Тринадцять країн-членів Організації Об’єднаних Націй висловилися проти включення до порядку денного 75-ої сесії Генеральної Асамблеї пункту «обов’язок захищати і запобігання геноциду, воєнним злочинам, етнічним чисткам і злочинам проти людяності». Серед них — Росія і Білорусь.

Прохання виключити пункт про «обов’язок захищати» висловив представник Сирії, заявивши, що йому «не вистачає прозорості», а «деякі уряди продовжують використовувати цю концепцію як підставу для втручання і накладання односторонніх економічних санкцій». Схожу думку висловили представники Куби, Росії та Нікарагуа.

Водночас представник Німеччини в Генасамблеї ООН заявив, що відмінні погляди краще обговорювати через діалог, а таке питання, як «обов’язок захищати», дійсно потребує такого обговорення. Зрештою, за включення цього пункту проголосувала більшість делегатів та Генасамблеї — 101. Проти висловилися 13.

Що таке «обов’язок захищати»?

Це гуманітарна концепція, яка була офіційно затверджена Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році і стала так званою «м’якою» нормою міжнародного права (тобто не має обов’язкової юридичної сили, але приймається як така, якої мають дотримуватися всі держави).

«Обов’язок захищати» передбачає, що головний обов’язок держави в межах її території — захист населення від геноциду, воєнних злочинів, етнічних чисток та злочинів проти людяності. Це ті чотири злочини, які охоплюються міжнародним правом прав людини.

У разі, якщо держава нездатна цього зробити або відмовляється виконувати цей обов’язок, він переходить до міжнародної спільноти. Іншими словами, права людини є вищими за суверенітет держав. Ключова відмінність від простого гуманітарного втручання — в тому, що обов’язок втручатися покладається на всю міжнародну спільноту, а не окремі держави.

Ще більше «закладок» від РФ

Серед тринадцяти країн, які не підтримали обговорення пункту «про обов’язок захищати», — Росія, Білорусь, Сирія, Демократична Республіка Конго, Іран, М'ямна, Нікарагуа і Куба. Вони ж у 2019 році, на попередній сесії Генасамблеї ООН, проголосували проти включення до порядку денного Асамблеї питання про ситуацію в Україні.

На цій же сесії Генасамблеї пункт про ситуацію в Україні хотіли виключити принаймні двічі. Після обговорення «обов’язку захищати» Росія спробувала комусь довести, що «ніякої окупації в Україні не було», а «це громадянський конфлікт, що почався з перевороту у 2014 році». Зрештою, цю пропозицію навіть не взяли до розгляду.

Поділитись: