Від кращого життя за кордоном до нерозуміння чоловіка, який повернувся з фронту. Чому українці розлучаються

Протягом першого року великої війни українці уклали понад 198 тисяч шлюбів, що майже на 8 тисяч більше, ніж у 2021 році.

Але вже другого року ситуація змінилася. За перші шість місяців 2023 року кількість зареєстрованих шлюбів скоротилася на 17%, як порівняти з таким самим періодом торік. Натомість розлучень побільшало на третину.

Щоб з’ясувати причини таких тенденцій, hromadske поговорило з демографами та психологами.

Схоже було у 2014–15 роках

Кандидатка економічних наук і наукова співробітниця Національної академії наук України Людмила Слюсар каже, що на початку російсько-української війни у 2014 році так само фіксували зростання кількості шлюбів. Зокрема, це пов’язано з мобілізацією.

«Це пари, які до того вже були разом, але з якихось причин не реєстрували свої стосунки. Коли є зареєстрований шлюб, більше захищені і жінка, і чоловік, який мобілізується. Питання зникнення безвісти чи поранення значно складніше розв’язувати в неофіційних стосунках», — зазначила Слюсар.

Спад кількості нових шлюбів у 2023 році науковиця пояснює зменшенням чисельності шлюбоздатного населення. Багато з тих, хто хотіли одружитися, вже це зробили. Водночас через міграцію та мобілізацію стає менше тих людей, які могли б створити сім’ю.

Людмила Слюсар зауважує, що, з погляду статистики, складно спостерігати за розлученнями, оскільки повних даних немає. Так, розірвання шлюбу в багатьох випадках може відбуватися через суд, а судова адміністрація наразі не оприлюднює повну статистичну інформацію.

Але загалом вважається, що протягом першого року великої війни зменшилася кількість розлучень, тому що шлюбним парам було банально не до цього. Розірвання могли відкласти. Так само було й у 2014–2015 роках. Однак є ризик, що надалі розлучень може ставати більше.

«Для деяких жінок з’явився шанс змінити своє життя на краще»

Збільшення кількості розлучень для психологів не стало несподіванкою, каже психологиня фонду «Запорука» Лілія Сіроха. У 2022 році в українців був натхненний адреналіновий настрій, тож кількість одружень зросла. Крім того, багато йшли воювати, тож люди розуміли, що не можна відкладати життя на потім.

Одна з причин збільшення кількості розлучень у 2023-му полягає в тому, що жінки, які адаптувалися за кордоном, могли переоцінити своє сімейне життя. Багато родин побачили, що, коли прибрати побут, то залишається дуже мало спільного.

«Через міграцію для деяких жінок з’явився шанс змінити своє життя на краще. До великої війни в Україні був один із найвищих рівнів домашнього насильства в Європі. Тому певній категорії населення війна справді допомогла, як би цинічно це не звучало. Вони змогли зробити те, чого ніколи б не зробили в мирному житті», — каже психологиня.

На її думку, поки війна триває, кількість розлучень не буде стрімко зростати: хто захотів, той міг уже це зробити. Після війни, ймовірно, буде нова хвиля, бо з війни чоловіки повернуться вже не тими, якими йшли на війну. Не всі жінки будуть готові із цим зіткнутися.

«Коли сім’я потрапляє у стресові умови — це перевірка»

Часто, коли військові повертаються до своїх родин під час відпустки з фронту чи демобілізації, виникають конфлікти саме через непорозуміння між партнерами, каже сімейна психологиня Наталія Гаєвська.

Вона навела приклад із власної практики: чоловік та дружина разом прожили понад 12 років. У них усе було добре. Коли чоловік став добровольцем, то дружина, з одного боку, пишалася ним, а з іншого — мала відчуття, що її покинули, вона залишилася з дітьми сама.

«Чоловік приділяв менше уваги через об’єктивні причини. Вона думала, що не потрібна йому. Ця тема з її голови переносилася на дійсність, жінка починала переконувати свого чоловіка в тому, у що вірила. Її власні травми ще з дитинства давалися взнаки. Жінці було складно відмежувати, де її власні переживання, а де — реальність. Врешті пара розлучилася», — розповідає Наталія Гаєвська.

Психологиня каже, що чоловіки, які повертаються з війни, не завжди можуть переключитися на мирне життя. А те, із чим вони прийшли, не розуміють у сім’ях. Родина може усвідомлювати, що чоловік уже не буде таким, як раніше, але внутрішньо очікує, що він досі той самий.

«Чоловік приходить, і дружина бачить, що чоловік стає відсторонений, починає більше дратуватися. До нього виникають претензії: "А чому ти так робиш?" Тобто людині ставлять заборону на те, що вона насправді відчуває. Чоловіки ніби давляться своїми переживаннями, часто вони починають пити або вдаються до інших залежностей», — каже Наталія.

Це одна з основних причин, які призводять спочатку до відчуження в парі, а потім — до розлучення, пояснює фахівчиня. Жінка може не розуміти, що своїми діями та неприйняттям підштовхує чоловіка до залежностей. Нею керує тривога, що потрібно буде по-новому пізнавати одне одного, вона боїться, що не впорається із цим, тож хоче, щоб чоловік поводився як раніше.

«А він не буде таким уже. Водночас вона йому не може пояснити свої страхи. У таких ситуаціях не має бути претензій, ярликів та звинувачень. Треба старатися якомога більше чути одне одного. Це небезпечна тенденція, коли жінка намагається повернути чоловіка в попередній стан своїми претензіями чи критикою», — вважає Гаєвська.

Психологиня додає, що, коли сім’я потрапляє у стресові умови, це своєрідна перевірка того, наскільки подружжя може адаптуватися до змін у партнері та собі. Є сім’ї, де люди не витримують цього — і розлучаються. Але є і ті, які виходять на вищий рівень. Якщо люди вміють комунікувати одне з одним, чути та розуміти, то зможуть із цим впоратися.

Наталія працює з групою жінок військовослужбовців. Там обговорюють, що потрібно в деяких випадках змінювати своє ставлення до чоловіка.

«Якщо в мирний час жінка однозначно не може бути заміною мами для партнера, то під час війни, коли чоловіки приходять понівечені, ми можемо робити виняток. Давати безумовну любов, якщо вона реально є», — наголосила фахівчиня.

Домашнє насильство — теж серед причин

Крім того, зростання кількості випадків домашнього насильства теж може бути причиною збільшення кількості розлучень, каже психологиня.

Як свідчать дані Нацполіції, цьогоріч за перші п’ять місяців кількість зафіксованих випадків домашнього насильства зросла на 51%, порівнюючи з тим самим періодом 2022 року. Ці числа більш як на третину вищі за попередній рекорд 2020 року, який експерти пов’язували з карантином через пандемію коронавірусу.

Посадовці та експерти повідомляли, що збільшення кількості випадків домашнього насильства в Україні стало наслідком зростання стресу, економічних труднощів та безробіття. У більшості випадків постраждалими були жінки.

«Не було побудовано міцного спільного»

Наталія Гаєвська пригадала випадок, коли жінка з дітьми виїхала до Польщі. Там у неї почало налагоджуватися життя: знайшла гарну роботу, влаштувала дітей у школу. Вдома в Україні із чоловіком були конфлікти. Сказати, що добре жили, не можна, але якось терпіли одне одного.

Після повернення до України в жінки почав розвиватися тривожно-депресивний стан. Вона зрозуміла, що причиною такого стану були саме деструктивні стосунки із чоловіком. Пара розлучилася, жінка повернулася до Польщі, і зараз у неї все добре, каже психологиня.

Якщо в сім’ї вже були негаразди, але вони замовчувались у мирний час, то на відстані і в умовах стресу все стає видимим.

«У моїй практиці таких випадків було багато. Основна причина — не було побудовано міцного спільного, заради якого жінка хотіла б із дітьми повернутися. Для неї це було зелене світло: "Досить! Я натерпілася, можна заново почати своє життя". Ніколи розлучення не виникає на порожньому місці», — підсумовує психологиня.