ENRU

Прикладні знання та українська, як головна мова навчання: чи готові вчителі, батьки та діти до реформи освіти

09d5452e140dcd3f3
Реформа освіти пропонує окрім знать давати учням — емоційний інтелект, критичне мислення, творчі потенціали, на відміну від старої системи, яка являє собою переважно жорстку диктатуру Фото: Михайло Марків/POOL/УНІАН

Президент України Петро Порошенко підписав закон про освіту, назвавши реформу середньої школи однією з головних для майбутнього країни. Утім, деякі пункти, зокрема, обов’язкове навчання українською мовою в старшій школі, викликали небувалий резонанс і протести в Румунії, Угорщині та Молдові.

Президент Румунії Клаус Йоханніса через ухвалення закону відмовився від візиту в Україну. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що закон «явно порушує конвенцію ООН і міжнародні норми». А президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від ухвалення закону, оскільки, на його думку, він порушує права нацменшин.

Громадське розпитало радницю міністра освіти і науки України Оксану Макаренко про готовність самих учителів і батьків до інновацій і про те, чи не закінчиться реформа протестами національних меншин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?

Диктатура червоної ручки

Чому ця реформа назріла, чому необхідно її провести та не можна більше зволікати?

Кризу освітніх систем нині переживає не лише Україна. Узагалі весь світ шукає шляхи реформування, оновлення. Змінилися технології, життєві цінності, вимоги роботодавців на ринку праці.

Наприклад, останні дані World Economic Forum (Всесвітній економічний форум — ред.) говорять про те, що в першу чергу роботодавці звертають увагу на вміння претендентів вирішувати складні, проблемні ситуації.

Це динамічна комбінація способів мислення, швидкості реакції, цінностей, виходячи з яких ухвалюються рішення, і професійних навичок. Тому важливо підготувати до цього людей, дітей, оскільки вони житимуть у зовсім іншому, новому світі.

Тобто система освіти просто застаріла, правильно?

Так! Вона вже не робить людину успішною в сучаснім світі. Крім того, наша система освіти, особливо середньої, не реформувалася вже більше століття.

Методики викладання все ті ж: є вчитель — джерело знання, але ж нині його місце займають комп’ютерні мережі, інтернет. Кількість інформації, яка вивалюється на голову дитини у 21 столітті, незрівнянно збільшилася.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

Тому роль учителя змінюється. Його завдання вже не стільки передати знання, скільки сформувати ядро ​​знань так, щоби дитина вміла ними користуватися й застосовувати їх у житті.

У законі прописані механізми, як це можна реалізувати. Створюються агентства кваліфікації. Їхнє завдання — збирати вимоги ринку праці та перетворювати в освітні стандарти. Це  перший момент.

Другий момент: дуже важливо дітям, які в школі нині вивчають лише один компонент знання (математику, мову, біологію, фізику), додати те, що отримують діти в розвинених західних країнах — уміння працювати в команді, емоційний інтелект, критичне мислення, творчі потенціали.

Радниця міністра освіти і науки України Оксана Макаренко Фото: Громадське

А де брати кадри та викладачів нової формації, яким чином вони повинні адаптуватися до нового часу?

Більшість учителів, які виросли та виховувалися в цій системі освіти, теж звикли до такої жорсткої диктатури. Вони бояться помилитися ще більше, ніж діти. Страх помилки часто робить їх досить агресивними в поведінці.

Згідно нових освітніх стандартів, учитель отримує право вільно складати програми. Матеріали, якими користується в класі, він може вибирати сам. Тобто диктатура підручника скасовується, диктатура червоною ручки — скасовується.

Тобто залишаться лише творчі, гнучкі вчителі, а ті, хто не зможе або не схоче мінятися, зостануться за бортом? Чи куди вони подінуться? 

У нас немає ілюзій, що це станеться за рік. Реформа розрахована  на десятиліття. Стартує вона у 2018 році. Перший випускний 12-й клас з’явиться приблизно у 29-30-му році.

