Рада знову провалила голосування за призначення Вітренка віцепрем'єром і міністром енергетики

Верховна Рада під час засідання 28 січня знову не змогла призначити Юрія Вітренка віцепрем'єром та міністром енергетики. Наразі він очолює міністерство у статусі виконувача обов'язків.

Відповідне рішення підтримали 204 народні депутати із 226 необхідних. Це була вже друга спроба парламенту призначити Вітренка очільником Міністерства енергетики за два останні місяці.

Голоси за кандидатуру Вітренка віддали: «Слуга Народу» (177), група «Довіра» (18) і 9 позафракційних депутатів.

«Проти» проголосували 45 депутатів: двоє зі «Слуги Народу», 21 — із «Опозиційної платформи — За життя», 17 — із «Батьківщини», 3 — «За майбутнє» та 2 позафракційних. Ще 62 парламентарі утрималися.

Нагадаємо, перед голосуванням голова партії «Слуга народу» Олександра Корнієнко повідомляв, що близько 200 депутатів із його фракції підписали подання до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля із підтримкою призначення Вітренка.

Джерела hromadske пояснюють, що призначення Вітренка могло би бути підготовкою до зміни прем’єр-міністра: «Згадайте, як Шмигаль став прем’єром. Його призначили віцепрем’єром, а за місяць вже керівником уряду. Схожий сценарій планують і для Вітренка. Запит — знайти прем’єра, який був би сильнішим за Шмигаля».

«Друга умова — щоб задовільнив основні фінансово-промислові групи. Передусім — Ахметова та Коломойського. Під ці умови підходять зараз дві людини — Вітренко і Тимошенко. Але Юля-прем’єр — це "смерть" Зеленського. Вона ще б’ється, публічно дискредитує Вітренка. Але може задовольнитися кількома міністрами», — повідомляють джерела hromadske.

Зазначимо, що представник «Слуги Народу» нам розповів, що перед другим голосуванням у депутатів з груп впливу Ахметова та Коломойського змінилося ставлення до призначення Вітренка. За його словами, «ахметівці» раніше були проти, бо вважали Вітренка людиною Коломойського, якого хочуть призначити, щоб «розбомбити» енергетичну імперію Ахметова. Однак тепер вони зрозуміли, що такої загрози немає.

Натомість нардепи зі сфери впливу Коломойського тепер проти призначення Вітренка через загальну політичну ситуацію, зокрема через історію з вигнанням Дубінського з фракції. Також грає фактор «якщо у Ахметова "за"», то ми будемо «проти», розповів представник «Слуги Народу».

Нагадаємо, минула спроба призначити Вітренка відбулася 17 грудня, однак того разу у Верховній Раді достатньої кількості голосів не набрали. Тоді за кандидатуру Вітренка віддали свої голоси загалом 186 народних депутатів із 226 необхідних. Зокрема 153 голоси віддала фракція влади «Слуга Народу», 3 — «За майбутнє», 12 — із групи «Довіра» та три позафракційні депутати. А напередодні кандидатуру Вітренка не підтримав і профільний Комітет Ради.

Однак через декілька днів Вітренко став виконуючим обов'язків міністра енергетики. 21 грудня на цю посаду його призначив уряд.

Хто такий Вітренко?

Юрій Вітренко закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «міжнародна економіка».

Починаючи з початку 2000-х, він працював на різних посадах у структурі «Нафтогазу». У 2014-2020 роках Вітренко обіймав посаду виконавчого директора «Нафтогазу».

Зокрема саме його команда відповідала за судовий процес із «Газпромом» у 2015 році. Тоді російську компанію зобов'язали сплатити «Нафтогазу» 4,6 млрд доларів компенсації.

Вітренко був однією з ключових персон у перемовинах з Росією щодо продовження транзиту газу через Україну. У підсумку завдяки санкціям США проти «Північного потоку-2» із Росією уклали новий контракт на транзит газу. Сума угоди склала 7,2 млрд доларів.

У листопаді 2018 року Вітренка призначили на посаду виконавчого директора «Нафтогазу». У квітні 2019 року він став головою наглядової ради ПАТ «Укрнафта». У жовтні 2019 року президент Володимир Зеленський призначив Вітренка членом наглядової ради «Укроборонпрому».

У липні 2020 року Вітренко покинув пост виконавчого директора «Нафтогазу», а також пішов з наглядової ради «Укрнафти». З 2018 року між Вітренком та головою правління компанії Андрієм Коболєвим почали виникати розбіжності у поглядах щодо розвитку компанії. Вони стосувалися важливих кадрових питань та глибинної трансформації компанії.