Оздоблені золотом шпалери, дзеркала, візерунки - і все у стилістиці дев’яностих.

 У домі ромського барона у Слов’янську нині живуть 35 переселенців з Горлівки й Донецька, які вже рік як вимушені перебиратися з місця на місце.

«Нагадує чимось будинок екс-прокурора Пшонки», - жартує Сергій Косяк – волонтер, протестанський пастор, що й знайшов це поселення і організовує побут переселенцям.  Господар залишив дім десять років тому, тож попри яскравий декор умови проживання в ньому не найліпші. З одного боку дзеркала, з іншого – давно потекла стеля.

Щоб розмістилося більше людей, кімнати поділені простирадлами. Доти прихистком для переселенців майже рік був дитячий табір «Берізка» у Красному Лимані, що неподалік. Там  громада прибрала територію, поремонтувала будівлю, вставила шибки, пробурила свердловину, провела автономне водопостачання та автономну систему опалення на зиму, і зробила придатним для життя 80 людей. Навесні адміністрація дитячого табору порадила їм залишити базу, тож довелося шукати житло деінде.

«Берізка» належить управлінню Краснолиманської залізниці, яка в свою чергу досі підпорядковане Донецькій залізничній дорозі, керівництво якої розсташоване в Донецьку. Дитячий табір потрапив в перелік місць, куди відправлятимуть на оздоровлення дітей, тож переселенці мали виїхати, щоб звільнити місце. Однак стара база пустує, а частина громади намагається вкорте облаштувати життя по-новому.

/ Наталя Гуменюк, Яків Любчич, Євген Єврейський

Поділитись: