Раді пропонують законодавчо врегулювати дистанційну роботу

Текст законопроєкту №4051 оприлюднили на сайті парламенту.

Народні обранці пропонують запровадити два самостійні види роботи — дистанційну та надомну. Роботодавці при укладенні трудового договору таких форм робіт матимуть право отримати відомості про місце проживання або інше місце, де працюватимуть їхні фахівці.

Також хочуть забезпечити можливість працівникам ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами. Це ті документи, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, обмінюючись електронними документами.

Водночас автори документу пропонують передбачити можливість дистанційного ознайомлення працівника з вимогами щодо охорони праці завдяки відеозв’язку.

Також працівник матиме можливість поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи у звичайному режимі на робочих місцях у приміщеннях чи на території роботодавця.

Згідно з законопроєктом, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган буде зобов’язаний не менш ніж за два місяці ознайомити співробітників з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу. Також він має забезпечити точний облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за раціональним використанням робочого часу працівником.

Дистанційно та надомно: в чому різниця?

Під надомною роботою у документі йдеться про форму організації праці, коли працівник виконує оплачувану роботу за місцем його проживання або в інших приміщеннях. Там має бути закріплена зона, технічні засоби, потрібні для виробництва продукції чи надання послуг.

Під час виконанні надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим, він не може його змінювати без погодження з власником чи керівником.

А ось дистанційна робота — це коли працювати можна в будь-якому місці за вибором працівника. Він самостійно обирає власне робоче місце та персонально відповідає за забезпечення необхідних умов праці на ньому.

Також, якщо при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи чи організації, то при дистанційній вони розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

Чому виникла потреба у законі?

У зв'язку з запровадженням карантину на тлі коронавірусу чимало роботодавців перевели своїх працівників на дистанційну роботу. Водночас законодавчо в Україні це не унормовано.

Хоча перед запровадженням карантину через коронавірус далеко не всі компанії були готові до віддаленого режиму роботи працівників. Нині ж технологічні гіганти, як-от Google і Microsoft, узагалі міркують над тим, щоб продовжити дистанційну роботу до кінця 2020 року або й до 2021 року.

Професор економіки Стенфордського університету Ніколас Блум, який займається дослідженням впливу віддаленої роботи на продуктивність праці та економіку, вважає: в часи пандемії коронавірусу це може бути далеко не найкращим рішенням. Принаймні тому, що більшість людей до віддаленої роботи не були готові й не мали вибору, як їм саме працювати.