Річниця невдалого перевороту: «Усі дивляться в бік Ердогана»

Після невдалої спроби державного перевороту в ніч проти 16 липня рік тому Туреччина суттєво змінилася. Дехто вважає, що це назавжди, що це справжня метаморфоза донедавна світської мусульманської країни з відносно ліберальними порядками в новочасний султанат.

Авторитаризм, переслідування журналістів та інтелектуалів, згортання євроінтеграції у Туреччині — ось що непокоїть нині Захід.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган увесь останній рік боровся з тими, кого вважає винними в перевороті — прибічниками Фетхуллаха Ґюлена, турецького інтелектуала, відомого у світі ісламського мислителя з ліберальними поглядами, що вимушений був виїхати до США у 1998 році.

Тоді його вперше звинуватили у спробі повалення державного ладу. Влада Туреччини визнала його рух терористичною організацією.

Ердоган увесь останній рік боровся з тими, кого вважає винними в перевороті — прибічниками Фетхуллаха Ґюлена (на фото), турецького інтелектуала, відомого у світі ісламського мислителя з ліберальними поглядами Фото: EPA

Мовою цифр

Тисячі й тисячі людей, які, приміром, мали рахунки в банку, пов’язаному з Ґюлленом, потрапили в немилість до турецької влади. Навіть якщо на їхньому рахунку був лише один долар. Їх щонайменше звільняли з роботи, а часом і відкривали кримінальні справи.

З-поміж тих, хто втратив роботу, — Ібрагім Кабоґлу, 67-річний професор права престижного університету Мармара у Стамбулі.  «Для мене, як для юриста на вершині своєї кар’єри, страшніше за смерть знайти себе у списку звільнених, що додається до антиконституційного наказу влади. Тому що все моє життя пройшло в боротьбі за закон», — розповідає він.

За півроку після невдалого перевороту йому зателефонував колега й повідомив: прізвище професора є у списку з 4000 працівників державних установ, які мають бути звільнені через ймовірні зв’язки з Фетхуллахом Ґюлленом.

Ібрагім Кабоґлу — один зі 150 тисяч громадян Туреччини, яких відсторонили або ж звільнили з посад після подій ночі й дня 16 липня. У цій когорті чимало суддів та прокурорів: близько чверті служителів Феміди втратили роботу.

За весь час після спроби насильницької зміни влади турецькі правоохоронці затримали близько 50 тисяч турків. Це офіційні дані. Загалом же відкрили 169 тисяч кримінальних справ. 33 тисячі з-поміж тих, хто втратив роботу, відновили на посадах. Влада визнала, що даремно звинувачувала їх у причетності до державного перевороту.

За весь час після спроби насильницької зміни влади турецькі правоохоронці затримали близько 50 тисяч турків Фото: EPA/OLCAY DUZGUN

Ті, хто позбувся роботи, часто не можуть ніде більше працевлаштуватися. «Вони сказали, що я не зможу працювати в Туреччині. Гаразд. Але вони твердять, що я також не можу працювати за кордоном. Чому? Відповідають, що не будуть мені пояснювати. Мене усунули від роботи й позбавили прав на пенсію», — розповідає Ібрагім Кабоґлу.

Далі буде

Турецька влада обіцяє продовжувати процеси, які на Заході часом називають «чистками в лавах критиків і незгідних».

Віце-прем’єр-міністр Туреччини Нуман Куртулмуш запевняє, що агенти Ґюллена скрізь: в армії, школах, судах. «Важливі розслідування тривають. Ми збираємо необхідні докази. Це потрібно для того, щоб усунути цих людей із державних інституцій», — наголошує Куртулмуш.

Щоб збільшити свої повноваження, цьогоріч у квітні Ердоган провів референдум. Запропоновані зміни до Конституції підтримали 51,4 % учасників референдуму, 48,6 % сказали «суперпрезидентській владі» «ні».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Референдум у Туреччині: план «суперпрезидентської» країни

Запропоновані президентом зміни передбачають, що саме він стане головою виконавчої гілки влади. Посада прем’єр-міністра має бути скасована. Окрім того, очільник держави зможе зберегти власне членство в партії, призначати і звільняти міністрів та суддів, планувати бюджет і запроваджувати надзвичайний стан.

Ердоган переконує, що такі зміни забезпечать стабільність у країні після пережитої спроби перевороту.

Ердоган упевнений, що «чистками в лавах критиків і незгідних» він забезпечить стабільність у країні (на фото заарештовані турецькі військові, які брали участь у липневому перевороті 2016 року в Туреччині) Фото: EPA/SEDAT SUNA

Європейський Союз, з яким Анкара десятиліттями веде перемовини щодо вступу до цього інтеграційного об’єднання, уже певним чином відреагував на її авторитарний тренд: у липні Європарламент закликав Єврокомісію та країни Євросоюзу призупинити перемовини з Туреччиною про набуття членства, якщо та почне втілювати в життя ухвалені на референдумі зміни. Ердоган у відповідь на такі сигнали з Брюсселя не раз заявляв, що це нічого не змінює — він ітиме до кінця.

Опозиція відповіла на всі події останніх місяців у липні «Маршем справедливості». Десятки тисяч людей три тижні йшли пішки понад 450 км з Анкари до Стамбула, де провели масштабний мітинг. Так вони протестували проти обмеження свободи у країні.

«Марш справедливості» — хода з Анкари до Стамбула Фото: EPA/SEDAT SUNA

Кемаль Киличдароґлу, лідер опозиційної Республіканської народної партії і один зі спікерів «Маршу», наголошує: «Одна людина всім керує. Усі повноваження законодавчої, судової та виконавчої влади зосереджені в руках однієї людини. Прем’єр-міністр та міністри існують лише формально. Але ніхто з них не має власної волі. Вони всі дивляться в бік палацу Ердогана».

І через рік після невдалого перевороту в Туреччині триває надзвичайний стан. Ердоган його так і не скасував. Якраз до річниці подій липня 2016-го турецька влада арештувала 14 офіцерів армії та видала наказ про арешт ще 51 людини. З-поміж них 34 екс-співробітники державної телекомпанії TRT.

Лідер турецької опозиції Кемаль Киличдароґлу на багатотисячному мітингу у Стамбулі, організованому на знак протесту проти обмеження свободи у країні Фото: EPA/TOLGA BOZOGLU