Сезон овочів та фруктів розпочався, але ціни не знижуються. Ось чому

Полуниця на прилавку в Києві, 13 квітня 2017 року
Полуниця на прилавку в Києві, 13 квітня 2017 рокуОлександр Синиця / УНІАН

Переймаєтеся, що вже кінець травня, а полуниця по 150 гривень за кілограм, огірки по 70, а ціни на молоду капусту подекуди коливаються від 80 до 120 гривень? Так, у цьому також винна війна. І ціни на овочі, фрукти та зелень не просто не знизяться, як зазвичай у сезон, а ще й можуть зрости. Пояснюємо, чому так і чого чекати далі.

Окупація

Ринок у Великих Копанях на Херсонщині — чи не найбільший гуртовий ринок овочів, фруктів і зелені на півдні України. Ціни на ринку у Великих Копанях зараз приблизно такі, які очікуєш побачити у травні: полуниця — 35-45 гривень, молода картопля — від 8 гривень, морква — від 20, цвітна капуста — 8, молода капуста — від 4 гривень за кілограм.

Але Великі Копані зараз під окупацією росії. Фермери можуть торгувати тільки між собою. Тож усе, що планували виростити на всю Україну, продають тільки між сусідніми громадами. Часом продукти з регіону опиняються в тимчасово окупованому Криму, на Донбасі, в росії та Білорусі.

Так, херсонське видання Мост з посиланням на білоруські медіа вже публікувало фото з білоруського Бреста, де вивезену з окупованого регіону капусту продавали по 3 рублі, тобто приблизно по 30 грн/кг.

Так само росія вже намагалася продати викрадене в Україні зерно. 10 травня розвідка Міністерства оборони повідомляла, що окупанти вже вивезли велику частину викраденого з України зерна у Середземне море. Зараз російське вантажне судно із зерном помітили в Сирії. Розвідники припускають, що продукцію везуть до Сирії, щоби звідти контрабандою продавати до інших країн Близького Сходу.

Проблеми цьогоріч будуть і з черешнею, нині окупований Мелітополь на Запоріжжі — столиця цієї української ягоди. Місто — найбільший її виробник та експортер в Україні. І звідти також не можна нічого вивезти на підконтрольну Україні територію через російську окупацію.

Тож українських товарів меншає.

Небезпека

Якщо територія не окупована, це не означає, що фермери зможуть вийти в поле. Частину Миколаївської області, до прикладу, зараз обстрілюють. На багатьох полях залишилися боєприпаси. Отже, працювати на землі просто небезпечно для життя. Заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький розповідає, що на близько половині територій, які звільнили після окупації, або на яких тривають бойові дії, є ризик мінування. І близько 10% площ в Україні можуть залишитися невикористаними за нинішньої посівної кампанії через цей ризик.

Логістика

Навіть вирощене треба якось довезти. Нині це недешево, каже Роман Сластьон, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ):

«Логістика зараз доволі дорога, ресурсу автомобілів — недостатньо, і відстані, на які треба доставляти, суттєво збільшилися».

Так, у південних регіонах, поблизу зон бойових дій, автомобілі можуть бути пошкоджені й у неробочому стані. Водії чи експедитори можуть бути на фронті. Ділянки доріг у деяких регіонах можуть прострілюватися. Тому везти щось стає дорожче, небезпечніше і довше.

Пальне

Пальне — окрема проблема. По-перше, через те, що росія пошкодила українські нафтобази та нафтопереробні заводи, пального в Україні стало менше. А ще воно стало дорожчим, адже доставляти його до країни тепер можна тільки через західний кордон.

По-друге, більшість сільськогосподарської техніки або вантажних авто працюють на дизелі. А саме пальне треба насамперед на фронт.

По-третє, підприємці стоять годинами в чергах за дорожчим пальним. Тому в ціну товару враховують і вищу вартість заправки, і години стояння в чергах, які підприємець втрачає.

Що далі?

Попри такі складнощі з вирощуванням і доставкою, дефіциту продовольства в Україні не буде. Однак ціни на продукти все одно зростатимуть, кажуть в УКАБі. Україна повністю може забезпечити себе основними продуктами, бо у сховищах достатньо зерна. Те, чого бракуватиме, завезуть з-за кордону. А от постраждають передусім ті держави, які залежали від українського продуктового експорту. Так, країни Африки можуть залишитися без українського зерна, а Європа — без соняшникової олії.