Світ прекрасний, тому що він різнокольоровий, різний, райдужний. Плани рептилоїдів розбиваються об реальність, тверду, як віра і лоби молитовної варти. Штампи не спрацьовують, не вішаються ярлики, і раптом відкритий представник ЛГБТ виявляється колишнім «бігуном» і дзюдоїстом, а захисник моралі — підбурювачем, що закликає до розправи над беззахисними людьми.

«Смерть ЛГБТ!» — скандують хлопці в балаклавах. «Ізиді, нєчість!» — проклинає журналіста із камерою жінка, що вірує. «Колись я буду тримати свого партнера за руку, і всім на це буде просто наплювати», — мріє айтішник з Кривого Рогу на ім’я Боря, він же Брунґільда Ґолден, і в нього\неї хрест на грудях і взуття на підборах, що менше за його ногу на три розміри. І дивиться на все це задумливий Тарас Григорович, а Господь, як той патрульний, намагається не допустити кровопролиття, він трохи втомився, але не розгубив почуття гумору. «Ми називаємо п...расів п...расами, але це не має стосунку до представників ЛГБТ», — зізнається Юрій Зозуля, начальник київської патрульної поліції.

Світ, де все можна: і любити, і молитися своїм богам, і навіть їсти коней. Світ, яким намагаються правити рептилоїди — у новому фільмі Коляна Пастико та Саші Кохана від Hromadske.doc.

Поділитись: