УКРАЇНА

Місто зарадних людей

УКРАЇНА/Місто зарадних людей
Зберегти
Вигляд
Чому активісти та бізнесмени Івано-Франківська готові витрачати власний час і гроші на розвиток міста? Що робить влада для підтримки таких ініціатив, та що заважає українцям до них долучатися: відсутність бажання чи законодавства?

Сотня, що вирішила змінити місто

Це історія про 100 людей, які дуже любили своє місто і думали, як його покращити. Зрештою кожен приніс по 1000 доларів, і на зібрані кошти вони відкрили ресторан. Але не звичайний, не для того, щоб отримувати прибуток. Всі зароблені гроші витрачаються на підтримку проектів розвитку міста. Це не вигадана історія. І сталася вона не де-небудь у Скандинавії, а — в Україні, в Івано-Франківську. Ресторан, на якому власники не заробляють жодної копійки, називається Urban Space 100, і це лише одна з ініціатив об’єднання «Тепле Місто».

Ми приїхали в Івано-Франківськ, щоб познайомитися з людьми, які створили «Тепле Місто», побачити, як працює без жодної допомоги влади ця ініціатива активістів і бізнесменів. Юлія Ляхович, координатор проектів «Теплого Міста» розповідає нам про Urban Space 100 — ресторан, який, окрім своєї функції збирати кошти на фінансування проектів, спрямованих на розвиток міста, є також платформою для проведення різноманітних івентів. Крім того, тут працює крамниця товарів нових українських брендів.

  

«Люди бояться робити сміливі проекти, — каже Ляхович. — Наша сила в команді, ми намагаємося об’єднати якомога більше людей. Розмовляємо з бізнесом, з керівниками компаній, розповідаємо, що ми робимо, що хочемо втілити і просимо про підтримку. На сьогодні в нас вже понад 40 партнерів».

Не зважаючи на ранню годину, майже всі столики в Urban space зайняті. Ми розпитуємо відвідувачів, чи знають вони, що 80% від прибутку закладу йдуть на розвиток їхнього міста? Не всі знають деталі, але відгукуються із захопленням.

Один з відвідувачів не тільки знає, але й бере участь в конкурсі на наступний грант — хоче встановити на центральних вулицях Івано-Франківська зарядні пристрої на сонячній енергії для смартфонів.

Ті чи інші прояви самоорганізації є в багатьох містах, однак не такого масштабу, як в Івано-Франківську. Співзасновниця платформи «Велика Ідея» Ірина Соловей пояснює, що подібні ініціативи виникають в містах, де є тісні зв’язки у громаді, яка хоче, аби місто вийшло на нову траекторію розвитку.

«Молоді люди тепер будують свою кар’єру на талантах, на знаннях. Кожне місто розуміє, що така молодь — це величезний ресурс, і, якщо його втілювати, то місто виграє. Роль влади полягає в тому, щоб співпрацювати динамічно і активно з такими групами. Тому що міська влада не може виконувати роль іноватора: експериментувати, проводити тестування, не може бути лабораторією ідей. А бізнес може дозволити собі тестувати різні ідеї, підтримувати цікаві проекти, а завдання влади — підключатися до вже вдалих готових рішень, щоб їх масштабувати».

Децентралізація культури

Ще один з напрямків «Теплого Міста» — проект уніфікації вивісок на центральних вулицях. В Івано-Франківську збереглося чимало пам’яток архітектури австрійської доби, але вони буквально «поховані» під агресивними кольорами пластикових вивісок. Василь Гошовський, координатор проекту, розповідає, що вони готують дизайнерські рішення і безкоштовно надають їх всім охочим власникам закладів.

«Тенденція вже почалася. Крім нас, ми бачимо, кілька дружніх дизайнерів теж почали розробляти вивіски, згідно до рекомендацій нашого проекту».

Зрештою, цей проект переріс у ширшу ініціативу зі створення стилю міста та його логотипу, участь в розробці якого взяв канадський дизайнер Йован Роцанов.

Інший пріоритетний напрямок, який розвиває «Тепле Місто», — організація культурних подій, таких як Конгрес рисувальників, в якому взяли участь близько 10 тисяч містян, а також художники зі США, Польщі та інших країн.

«Молоде прогресивне місто не може обійтися без сучасного мистецтва, — каже Лілія Гоголь, яка курує культурні проекти «Теплого Міста». — Якраз в тому і полягає децентралізація. Тому що ми знаємо, що культура зосереджена в таких містах, більших, як Львів чи Київ. А тут така «застійна» зона. Ми намагаємося її трошки розворохобити».

Самоорганізація в законі

Майже рік на розгляд в парламенті чекає законопроект «2466» про органи самоорганізації населення. Саме він дає можливість людям напряму впливати та брати участь в місцевому самоврядуванні. Чинний документ, який мав би регулювати ці питання, — не працює через надто складні й застарілі процедури.

