«Сербія повстала». Комендантська година стала приводом до протестів і штурму парламенту в Белграді

Чоловік стає на коліна перед правоохоронцями під час протестів біля будівлі сербського парламенту в Белграді, 7 липня 2020 року
Чоловік стає на коліна перед правоохоронцями під час протестів біля будівлі сербського парламенту в Белграді, 7 липня 2020 рокуEPA-EFE/KOCA SULEJMANOVIC

Надвечір 7 липня президент Сербії Александр Вучич оголосив про введення в країні комендантської години. Так сербська влада відреагувала на зростання кількості хворих коронавірусною хворобою. Але рішення викликало невдоволення серед людей: у столиці Белграді біля будівлі парламенту зібралися кілька тисяч людей. Між ними й правоохоронцями почалися сутички.

7 липня Вучич у телевізійному зверненні повідомив: за минулу добу в країні від COVID-19 померли 13 людей, а ще 120 підключили до апаратів штучної вентиляції легень. Найскладнішою ситуація була в Белграді, додав сербський президент, тому там із п’ятниці, 10 липня, до понеділка, 13 липня, вводиться комендантська година. Утім Вучич не виключив, що обмеження можуть поширити і на всю Сербію.

Пізніше головний епідеміолог Сербії Предраґ Кон заявив, що ситуація з коронавірусом у Белграді покращується, а тому потреби в комендантській годині може й не бути. Але обурення людей це не припинило. Надвечір до будівлі сербського парламенту в центрі Белграда вийшли кілька тисяч людей. Серед них — студенти й молоді сім’ї, які звинуватили уряд у погіршенні ситуації з COVID-19 і виступали проти обмежень.

Реакція протестувальника на сутички з правоохоронцями під час протесту біля будівлі парламенту Сербії у Белграді, 7 липня 2020 рокуEPA-EFE/KOCA SULEJMANOVIC

До протестів долучилася й сербська опозиція. «Люди зібралися спонтанно. Невдоволення можна відчути в повітрі», — сказав представник громадського руху «Не дай Белграду втонути» Радомир Лазович. Через деякий час учасники протесту почали вимагати відставки Александра Вучича й скандували: «Сербія повстала!» Як повідомляв кореспондент BBC, більшість учасників руху дотримувалася соціальної дистанції, хоча й не всі вони носили захисні маски.

Поліція розпилює сльозогінний газ над протестувальниками біля будівлі парламенту Сербії в Белграді, 7 липня 2020 рокуEPA-EFE/KOCA SULEJMANOVIC

Незабаром після 22-ої вечора за місцевим часом протестувальники прорвали поліцейський кордон і пішли на штурм будівлі парламенту Сербії. Їм вдалося вибити двері та зайти всередину. Однак десь через 15 хвилин після цього правоохоронці відтіснили їх назад на вулицю. Розпочалися сутички протестувальників із поліцією, під час яких остання застосувала сльозогінний газ.

Пізніше правоохоронці стверджуватимуть, що штурм парламенту — провокація, яку організували ультранаціоналісти на чолі з членом парламенту Срданом Ноґо. Останній відомий поширенням теорій змови про 5G та вакцинацію.

Поліцейські в сутичках із протестувальниками біля будівлі парламенту Сербії в Белграді, 7 липня 2020 рокуEPA-EFE/KOCA SULEJMANOVIC

8 липня керівник поліції Сербії Владімір Ребич повідомив, що під час протестів затримали 23 людей, а принаймні 43 поліцейських і 17 протестувальників травмувалися. Крім того, поранень зазнали троє поліцейських коней, значна кількість поліцейського спорядження, зокрема п’ять автівок — їх підпалили невідомі.

Прем’єр-міністерка Сербії Анна Брнабіч заявила, що штурм парламенту був «насильницькою атакою», і засудила дії протестувальників. «Вони не змогли зайти в парламент на виборах 21 червня, тож знову показали своє справжнє насильницьке обличчя, намагаючись завоювати політичні бали під час найбільшої кризи на нашій планеті з часів Другої світової», — сказала Брнабіч в етері сербського мовника RTS.

Поліцейські в сутичках із протестувальниками біля будівлі парламенту Сербії в Белграді, 7 липня 2020 рокуEPA-EFE/KOCA SULEJMANOVIC

Утім у мережу потрапило кілька відео, де видно, як правоохоронці б’ють учасників протесту. Белградський центр із прав людини вже подав дві скарги до уповноваженого з прав людини через перевищення поліцією повноважень. Розслідувати ці випадки закликала й комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.

Опоненти Вучича й раніше звинувачували його в поспішному знятті карантинних обмежень у країні. Його ввели в середині березня, а вже в травні послабили, дозволивши проводити футбольні матчі, релігійні заходи, вечірки та приватні зібрання. Опозиція вважає, що Вучич зробив це тому, щоб не скасовувати парламентських виборів 21 червня, на яких його партія здобула впевнену перемогу.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у 7-мільйонній Сербії коронавірусну хворобу загалом виявили в понад 17 тисяч людей. Із початку епідемії від COVID-19 у країні померла 341 людина, водночас 6 липня виявили найбільшу кількість смертей за день — 13. Усього ж у світі коронавірусну хворобу з початку пандемії виявили в майже 11,9 мільйона людей, із них 544,7 тисячі померли.