З учителями молодшої школи легше, оскільки вони викладають одному класу практично всі предмети, окрім фізкультури. У них є така можливість і звичка до інтеграції: деякі предмети вони можуть об’єднати в одне ціле, через те, що дитина цілісно сприймає світ.

І для того, щоб сформувати це цілісне уявлення про світ, важливо взяти одну тему та з різних боків на неї подивитися, помацати, дослідити, відчути якесь емоційне ставлення до неї.

А якщо постійно перемикатися з однієї теми на іншу, як нині відбувається в наших школах, ці знання виявляються нестійкими.  Звідси такі наслідки — вивчив, здав, забув. Практично так відбувається до вищої школи, позаяк учням просто не зрозуміле прикладне значення цих знань.

Українська як головна мова навчання

Одне з питань, яке бурхливо обговорюють: чи справді мовами  нацменшин учитимуться лише з першого по четвертий клас? Як ви вважаєте, чим обумовлена ​​така норма?

Це питання, звичайно, політичне. І воно дуже болісне і непросте.  Спочатку рік ми обговорювали це в робочій групі, що працювала над законом. Ми знайшли компроміс, який улаштував усі сторони, але в парламенті депутати все-таки його порушили. Є об’єктивна ситуація, в якій українська мова, будучи державною, потребує додаткового захисту.

Наприклад, є школи національних меншин на Закарпатті, візьмемо  Берегово (місто в Закарпатській області України — ред.). Згідно зі статистикою, після закінчення такої школи 70% дітей здають ЗНО з  української мови на середній бал «1», максимум на 3 з 12 балів.

Громадяни України, закінчивши таку школу, по суті, не володіють державною мовою. Відтак дуже сильно обмежені у правах під час вступу до вишів, оскільки там навчання переважно проводиться українською мовою. Обмежені, приміром, у правах займати державні посади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти

Радниця міністра освіти і науки України Оксана Макаренко Фото: Громадське

Що відбуватиметься далі? Як це працюватиме після четвертого класу — мова нацменшин викладатиметься, як іноземна, друга іноземна? Що передбачає реформа?

Закон залишився в рамках Конституції, яка гарантує право корінних народів і національних меншин навчатися і вивчати свою мову. Також не порушив Хартію регіональних мов, ухвалену Європейським союзом і ратифіковану Україною. Але він розширює вивчення державної української мови.

Ми розуміємо, що маленьким дітям, які виросли в родині, де не розмовляли української мовою, одразу важко перемикнутися і почати навчатися українською. Тому вони навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть українську в садку і молодшій школі.

З п’ятого класу в них залишається можливість вивчати рідну мову, але навчання буде вже українською мовою. На цей перехідний  період дається три роки.

Чи протестуватимуть нацменшини?

Чи готове Міністерство освіти до протестів батьків, яких це торкнеться? 

Загалом, мовами національних меншин в Україні навчається 700 тисяч дітей. Це досить велика частина населення. Щодо протестів не знаю, тому що статистика, наприклад, по ЗНО з російської мови говорить — щорічно її обирали не більше двох із половиною тисяч учнів (англійську складають вдесятеро більше).

Іноді виші, які давали не надто якісну освіту, трохи хитрували: називали російську іноземною і брали результати ЗНО з російської мови. 

Батьки — така різна аудиторія, із різними цінностями. І я знаю, що дехто дуже переймається — вони самі не знають мови та бояться, що не зможуть допомогти своїм дітям робити домашні завдання, тому віддають їх у російські школи.

Натомість є й такі, хто прямо вимагають у директора школи посилити вивчення української і додатково займатися з їхніми дітьми. Адже самі вони не можуть допомогти вивчити українську, але хочуть, щоби їхні діти знали державну мову. Таких, до речі, багато і з півдня, і зі сходу України. 

Так, це проблемне питання, і сприймається болісно, але все-таки мені здається, що люди до нього підходять конструктивно і намагаються зрозуміти, як у цій ситуації діяти далі. Люди прагнуть розібратися і знайти рішення, а не лише протестувати.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Підписуйтесь на наш канал у Telegram