Гроші в бюджет чи зв’язок по всій країні — що отримує Україна від 4G

Спецкореспондент Громадського

12 березня 2018 20:52

Український бюджет отримає рекордні суми від продажу ліцензій на нові технології зв'язку — майже 8 мільярдів гривень. Користувачі ж, згідно з прогнозами, платитимуть за «четверте покоління» на 10 — 20 гривень на місяць більше. Водночас ні держава, ні оператори не вирішують проблему «цифрового розриву» між мешканцями міст та сіл.

Як оператори ділили частоти й коли в Україні повноцінно запрацює 4G, розповідає Громадське.

Побажання від президента

«Сьогодні більш ніж удвічі виросла початкова ціна ліцензій, — заявив президент Петро Порошенко під час виступу в перерві конкурсу з продажу ліцензій на мобільний зв'язок четвертого покоління (4G), — Думаю, ми подолаємо планку в п'ять мільярдів гривень».

Його візит до Українського державного центру радіочастот мав підкреслити значущість нового конкурсу для держави, додавши продаж ліцензій на 4G до переліку «перемог» української влади. Учасники конкурсу вітали промову стоячи.

«Президент особисто опікується впровадженням нових технологій, саме завдяки його указам стали можливі ці конкурси», — запевнив заступник голови АП Дмитро Шимків.

Урешті побажання голови держави здійснилося. Три найбільші оператори мобільного зв'язку «Київстар», Vodafone та lifecell погодилися заплатити за ліцензії сукупно 5,4 мільярди гривень.

«Але це не змова і не виконання чиїхось забаганок, — продовжує Дмитро Шимків, — Були реальні торги між операторами і це дійсна ринкова вартість цих частот».

Спір між «Київстаром» та Vodafone відбувався за три останні смуги частот. Представники операторів кілька разів навіть переривали торги, щоб порадитись із головними офісами. Зрештою ціна кожного лоту зросла у 2,8 рази — «Київстар» отримав дві смуги, заплативши за них 1,5 мільярди гривень, а Vodafone — одну за 742 мільйони.

Запустити 4G оператори обіцяють у великих містах уже в березні

Ще по одній смузі оператори отримали автоматично — цими частотами вони фактично вже користуються нині для надання послуг традиційного GSM-зв'язку. Але для використання їх під 4G довелося доплатити ще понад 3 мільярди гривень.

Президент Петро Порошенко (третій праворуч) в Українському державному центрі радіочастот вручив перші ліцензії за результатами проведення тендеру на користування радіочастотним ресурсом України, Київ, 6 березня 2018 року Фото: Михайло Кондратов/Громадське

Ціна для бюджету

Дмитро Шимків називає 4G-конкурси найуспішнішим продажем державою суспільного ресурсу за останні чотири роки. І справді, за «повітря» вдалося зібрати рекордну суму.

Наприкінці січня під час ще одного конкурсу «Київстар», Vodafone та lifecell розіграли між собою кілька ліцензій на 4G — у діапазоні 2600 Мгц. За них вони вже перерахували державі близько 2,5 мільярдів гривень. Запустити 4G оператори обіцяють у великих містах уже в березні.

Отже, з початку року за доступ до нових технологій «велика трійка» погодилася заплатити майже 8 мільярдів гривень. Це вже на 22% більше, ніж загальна сума запланованих доходів від продажу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом у Держбюджеті-2018.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Нове покоління на зв'язку: коли в Україні запрацює 4G

Загалом доходи від 4G складуть майже 1% усіх запланованих доходів загального фонду цьогорічного Держбюджету. У контексті витрат це можна порівняти з річними видатками на фінансування СБУ чи новоствореної Національної служби здоров'я.

Попит нікуди не дінеться

Для самих операторів витрати на ліцензії теж значні — 8 мільярдів гривень дорівнюють їхній сукупній квартальній виручці. Утім, три роки тому за доступ до технології зв'язку третього покоління (3G) їм довелося заплатити ще понад 10 мільярдів.

Однак, операторам не лишається іншого вибору, ніж платити державі за нові ліцензії, стверджує радниця першого віце-прем'єра з питань цифрової економіки Олена Мініч.

Адже нові технології передачі даних — єдина можливість підвищити витрати українських абонентів мобільного зв'язку, які внаслідок багаторічних цінових воєн є одними з найнижчих у світі.

Запровадження 3G вже вплинуло на зростання доходів, свідчать фінансові звіти мобільних операторів. Наприклад, «Київстар» у 2017 році отримав більше на 11%. За прогнозами президента компанії Петра Чернишова, поява 4G призведе до зростання місячних тарифів на 10 — 20 гривень у 2018 році.

«Попит на нові частоти і технології був і залишатиметься — це обмежений ресурс, без якого не можуть працювати технології й оператори», — пояснює Олена Мініч.

Конкурс з продажу ліцензій на мобільний зв'язок четвертого покоління (4G) в Українському державному центрі радіочастот, Київ, 6 березня 2018 року Фото: Михайло Кондратов/Громадське

Без нових гравців і територій

Відповідно до ліцензійних умов упродовж року оператори повинні запустити LTE-мережі у всіх обласних центрах, а за 3,5 роки після отримання ліцензії, забезпечити послугою 90 відсотків мешканців міст із населенням понад 10 тисяч осіб.

Розвиток інтернет-доступу в сільський місцевості не вигідний операторам, адже вимагає більше інвестицій у доставку сигналу, а попит на сучасні послуги серед селян невеликий

До дрібніших населених пунктів технології доходять не так швидко. Так, через майже три роки після видачі «великий трійці» ліцензій на зв'язок третього покоління, без покриття лишаються цілі райони.

Згідно з даними Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації, в сільській місцевості абонентами інтернет-доступу є лише трохи більше ніж півмільйона осіб — це п'ять відсотків від усієї кількості абонентів України. У середньому по країні доступ до інтернету мають лише близько 30 відсотків громадян — переважно це мешканці великих міст.

Директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальський пояснює, що розвиток інтернет-доступу в сільський місцевості не вигідний операторам, адже вимагає більше інвестицій у доставку сигналу, а попит на сучасні послуги серед селян невеликий: «У них там інше життя, інші потреби».

Однак саме для вирішення проблеми «цифрового розриву», тобто разючої відмінності в доступі до сучасних технологій між мешканцями міст та сіл, у багатьох країнах використовуються 4G-мережі, розповідає Олена Мініч:

«Для цього використовують іншу модель розподілу частот — ліцензійна плата для операторів менша, а от зобов'язання щодо розбудови прописуються суворіше».

Питання пріоритетів

Щоправда видані Україною ліцензії на 4G й не надто підходять для розвитку інтернету в селах. Використання інших діапазонів частот — 900 МГц і 800 МГц — дозволяють покривати одним передавачем значно більшу відстань, а отже зменшити потенційні витрати операторів.

Про плани провести конкурси на ліцензії в нових діапазонах казав 6 лютого і Петро Порошенко. Він запевнив, що нові конкурси зрештою пришвидшать появу 4G в селах. Це дозволить реалізувати важливі для держави соціальні проекти, приміром, дистанційну освіту в сільських школах або телеметричну діагностику в сільських амбулаторіях.

Уряд та АП уже не вперше згадує впровадження дистанційних технологій освіти та медицини завдяки сучасному зв'язку, з огляду на систематичне скорочення відповідних закладів протягом останніх років.

Кошти, отримані від ліцензій, залишаться в загальному фонді Держбюджету й покриватимуть поточні витрати, адже держава звикла заробляти на впроваджені нових технологій, а не витрачати

Однак оператори ставляться до цієї ідеї скептично. Річ у тім, що діапазон 800 МГц досі зайнятий передавачами аналогового телебачення та радіолокаційним обладнанням військових. «А наявних смуг радіочастот у 900 МГц не вистачить для повноцінного покриття, — каже Олег Проживальський. — До того ж, хай держава спочатку знайде, з яких грошей платити за ці послуги в селах, а потім прописує умови».

Наприкінці січня прем'єр-міністр Володимир Гройсман запропонував спрямувати гроші від продажу 4G-ліцензій саме на ліквідацію «цифрового розриву». Для цього можуть створити навіть окремий фонд, який би фінансував роботи з прокладання інтернет-доступу до сільської місцевості, або оплачував послуги, надані школам чи лікарням.

Наразі ж кошти, отримані від ліцензій, залишаться в загальному фонді Держбюджету й підуть на покриття поточних витрат, зазначає Олена Мініч, адже держава звикла заробляти на впроваджені нових технологій, а не витрачати.

Заступник голови АП Дмитро Шимків усе ж таки очікує, що державі і операторам удасться розробити спільний план поширення інтернету в селах.

«Ми б, звісно, могли розпочати впровадження 4G з вищих, придатніших для сільської місцевості діапазонів. Однак, тоді б ми ніколи не отримали стільки грошей за ліцензії в 1800 МГц і 2600 МГц», — підсумовує він.