Митниця здорової економіки

Українська митниця десятками років входить до трійки найбільш корумпованих органів в державі. Таку оцінку відомству ставить сам бізнес, який змушений мати справу з надуманими перевірками та інспекторами-хабарниками. Умов для процвітання корупції тут не бракує — відсутність прозорого декларування, велика кількість регулюючих органів, різні ставки розмитнення на різних митницях, низькі зарплати.

За даними Світового Банку в Україні оформлення документів на експорт та перетин кордону займає 122 години – це більше 15 робочих днів. Ще більше часу забирає імпорт – 27 робочих днів. Для розвинених країн середній показник складає два та півтора дня відповідно.

Цього досягли за рахунок електронного документообігу та скорочення дозвільних документів. Митник має можливість перевірити всі необхідні дані в єдиній базі і максимально швидко пропустити товар.

Український митний кодекс нібито й теж передбачає електронне декларування, але наразі не існує ні єдиної бази даних, ні обов’язковості цієї процедури. Тому експортер може застрягнути на будь-якому етапі перевірки: радіологічному, фітосанітарному, екологічному контролі, сертифікаційній службі.

Зробити роботу митниці ефективнішою Україна обіцяла передусім Європейському Союзу в рамках Угоди про асоціацію. Електронне декларування, принцип «єдиного офісу», скорочення процедур — ці пункти також виписані в Стратегії розвитку «Україна 2020».
 
Відкритий простір або митниця по-одеськи

Першу спробу зламати старі правила робить Одеса. В приміщенні Морського вокзалу вже триває ремонт. Очільниця місцевої митниці Юлія Марушевська планує відкрити тут новий великий митний простір, за принципом «єдиного вікна»:

«Але не такого «єдиного вікна», як у нас завжди, що пройди тут, а потім ще у ветеринарів, а потім санітарів. Зараз в нас «єдиних вікон» — штуки чотири».

На меті в Марушевської – об’єднати послуги усіх дотичних служб, які має проходити бізнес в одному місці. За приклад взяли грузинський досвід — чотири митні коридори. Якщо питань не виникає – усе оформлення має тривати 15 хвилин у «зеленому» коридорі. Коли виникають питання щодо документів – компанія потрапляє у «жовтий» коридор. Тут з паперами працюють аналітики. «Синій» – коли є сумніви щодо вантажу, але очевидних підстав його затримувати немає. Тоді підприємця пропускають, але митниця і податкова залишають за собою право перевірити долю вантажу пізніше. «Червоний» коридор – коли товар потребує перевірки.

«Наш інспектор отримує на свій планшет повідомлення, де розташований вантаж, виїжджає туди на місце. При відео-спостереженні він все огляне. Клієнт зможе онлайн подивитися, як це відбувається»,— пояснює механізм перевірки авторка проекту.

Для того, щоб все запрацювало, Марушевська запропонувала натати Одеському експерименту статусу пілотного проекту. Відповідний законопроект наразі вивчатиме парламентський комітет. Але чекати на ухвалення документа в Одесі не збираються. Пояснюють – при бажанні, усе можна втілювати і за чинним Митним кодексом. Свій відкритий простір тут планують запустити вже до кінця весни. Ініціатива має спростити життя бізнесу, але очевидно, не усуне глибших проблем на митниці.
 
Депутат: Через митницю проходить ще один бюджет

Сьогодні закони в Україні не забороняють розмитнювати товари на будь-якій з регіональних митниць. Відколи на одеську митницю прийшло нове керівництво всі любителі сірих схем перекочували на Київську митницю, розповідає член Комітету митної і податкової політики Тетяна Острікова. Причому відбувається це в спрощеному режимі, без оглядів та експертиз, і сам товар фізично залишається в Одеському порту.

Депутат також пояснює популярні митні схеми на прикладі імпорту мобільних телефонів.

«Є телефон за 300 гривень, а є за 30 тисяч. Ви завозите телефон, який коштує 300 гривень, а вам кажуть – середньозважена ціна тисяча, і тому ми тобі піднімаємо митну вартість. Не хочеш, щоб піднімали – заплати».

Підсумовуючи власну роботу, Острікова визнає – в 2015 році у митній сфері не відбулося жодних реформ. Відтак в тіні – сотні мільйонів гривень.

«Є думка, що через митницю проходить ще один тіньовий бюджет», — констатує вона.
 
Не такий поганий закон, як його виконання — експерт

Чинний Митний кодекс України – досить прогресивний, і дозволяє проводити усі митні процедури по-чесному, вважає голова Комітету з митної справи Громадської ради при Мінфіні Герман Тасліцький.
Експерт переконаний, найбільші ризики корупції – людський фактор і непритаманна митниці функція наповнення бюджету.

«Для більшості країн митниця не є тим органом, що збирає гроші. У розвинених країнах вона дає 5 — 15% загальних надходжень, а в Україні доходить до 50%. А коли митниця займається невластивими для себе функціями, то основні завдання — контроль товарів і захист державної території — не виконуються. Бо постає питання: взяти податок і пропустити те, що пропускати не можна. Або ж не пропустити. Але й не взяти податок».

Втрачати потік у майже половину надходжень бюджету Кабінет Міністрів не хоче. А доти митниця зберігає безліч корупційних ризиків. І чи не єдиний варіант мінімізувати їх зараз – усувати вплив людського фактору. Це і має на меті впровадження електронних автоматизованих баз, принцип «єдиного вікна» і відкриті дані про усі тарифи і ставки.

А як у них. Грузія

Грузія радикально реформувала свою митну службу після 2004 року. Вона перетворила її на структуру західного типу, де головне завдання — не наповнювати бюджет, а контролювати товари та захищати внутрішнього виробника.

Парламент Грузії ліквідував 16 митних тарифів, залишивши тільки три базові: нульову ставку для більшої частини імпорту, 5 та 12 відсотків — для товарів сільського господарства і будівництва.

Кількість документів, необхідних для експорту та імпорту, зменшили з 54 до 3 чи 4, залежно від ситуації. Логічним було і скорочення контролюючих органів.

Зі свого боку Міністерство фінансів Грузії зробило акцент на електронному декларуванні. Подані декларації почала аналізувати і розподіляти на ризики автоматизована система даних.

Надійні постачальники ідуть «зеленим» коридором. Це — мінімальна перевірка, яка займає 5 — 10 хвилин. Клієнти «синього» коридору теж не проходять ретельних перевірок, однак вони мають бути готові до аудиту вже після розмитнення.
 
У «жовтому» коридорі митники детально перевіряють документи, а в «червоному» інспектори оглядають і самі товари. Однак, навіть в останньому випадку максимальна тривалість перевірки не перевищує одну годину.

Завдяки реформуванню митниці Грузія змогла створити стабільну, прогнозовану систему, де бізнес замість перейматися корупційними ризиками, робить те, що вміє найкраще – заробляє гроші.
 
 
«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА.