Рахувати, щоб рятувати. Чому гинуть чорноморські дельфіни і що може їм допомогти

У Чорному морі живе принаймні чверть мільйона дельфінів. І принаймні 11 тисяч із них — за найобережнішими оцінками — щороку гинуть у рибальських сітках. Ці два факти стали відомі зовсім нещодавно — завдяки міжнародному науковому проєкту CeNoBS, що досліджує китоподібних Чорного моря. Він став найбільшим серед подібних.

Про проєкт і насамперед про те, що відбувається з дельфінами Чорного моря, hromadske поговорило з одним із його учасників: зоологом, доктором біологічних наук Павлом Гольдіним.

Скільки дельфінів у Чорному морі?

Коротка відповідь: ніхто не знав цього раніше і навіть сьогодні дані лише приблизні. Але вони — найкращі з наявних. Та перш ніж перейти до цифр, слід зрозуміти, навіщо взагалі рахувати дельфінів?

У Чорному морі сьогодні мешкають три види китоподібних: морські свині, білобочки та афаліни. З погляду екології ці морські ссавці є так званими кінцевими хижаками, тобто перебувають на вершині харчової піраміди.

Це означає, що популяції китоподібних — індикатори «здоров’я» екосистеми Чорного моря. Якщо дельфінам добре — отже, з екосистемою все непогано. Якщо в дельфінів проблеми — вся екосистема «хвора». Є й інші способи визначити стан екосистеми, але дельфіни — один із найбільш зрозумілих та надійних.

Дельфіни та геополітика

Але навіть на цьому «зрозумілому» шляху виникає чимало труднощів, подекуди майже нездоланих, зокрема геополітичних. Наприклад, ніколи раніше дельфінів не могли порахувати одночасно в усій акваторії Чорного моря, яке розподілене між різними державами із різних геополітичних таборів. У 1970-80-х роках минулого століття обліки дельфінів проводилися або в північній — «радянській» частині Чорного моря, або в його південній — «турецькій» частині.

«Це велика проблема, бо чорноморські дельфіни мігрують упродовж року, наприклад, разом зі зграями риб, якими вони живляться. Узимку їх можна бачити в одній частині моря, а влітку — в зовсім іншій. Тому якщо порахувати їх лише в одній частині акваторії, ніяк не можна буде зробити висновки про їхню загальну чисельність у морі», — каже Павло Гольдін.

Чверть мільйона або й більше

Проєкт CeNoBS фінансувався Європейським союзом за підтримки секретаріату Угоди ACCOBAMS («Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану»). До нього долучилися Болгарія, Румунія, Монако, Туреччина та Україна, з проєктом співпрацювали і науковці з Грузії. Росія не брала участі, бо залучені лише члени ЄС, або ж їхні сусіди, як-от Україна. Проте російські дослідники провели свій паралельний облік у кавказьких водах, та їхні дані також врахували.

У 2019 році фахівці проєкту підрахували дельфінів одразу в різних частинах Чорного моря, а потім за допомогою спеціальних моделей розрахували, що всього в морі мешкає принаймні 253 тисячі китоподібних. З них 42 тисячі афалін, 94 тисячі морських свиней і 119 тисяч білобочок.

Павло Гольдін наголошує: сумарна цифра, з одного боку, є найточнішою з усіх оцінок, які коли-небудь вдалося зробити науковцям. А з іншого — вона точно занижена. На те є різні причини.

Наприклад, у водах біля Абхазії та Криму обліки тварин не здійснювали. Крім того, частина дельфінів зі стада, коли їх рахували, могли бути під водою. Тому отримана цифра — результат розрахунків, які можуть бути більш або менш точними.

«Ми намагаємося дуже обережно ставитися до цих розрахунків та моделей, щоб бути максимально коректними. Наразі дискутуємо, наскільки коректними є подібні екстраполяції і в який момент вони перетворюються на фантазії. Реальна кількість дельфінів може бути на одну-дві сотні більшою», — каже Павло Гольдін.

Це багато чи мало? Хоча таких всеохопних обліків раніше не робили, але, опираючись на інші дані, фахівці можуть оцінити чисельність популяції чорноморських дельфінів у минулому. Наприклад, вважається, що на початку XX століття їх було від одного до двох мільйонів — приблизно у кілька разів більше, ніж сьогодні. Але потім розпочався їхній масовий промисел.

І прийшли види-вселенці

Через нього популяція дельфінів у Чорному морі почала різко зменшуватися. Потім у Чорному морі поширилися тварини-вселенці. У 1970-х роках — молюск рапана, а у 1980-х — реброплав мнеміопсис — зовні подібна до медузи тварина.

