Ректор КНУ вважає, що російську літературу треба вивчати «під наглядом»: Як вивчаємо патогенні віруси

Про це він сказав в інтерв’ю «Українським новинам».

Торік у Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка закрили програми вивчення російської і білоруської мови та літератури, а також фарсі (перської). Бугров назвав це «емоційним кроком».

За його словами, на відміну від шкіл, в університетах вивчати російську літературу потрібно, «але під наглядом викладача-дослідника, який може пояснити як від Достоєвського дійшли до Захара Прилєпіна, як від російських філософів "Срібної доби", які були гуманістами, дійшли до Дугіна з його людиноненависницькою ідеологією».

«Має бути критичний аналіз», — додав Бугров.

Ректор КНУ також порівняв вивчення російської мови та літератури на кафедрах в університеті з вивченням патогенних вірусів на медичному відділенні чи біологічному факультеті.

Крім того, потребу у вивченні русистики Бугров вбачає і в тому, що такі фахівці після війни допомагатимуть військовому й політичному керівництву вибудовувати з рф та Білоруссю відносини.

«Ми маємо також розуміти, що коли буде перемога України у війні, це не означатиме зникнення росії. В тому чи іншому вигляді росія, Білорусь існуватимуть, і ми повинні розуміти, як вибудовувати з ними стосунки […] Необхідно активно працювати над переосмисленням та розвіюванням численних міфів, які потужно використовувались у так званих "славістичних студіях", — це те, чим займаються наші академічні фахівці», — сказав ректор університету.

Також він уточнив, що у виші попри заборону використовуються джерела російською мовою, але лише історичні. Переважна більшість технічної літератури — англійською мовою.