ENRU

RE:ФОРМА. Кому в Україні потрібні туристи?

Українська столиця – Київ – може похвалитися багатьма стародавніми пам’ятками архітектури, такими як Софійський собор ХІ століття чи комплекс Києво-Печерської Лаври, які притягують туристів з усього світу. Так, в 2015 році, попри війну на Сході, Київ відвідали понад півтора мільйони туристів. З них половина – іноземці. 

Києво-Печерська Лавра внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Фото з wikipedia.org

Це непоганий приклад, але якщо ви шукаєте історію справжнього успіху – варто подивитися в бік іншого міста – Львова. Вп’ятеро менший за Київ, він прийняв близько двох мільйонів гостей.  Щоб дізнатися як львів’яни перетворили туризм в головне джерело доходів – ми вирушаємо до міста Лева.

м. Львів. Червень 2016 року

Львів для туристів

Увага до гостей – це пріоритет для Львівської мерії. В місті працює кілька інформаційних центрів, один з них розташований безпосередньо в ратуші. Керівник центру Олена Голишева розповідає, що утримання центрів обходиться місту в досить серйозну суму – кілька мільйонів на рік. Здебільшого ці гроші йдуть на зарплати працівникам, яким висувають суворі вимоги: доброзичливість, стійкість до стресів, обов’язкове знання кількох базових мов, серед яких англійська, польська, російська. 

Також кожен турист, що завітає сюди, отримає детальну картосхему історичного центру, путівник львівськими музеями з якісною інфографікою та фотоальбом з пам’ятками архітектури і мистецтва. Все це на якісному папері із недешевим друком. Плюс — програму всіх культурних заходів на тиждень: від фестивалів і театральних афіш до джем-сейшенів в пабах. 

Путівник львівськими музеями можна отримати безкоштовно в інформаційному центрі

Олена Голишева пояснює, що в мерії підрахували — якісна туристична довідка є вигіднішою, коли це безкоштовна послуга: 

«Зараз понад 60% туристів – це індивідуали, тобто туристи, які подорожують самостійно, — каже Голишева. — Через наші рекомендації, нами надану інформацію, ці туристи залишають свої гроші в комерційних установах. І потім, через податки, ці кошти повертаються до міського бюджету».

Якщо подивитися на розподіл гостей Львова за місцем походження, то частка іноземців складає 35%. Решта – внутрішні туристи, тобто, громадяни України.

«Львів для українців – це Європа «на шару», — сміється історик Ілько Лемко, один з найпопулярніших львівських гідів, якого працівники мерії шанобливо йменують не інакше як «львовознавець». — Тут все європейське. Тут все дихає Європою», — вже серйозно додає Ілько Лемко.

Ілько Лемко, історик та гід Львова

У Львові раді всім гостям, але іноземці – залишають більше грошей. Якщо внутрішні туристи витрачають в середньому 235 євро, то іноземні – близько 600.

Туризм не в пріоритеті для держави?

В 2015 році Україну відвідало більше 12 мільйонів туристів. Це третій результат серед усіх країн Центральної та Східної Європи. Водночас, — вдвічі менше, ніж в Україну приїжджало до війни.

Кількість туристів, які відвідали Україну, дані Держкомстату

Саме військовим конфліктом на сході пояснила стрімке зниження туристичного потоку в Україну Світова туристична організація.

Ще одна невтішна статистика – кількість грошей, які залишають в країні туристи. У 2014 році іноземний турист за час перебування в Україні витрачав в середньому 127 доларів. Це вдвічі менше, ніж у наших країн-сусідів. 

Хоча в законі «Про туризм» галузь названо одним з пріоритетів для розвитку економіки і культури, за останні роки в державному бюджеті на ці потреби не закладено ані копійки.

Закон «Про туризм» був ухвалений ще в 1995 році і зміни до нього вносилися лічені рази. В ньому, наприклад, досі немає визначення що таке діловий чи шопінг-туризм, які приносять мільярдні прибутки країнам, що їх розвивають.

Скільки грошей витрачає в Україні один іноземний турист, дані World Tourism Organization

Парламент 8 скликання за півтора роки роботи зареєстрував 5 законопроектів, які стосуються туристичної діяльності. Два з них про розвиток зеленого туризму в сільській місцевості, один — про реабілітаційно-соціальний туризм, ще один пропонує, щоб гроші від туристичного збору йшли виключно на просування українського туризму та розвиток інфраструктури.

Туризм — це економіка

 - Ви ж в парламенті займаєтеся туризмом? Давайте організуємо туристичний тур «Стежками Полісся».

З такими проханнями часто звертаються до голови підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анни Романової. І не можуть пояснити як це вплине на розвиток галузі: 

«Туризм — це в першу чергу економічна категорія. Україна може заробляти мільярди доларів. І насамперед це кошти не в бюджет, а для розвитку малого та середнього бізнесу і створення робочих місць», — каже депутатка.

Анна Романова — голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності

«Я багато разів бачив мерів міст, які кажуть: У нас такий туризм, приїжджайте до нас. Приїжджаємо, а нам кажуть: тут у нас дівчата танцюють, тут у нас вареники. – Згадує Олександр Лієв, голова Асоціації індустрії гостинності України. – Кажу: а як ви на цьому заробляєте? А мені у відповідь: так для чого заробляти? Ми ж гостинні!»

Олександр Лієв, голова Асоціації індустрії гостинності України

Експерт радить місцевій владі більш активно підтримувати ініціативи, які можуть «привести» туриста у регіон. Такі вже відомі фестивалі як «Джаз Коктебель» чи «Z-Games» дадуть значно більший ефект, аніж влада потратиться на їх проведення.

Від фестивального до ділового туризму

Мало хто знає, але Німеччина заробляє на автобудівній галузі, вкупі з Vokswagen, Mercedes, Audi etc., менше, ніж на такому напрямку туристичного бізнесу як convention-туризм. 

Конференц-зала стадіону «Арена Львів»

Йдеться про різновид бізнес-туризму, який супроводжує проведення різноманітних самітів, форумів, міжнародних конференцій тощо. Конвеншн-туризм вважають дуже перспективним напрямком і у львівській міській раді. 

«Такі туристи привозять досвід, знання до міста», — пояснює Ліна Остапчук, керівник Конвеншн Бюро. Крім того, ділові туристи залишають в місті в рази більші суми грошей, ніж звичайні туристи. Ну і по-третє, конвеншн-туризм це не сезонне явище, тому туристична галузь може працювати, зберігаючи робочі місця і бюджетні надходження цілорічно.

Про важливість орієнтації на «правильного» туриста багато говорить і Юрко Назарук, співзасновник мережі культових креативних ресторанів, які стали туристичною візитівкою Львова, таких як «Криївка», «Гасова лямпа», «Львівська майстерня шоколаду» та інших:

«Для нас майбутнє – це коли про Львів починають говорити в професійних колах: Львів класне місто, львівський джазовий фестиваль — в топі, львівське пивоваріння — в топі. Тоді сюди будуть приїжджати бізнес-туристи, науковці, і тоді - це вже зовсім інша історія», — каже бізнесмен, демонструючи щойно відкритий новий ресторан з крафтовою броварнею на чолі з пивоваром-американцем.

Юрко Назарук, співзасновник мережі культових креативних ресторанів у Львові

Львів’яни самі визнають, що їм, як каже Юрко Назарук, «пощастило жити в музеї», маючи на увазі історичний архітектурний центр Львова, де змішалися бароко і австрійська сецесія. 

Але цього замало, вважає Андрій Сидор, президент Львівського туристичного альянсу.  

«Можна викликати масу експертів, що, звичайно, Львів й робив, і продовжує робити, — каже  він. — Але якщо немає волі від першої особи, до пересічного мешканця – то нічого й не буде»

Андрій Сидор: «Можна мати прекрасну архітектуру, масу заводів, які сплачують податки, – але без праці не вийде нічого»

Туризм в Туреччині. Як стати світовим лідером за 50 років

Слова Андрія Сидора добре ілюструє приклад Туреччини. Сьогодні ця країна — один з лідерів світового туризму, але не 50 років тому.

У 1965-му році тут було створено Міністерство туризму, яке за 9 років збільшило кількість надходжень до державного бюджету з восьми мільйонів доларів до майже двохсот.

Палац Топкапи в Стамбулі, Туреччина. фото з wikipedia.org

В 1974-му кількість туристів вперше сягнула позначки в 1 мільйон, а балансові рахунки міністерства вийшли в плюс. Такий результат здивував навіть владу, яка побачила, що туризм може бути прибутковою галуззю.

Стрімкий розвиток почався у 80-их, коли країна взяла курс на лібералізацію. Парламент Туреччини ухвалив закон про підтримку туризму, який запровадив суттєві зміни для приватного сектору. Зокрема, довгострокову оренду землі, дозвіл на алкогольні напої, спеціальні житлово-комунальні тарифи для готелів та можливість брати на роботу іноземців.

Туристичний Банк і Фонд сприяння туризму зробили доступнішими кредити. Ці зміни спровокували підвищений інтерес місцевих та іноземних інвесторів до розвитку прибережних зон. КушадасИ, Бодрум та МАрмарис продемонстрували небачені темпи росту. Будувалися готелі і дороги.

Анталья, Туреччина. фото з wikipedia.org

Анталья, в 70-их була типовим містечком з невеликим риболовецьким портом. З приходом іноземних інвестицій тут збудували мережу 5-зіркових готелів, міжнародний аеропорт, модернізований порт для прийому круїзних лайнерів. Втричі зросла кількість населення. Зараз це один із лідерів не тільки турецького туризму, але й всього Середземномор’я, який щорічно приймає понад 10 мільйонів туристів.

За даними Всесвітньої туристичної організації, Туреччина в 2014 році прийняла майже 40 мільйонів туристів, прямі надходження від цього склали 29,5 мільярдів доларів. Загальні надходження від галузі включно із інвестиціями та розвитком суміжних сфер – 72 мільярди доларів. Для порівняння – це більше половини українського ВВП.

 «RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.