Це види, з якими екосистема Чорного моря не стикалася раніше і не була до них пристосована. Зате вони в ній почувалися значно краще, ніж удома: тут не мали серйозних природних ворогів. Мнеміопсис почав з’їдати майже всю ікру хамси — головного промислового виду риби в Чорному морі й головної їжі дельфінів.

«Якщо поглянути на тодішню статистику, то в 1991 році вилов хамси впав буквально у сто разів. А на берегах можна було знайти сотні дельфінів, що померли від голоду. Для них поява чужинців у екосистемах стала справжньою катастрофою», — розповідає Павло Гольдін.

На щастя, відтоді стан популяції чорноморських китоподібних покращується. З одного боку, їхній промисел сьогодні заборонений. А з іншого — в Чорному морі з’явився інший реброплав Beroe ovata. Він є природнім ворогом мнеміопсиса і не дозволяє розмножуватися йому безконтрольно, чим захищає популяцію риб, а разом із ними — дельфінів. Проте загрози й проблеми у чорноморських дельфінів не зникли.

Загибель у сітках

Чи не найбільша з них — загибель у рибальських сітках. На дельфінів, звісно, не полюють цілеспрямовано, і сітки призначені не для них, а для риби. Але в пастки потрапляють насамперед морські свині — вони постійно рухаються у пошуках їжі та опиняються в сітках через свою необережність. Сили малого тіла не вистачає для того, щоби вирватися.

Одним із завдань проєкту було визначити, як багато морських свиней гине в такий спосіб. З’ясувалося — від 11 до 20 тисяч щороку в усьому Чорному морі. Павло Гольдін каже: цифри, ймовірно, ще більші, але в будь-якому разі це означає, що гине принаймні 5% чисельності морських свиней. Це надто багато, щоб популяція могла нормально відновлюватися.

Науковці знали і говорили про цю проблему й раніше, але їхні оцінки часто сприймали скептично, бо вважали завищеними. Тепер Павло Гольдін сподівається, що великий обсяг досліджень і уточнення загальної чисельності дельфінів переконає скептиків: проблема справді серйозна.

«Обережно — сітка»

На рибальські сітки слід встановлювати спеціальні пристрої, які змушують дельфінів звертати на них увагу або відлякують від небезпеки — так звані пінгери.

Їх успішно використовують у Північному морі, а в Чорному тільки почали випробовувати. Умови тут відрізняються, тому прилади, які добре спрацьовують у Північному морі, в Чорному не завжди дають бажаний ефект. Експерти CeNoBS намагаються зараз зрозуміти, чому так і які саме моделі приладів будуть ефективними для захисту дельфінів саме в Чорному морі.

Шумове забруднення

Китоподібні орієнтуються в просторі за допомогою ехолокації — створюють звуки певної частоти та слухають, як ті відбиваються від того чи іншого об’єкта. А людська діяльність, пов’язана із судноплавством, а також видобутком нафти й газу, супроводжується звуками, які позбавляють дельфінів їхнього нормального «зору». Вони змушені залишати надто шумні ділянки моря.

Науковці про це давно знають. Але нікому достеменно не відомо, наскільки сильне шумове забруднення в Чорному морі і як воно розподілене в різних його частинах. Його ніхто системно не моніторив.

«Коли років п’ять тому я розповідав про шумове забруднення і казав, що потрібно вивчати це питання, то чув у відповідь, що це якісь вигадки», — каже Павло Гольдін.

Сьогодні ситуація з моніторингом підводного шуму зрушилася, але перед дослідниками стоїть непросте завдання. Для цього потрібно в різних місцях Чорного моря встановити спеціальні датчики, які упродовж місяців будуть записувати різні звуки, що поширюються морською товщею. Але чи не найскладніше — проаналізувати потім цей велетенський обсяг записів.

Частково аналізувати ці дані допомагають комп’ютери — але без участі людини вони поки не можуть впоратися як слід. Водночас достатньої кількості фахівців із цього питання просто немає — ніхто ним раніше не займався.

Проте моніторинг шуму розпочався — перших його результатів можна чекати через кілька років.

Перепис дельфінів раз на шість років

Результати проєкту CeNoBS, звісно, самі собою не можуть зобов’язати будь-кого охороняти дельфінів. Але охорону китоподібних Чорного моря регулюють різні міжнародні документи, наприклад, такі як вже згадана «Угода про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану» та інших, виконавцем яких є і Україна. Як і інші країни, маємо враховувати наукові дані, щоб піклуватися про китоподібних Чорного моря.

Успіх цієї роботи покажуть наступні обліки, подібні до проведеного у 2019-му році. За словами Павла Гольдіна, в ідеалі їх треба повторювати раз на шість років. Учасники проєкту вже шукають фінансування для наступних переписів.