Противники ґендерної політики не знають, з чим борються — експертка

Національний механізм утвердження ґендерної рівності в Україні настільки хиткий, що стійка політика з приводу забезпечення рівності прав чоловіків та жінок ніколи не була можливою. Саме тому у відмові Верховної Ради прийняти поданий закон про «протидію насильству проти жінок і домашньому насильству» через поняття «ґендеру» немає нічого дивного.

Про це в ефірі Громадського розповіла експертка з ґендерних питань програми «USAID Рада» Олена Суслова.

На її переконання, у цьому несприйнятті політики ґендерної рівності також немає і нічого фатального. Сам текст Стамбульської конвенції, на ратифікацію якої направлений законопроект, написаний дуже складно і плутано. Визначення ґендеру у ній з юридичної точки зору є нікчемним, бо не передбачає ніяких юридичних наслідків, а депутати, які проти нього виступали, робили це навіть не знаючи, про що йде мова.

«Коли прийшов до влади Янукович, перш за все почали розхитувати ґендерну політику. На той час так звані громадські організації, «батьківські комітети», співпрацювали з депутатами, які є досі в Раді. Вони розповідали їм про ґендер байки, які не мають нічого спільного з реальністю», — розповідає експертка.

За її словами, один з найбільш активних ініціаторів «антиґендерної боротьби» виступав Ігор Друзь, який з початком війни подався до самоназваної ДНР працювати в апараті Ігоря Стрєлкова. Не дивлячись на це, його справа досі працює.

«Ґендер, як нове слово, тягне за собою певне побоювання і нерозуміння. Наш закон про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків не містить поняття ґендерної рівності. Україна ратифікувала конвенцію проти дискримінації жінок ще 1980 року. Поняття є новим, але сама концепція абсолютно не є новою», — розповідає Суслова.

Експертка переконана, що в Україні при всіх складнощах у справі рівноправ’я чоловіків і жінок багато чого зроблено, хоча законодавство з цього приводу працює дуже погано.

«Закон про протидію насильства у сім’ї, прийнятий 2001 року, теж перші два роки просто лежав, бо ніхто не знав, як їм користуватись. Люди боялися викликати дільничних на той час, якщо були випадки насильства в сім’ї. Добре написаний текст закону дає можливість правильно його реалізовувати», — вважає вона.

На думку Суслової, Україна має сильні традиції рівноправ’я. Так, за її словами, на Русі жінки до прийняття християнства мали дуже багато прав.

«У нас є дуже цікаві традиції, які сьогодні не практикуються, але той самий гарбуз у відмову — це право жінки не одружуватися. Ніде немає подібної традиції. Якщо люди не задурманені ірраціональними страхами, вони дуже позитивно ставляться до прав жінок. У нас немає їх жорсткого несприйняття. Так, стереотипи, звичайно, є, але вони не є такими, які неможливо подолати», — вважає вона.