Реакція на фільм «Люди, які прийшли до влади» є продовженням абсурдної реальності фільму у житті – режисер

Документальний фільм про перші місяці самопроголошеної Донецької народної республіки «Люди, які прийшли до влади» почали звинувачувати у сепаратизмі після показу у Миколаївському національному університеті імені Сухомлинського. Коли режисер Олексій Радинський побачив медійну кампанію з дискредитації фільму, то навіть не зрозумів, що мова йде саме про його роботу, настільки ця новина не відповідала дійсності.

Про це він розповів в ефірі Громадського разом із співробітниками кінофестивалю Docudays, який займався демонстрацією фільму.

«Я думав, йдеться про якийсь інший фільм. З опису я не впізнав те, що зробили ми. Цікавою ситуація стала в той момент, коли почалися репости у популярних блогерів та ЗМІ, і стало зрозуміло, що ми спостерігаємо продовження цього фільму. Спостерігаємо ситуацію, коли журналісти ведучих масмедіа ведуть себе як учасники антимайдану, спримають на віру фантастичну інформацію», — розповів режисер.

За його словами, ті, хто поширював новину про «сепаратистський характер» фільму, навіть не задумувались, про що цей фільм. На переконання режисера, медійна хвиля з дискредитації фільму це — продовження абсурдної реальності «ДНР» у нашому житті.

Як розповіла в ефірі Громадського голова оргкомітету фестивалю документального кіно Docudays Світлана Смаль, організація показу в МНУ імені Сухомлинського не передбачала участі депутатів «Опозиційного блоку», які були присутні у залі під час показу, а по закінченню зайняли місця у президії.

«Їх поява це питання до університету. Наш фестиваль не політичний, ми дуже бережемо свою репутацію. Ніколи за всі ці роки ми не залучали ніяких партійців. Для нас це дуже важливий момент, як ці люди там опинилися», — розповідає Смаль.

За її словами, представники «Опозиційного блоку» зайняли місця у президії, щойно закінчився фільм. При цьому, додає вона, у залі були присутні працівники СБУ.

На переконання Смаль, реакція студентів на фільм була незваженою.

«Ми дуже раді, що в нас така активна молодь, і патріоти, але важливо правильно обговорювати фільм. Не тільки дивитися — а вони його не подивились — і критично мислити. Як можна говорити про щось, якщо ти цього не бачив?», — зазначає вона.

На переконання голови оргкомітету Docudays, фільм «Люди, які прийшли до влади» до цього дуже добре сприйняли на показах в інших містах, в тому числі по західній Україні, і Лише в Миколаєві реакція виявилась такою непередбачуваною.

На думку програмного директора Docudays Володимира Кофмана, одним із найбільш дивних елементів показу в Миколаєві була президія, яку організація не передбачала.

«Що дивує і шокує: це президія. У нас немає такої традиції. Основна задача це поговорити із глядачем про те, що його захвилювало. Але у даному випадку люди приготувалися до того, щоб провести це у «кращих традиціях». Не вникнувши у тему фільму, їм було важливо провести пропагандистський захід, який не мав зв'язку з темою фільму», — переконаний він.

Телефонним дзвінком зі студії проректор МНУ імені Сухомлинського Володимир Кириленко розповів, що фільм анонсувався як іноземний, присвячений правам людини, і мав бути додатком до дискусії про «презумпцію правоти поліцейського» серед студентів.

Організатором показу фільму в університеті, за словами Кириленка, виступила «Обласна жіноча незалежна організація», яка мала у 2016 році права на проведення «Мандрівного фестивалю документального кіно».

«Ми із задоволенням прийняли запрошення. Саме цей фестиваль був підтриманий департаментом освіти. Нам запропонували обговорити тему «презумпція правоти поліцейського». Нашому універу пропонували провести дискусійний клуб з цього питання. На жаль той фільм який запропонували він не дуже підходить до пропонованої теми. І студенти не готові до цього фільму. Тому виникла така подія, яка зараз відома усій державі», — переконує Кириленко.

Як зазначив проректор ВИШу, адміністрація не запрошувала до участі політиків, хоча захід позиціонувався як повністю відкритий.

За словами регіональної координаторки Docudays Олени Кабашної, яка зв’язалася зі студією телефоном, підхід до перегляду стрічки у Миколаївському університеті, геть повністю виходив за рамки передбачуваного організаторами.

«Ми проводимо фестиваль в Університеті вже четвертий раз, ніколи не було ніяких проблем. Мене здивував увесь офіціоз, трибуни, великі столи, ця президія, яка геть не потрібна. Я не запрошувала політиків, я запрошувала людей, які знають про поліцію і можуть розказати про неї. Про презумпцію правоти поліцейського, тощо. В цьому немає нічого пропагандистського, це побутові норми, які мають знати студенти», — розповідає Кабашна.

Фільм та дискусія, за її словами, мали обговорюватися окремо і не передбачали участі політиків від «Опозиційного блоку».

На переконання режисера Радинського, ці факти підкреслюють спробу грубої інструменталізації його фільму.

«Для мене очевидно, що відбулося використання нашого фільму у незрозумілих цілях, взаємонакладення різних політичних логік. Це саме те, що відбувається від спроб інструменталізації мистецтва. Нічим хорошим це не закінчується», — переконаний він.