«Велика приватизація»: як Фонд держмайна продає обленерго

16 серпня Фонд державного майна продав 25% пакету акцій ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго». Блокуючий пакет акцій віддали за початкову заявлену ціну в 143,81 мільйони гривень (5,6 мільйонів доларів), оскільки заявка на купівлю була лише одна.

Пакет акцій компанії, розташованої у Краматорську Донецької області, викупив енегрохолдинг Ріната Ахметова ДТЕК, який тримає контрольний пакет «Донецькобленерго» з 2012 року.

Це один із 8 пакетів обленерго, що держава планувала приватизувати в період з 15 по 31 серпня. Блокпакети енергетичних об’єктів мали стати початком «великої приватизації» держпідриємств, про яку уряд говорить увесь рік. Державні енергоактиви мали стати ласим шматочком для інвесторів, утім, навряд чи їхній продаж наразі можна назвати успішним.

Ставка робилася саме на обленерго, позаяк це одні з небагатьох об’єктів, які закон дозволяє продавати без додаткових бюрократичних процедур і які не мають юридичних проблем.

У постанові КМУ № 271 в актуальному переліку до приватизації — 396 підприємств. З них 105 наразі приватизувати не можна. З 291 підприємств, приватизацію яких закон не забороняє, до Фонду держмайна (ФДМУ) передали 148, на продаж виставили 63, а продали лише 17.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Мертві, живі, ненароджені: Що буде з державними підприємствами

Енергетична приватизація мала розпочатися з пакету «Одесаобленерго», але аукціон, запланований на 15 серпня, не відбувся через відсутність заявок. З тої ж причини 16 серпня не відбулися торги з продажу чверті акцій «Сумиобленерго» та «Донбасенерго».

За словами заступника глави Фонду держмайна Юрія Нікітіна, блокуючі пакети акцій приватних акціонерних товариств «Одесаобленерго», «Сумиобленерго» і «Донбасенерго» сподіваються продати до кінця серпня 2017 року. По кожному з цих об'єктів заплановано ще по дві торгові сесії.

Обленерго — це регіональні дистрибутори, які доставляють електрику до кінцевого споживача. Їх у країні 27, на контрольованій території — 24. У шести держава має контрольні пакети, але приватизація відбудеться не раніше, ніж буде осучаснена нормативна база.

Наступні торги заплановані на 18 серпня. Заявки на участь подаватимуться напередодні, тому наразі не відомо, чи зацікавлять потенційних покупців акції чотирьох компаній, що залишилися на продаж ( «ДТЕК Дніпрообленерго», «Західенерго», «Киїевнерго» та «Дніпроенерго»). Фонд держмайна розраховує, що саме ці пакети таки продадуть. Проте очевидно, що енергетична приватизація не справдила покладених на неї сподівань.

Однією з причин невтішних результатів у Фонді держмайна називають відсутність в Україні законодавства про RAB-регулювання. Це стимулююче регулювання, яке гарантує обленерго певний відсоток прибутку в залежності від їхніх інвестицій в розвиток мережі. Мета — зацікавити обленерго вкладатися в інфраструктуру та енергоефективність, що потенційно веде до зниження вартості електроенергії.

Окрім того, RAB-регулювання передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС (директива 2009/72/ЄС). Проект відповідних змін до законодавства запропонував національний регулятор з питань енергетики (НКРЕКП), проте його розкритикував прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він висловив побоювання, що введення такої моделі може вдарити по кінцевому споживачеві за рахунок підвищення тарифів.

Андрій Герус, енергетичний експерт та екс-член НКРЕКП, на сторінці у Facebook пояснив потенційну загрозу:

«За моїми розрахунками, потрібно додатково понад 30 мільярдів гривень на рік, ріст тарифу обленерго у 3 рази, і для цього хочуть підвищити тарифи для бізнесу та бюджетних установ на 20%-40% залежно від області. Це збільшення перехресного субсидіювання, тобто прямо протилежне тому, що декларується в намірах і стратегіях».

Проте без стимулювання запропоновані державою частки обленерго не цікаві інвесторам, адже чинна модель робить їх неприбутковими. Поза тим, продаються не контрольні (50%+) пакети, а блокуючі, які не дозволяють фактично впливати на роботу енергокомпанії ні державі, ні майбутньому міноритарному власникові. Тому єдине, що може привабити покупця — це потенційний прибуток.

Дочекатися рішення уряду про RAB-регулювання та внесення його до законодавства Фонд держмайна, за словами голови Дмитра Парфененка, не може, адже строк оцінки пакетів спливає 31 серпня, тобто їх або потрібно продати раніше, або починати новий процес оцінки.

Рішення виставити на аукціон державні частки саме зараз Парефененко пояснив тиском Міністерства фінансів, яке вимагає від ФМДУ результатів роботи, передусім — доходів бюджету. У бюджет на 2017 рік закладено 17 мільярдів гривень доходів від приватизації, але за підсумками 7 місяців року ця стаття виконана лише на 1,5%.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram