Рябошапка хоче провести аудит «справ Майдану»

Про це він заявив в інтерв'ю «РБК-Україна».

«Потрібен аудит не тільки за моєї участі як керівника, а й професійних незалежних юристів, зокрема адвокатів Небесної сотні», — сказав генпрокурор.

Рябошапка вважає, що за шість років розслідування «справ Майдану» могло просунутися далі. За його словами, завершити ці справи дуже перспективно через стільки часу.

Рябошапка зазначив, що вже декілька разів зустрічався та розмовляв із начальником управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком. Він додав, що потрібно розуміти, які справи можна передати до суду.

«У мене на столі справа по «законам 16 січня» щодо Ігоря Калєтніка. Там не все так просто, як може здаватися», — сказав генпрокурор.

Він зазначив, що найближчим часом поінформує про висновки щодо справи Калєтніка.

Нагадаємо, 30 серпня ГПУ в останній робочий день ексгенпрокурора Луценка закрила провадження проти фігуранта справи про «диктаторські закони 16 січня» Ігоря Калєтніка.

«Диктаторські закони» — пакет законів, ухвалених парламентом 16 січня 2014 року під час Революції Гідності. Їх ухвалили з численними порушеннями процедури, зокрема «регіонали» і їхні союзники голосували підняттям рук, без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували.

Ці закони передбачали серйозне посилення відповідальності за участі в акціях протесту, зокрема арешт за порушення організації мітингу, кримінальну відповідальність за вдягнутий шолом або маску на мітингах чи зборах, 15 діб арешту за встановлення намету, відповідальність за рух колони авто більше 5 машин тощо.

Янукович підписав ці закони на наступний день, 17 січня, що спричинило посилення силового протистояння між учасниками Євромайдану та силовиками. 

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 95 людей (82 мітингувальники та 13 силовиків).