Що ж пропонується сьогодні?

Громадяни, що мешкають на одній території, а це може бути і будинок, і вулиця, і район міста, — мають право утворювати відповідні комітети. Рішення про їхнє створення ухвалює більшість населення, що там проживає.

Через такі Комітети люди й можуть: вносити зміни в місцеві програми культурного та соціально-економічного розвитку,  контролювати якість послуг та нараховані тарифи, збирати допомогу для соціально незахищених.

Місцева влада може передавати комітетам частину власних повноважень, виділяючи на це бюджетні кошти. Йдеться про будівельні роботи, благоустрій території, організацію масових заходів, управління комунальними підприємствами та соціальну допомогу.

Зі свого боку, комітети зобов’язані дотримуватися Конституції та законів.
Слабке місце документу — за невиконання рішень місцевих рад комітет можуть розпустити без додаткових пояснень.

Олена Бойко, голова підкомітету Верховної Ради України з питань органів самоорганізації населення, сподівається, що навесні депутати нарешті проголосують за цей законопроект.

«Реформа з децентралізації влади передбачає запровадження різних форм прямої чи партисипативної демократії. Але законодавча база для цього дуже застаріла. З усіх форм демократії прямої дії у нас популярні тільки мітинги, які, вибачте, але часто бувають проплаченими. А це не розвиток держави. Для розвитку потрібний суспільний діалог. Ми маємо визначити певні правила для того, щоб населення могло говорити про ті питання, які сьогодні є нагальними для них. Крім того, йдеться про ефективний контроль громади за благоустроєм ітд».

Гроші = відповідальність

В Івано-Франківську бізнесмени та активісти не тільки контролюють, але й займаються благоустроєм. Сергій Фіцак, співзасновник ІТ-компанії, яка є генеральним партнером «Теплого Міста» пояснює, чому бізнесмени, які і так сплачують податки, добровільно дають гроші ще й на проекти громадських активістів

«Податки, які ми сплачуємо, — я не знаю, на що вони ідуть. А тут я дав гроші — і бачу результат. Це важливо для бізнесу — бачити результат. Взагалі, Франківськ вирізняється на фоні інших міст тим, що тут є дуже зарадні люди. Тобто такі, що самі собі можуть дати раду. Тут завжди був сильний малий бізнес. Напевно ота зарадність і дає можливість створювати такі проекти, як «Тепле Місто».

Ще один проект, який не має прямого фінансування від «Теплого Міста», але працює під його егідою, — власна радіостанція. Як і всі ініціативи «Теплого Міста», радіостанція виконує соціальну місію, каже керівник «Урбан Спейс Радіо» Тарас Малий.

«Насправді є дві мети. Перша — це підтримка молодих українських виконавців, тому що наш контент — це тільки сучана українська музика: інді, електроальтернатива. І співпраця з ними цікава і нам, і їм. Тобто давати ту музику, яка не завжди знаходить місце на fm-станціях чи музичних телеканалах. Друге — говорити про міську культуру, про проблеми, які у всіх містах, насправді, схожі: архітектури, урбаністики ітд.

Як у них. Парк у Копенгагені: створений людьми і для людей

Ми не випадково згадували на початку скандинавів. У всьому, що стосується сучасних форм демократії, вони вже традиційно є першовідкривачами. Ось, як неблагополучний район перетворили в об’єкт туризму в Данії:

Кілометровий сучасний парк — замість трамвайного депо в Ньоребро, одному з найбільш інтернаціональних районів столиці Данії — Копенгагена. Цей проект став можливим завдяки ініціативі Реалданії, — приватної асоціації, яка підтримує неприбуткові проекти у сфері архітектури. Кошти в розмірі 13 мільйонів євро виділило місто, а сам проект розробили і втілили місцева арт-група у співпраці із двома архітектурними фірмами.
У створенні парку безпосередню участь взяли жителі району, які разом із авторами проекту мандрували різними країнами, обираючи об’єкти для парку. Влітку 2012 відбулося відкриття — жителі столиці та туристи отримали відкритий простір площею в 30 тисяч квадратних метрів, поділений на три зони: червона — для занять спортом, культурних заходів, чорна — для зустрічей, зелена — для любителів природи. Особливістю парку стала його мультикультурність — тут представлені об’єкти більшості країн, вихідці із яких проживають в Ньоребро. Марокканський фонтан, японські майданчики для дітей, бразильські лавочки, боксерський ринг з Таїланду гармонійно вписуються в ландшафт парку. Представлена тут і Україна — в червоній зоні відтворена дитяча гірка у формі слона з Прип’яті.

Парк отримав нагороду Американського інституту архітектури та потрапив в фінал конкурєсу на приз Європейського Союзу за сучасне мистецтво. Це суттєво підвищило туристичну привабливість району, в якому ще 9 років тому палали будинки під час зіткнення мігрантів із поліцією.

«RE:Форма» – це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.

Пов`язані новини