Якої мети прагнуть досягти у Вашингтоні, і які ймовірні наслідки цього бомбардування.

Збройні сили США завдали ракетного удару по авіабазі військ Асада в провінці Хомс у Сирії. Такий крок став відповіддю на хімічну атаку у провінції Ідліб, жертвами якої стали 70 мирних мешканців. США покладає відповідальність за використання нервово-паралітичного газу «зарин» саме на режим сирійського президента.

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що він віддав наказ завдати удар по базі, перед тим попередивши союзників та російських військових, що були на місці. В результаті 20 сирійських військових літаків було знищено, злітну смугу пошкоджено, загинуло 6 солдатів урядової армії.

У Кремлі дії США назвали агресією проти суверенної держави, що порушують міжнародне право. Громадське публікує коментарі низки експертів на цю тему, намагаючись розібратись, якої мети прагнуть досягти у Вашингтоні, і які ймовірні наслідки цього бомбардування.

 Аріель Коен, Директор Центру енергетики, природних ресурсів та геополітики в Інституті аналізу глобальної безпеки, старший науковий співробітник Атлантичної ради, США

«Під час виборчої кампанії і в перші місяці президентства були всі підстави вважати, що Трамп буде союзником Росії. Підтверджувала це низка розслідувань його зв'язків із РФ – зокрема, розслідування ФБР. У Кремлі, зрештою, не приховували святкування після перемоги Трампа; там буквально відкорковували шампанське.

Та ось цієї ночі 60 американських ракет системи «Томогавк» б'ють по позиціях Асада в Сирії. Росію при цьому попередили, і росіяни не намагалися збити ракети. Разом із нещодавніми заявами речника президента Шона Спайсера і голови Держдепу Рекса Тіллерсона про незаконність анексії Криму. Є такий вислів: «Обережно з мріями». Росія хотіла Трампа – і вона його отримала».

 Стівен Пайфер, старший науковий співробітник Центру США і Європи, директор з контролю і нерозповсюдження озброєння в Інституті Брукінгса, США

«Однією з найбільших помилок президента Обами було провести ту червону лінію, а потім не відповісти, коли сирійський режим перетнув її (мова йде про хімічну атаку на оазис Гута в Сирії в 2013 році, тоді за різними оцінками загинуло від 281 до понад тисячі людей. Низка карїн, зокрема США, звинуватили в атаці уряд Асада — ред.).

На це звернули увагу в Москві. Ці авіаудари мали на меті подати сигнал Сирії, що адміністрація Трампа реагуватиме на застосування владою хімічної зброї. Згадайте, ще в 2013 році Сирія заявляла, що знищила свій хімічний арсенал. На мою думку, президент дав зрозуміти, що він хоч і не має на меті повалити режим Асада, та США не толеруватимуть певних дій.

Росіяни вже відповіли, призупинивши дію угоди між військовими Росії та США про координацію дій в авіапросторі Сирії. Це дуже немудре рішення, оскільки воно підвищує ризик промаху. Держсекретар Тіллерсон відвідає Москву у вівторок-середу, і я впевнений, що це питання обговорюватимуть. Якщо росіяни чули те, що президент казав у середу про застосування хімічної зброї, це не мало стати для них несподіванкою».

 Констянтин фон Еггерт, журналіст, оглядач телеканалу «Дождь»

«У Москви є три варіанти дій: а) Погодитися стати почесним головним партнером США у справі врегулювання — тобто «грати другу скрипку»; б) Підтримувати свою лінію і бути готовим зіткнутися з Америкою в регіоні в) Тихо і непомітно піти. Варіант «в», ясна річ, є неприйнятним.

У кращих традиціях товариша Громико оберуть комбінацію а) і б), яка буде всіх лише дратувати і виявиться неефективною».

 Майкл Вайс, редактор Daily Beast, автор книги «Ісламьска Держава. Армія терора»

«США просто обрали велику авіабазу в Сирії, де були дислоковані російські офіцери коли на Су-22 завантажували зарин. Я сумніваюся, що вони були там о 8:30 вечора (час бомбардування). США попередили що має відбутися, коли і де, але не питали дозволу Путіна. Кремль ще має виступити із заявою щодо цього.

Велика частина дебатів, під час яких виступали проти будь-яких дій щодо Асада грунтується на помилковій вірі, що яким би він не був жахливим, він принаймні лишається раціональним гравцем, який може допомогти зберегти Сирію разом, і альтернативні варіанти будуть гіршими.

Тепер подумаємо щодо цього припущення. Асад отруїв газом 1400 людей неподалік його столиці в 2013 році, і практично отримав військову відповідь з боку США (також Великої Британії і Франція).

Росія була розгнівана таким безкарним використанням зброї масового знищення, як і деякі представники іранського режиму. Асад був врятований завдяки Путіну та Обамі, який так сильно хотів, щоб Іран підписав ядерну угоду, що навіть подивися на масове вбивство зарином під іншим кутом.

Асад був потім повторно «узаконений» так званим «міжнародним співтовариством» в якості партнера по нерозповсюдженню хімічної зброї. Він отримав свій дорогоцінний час і безкарність, дозволяючи йому запросити іранців і росіян в Сирію, щоб допомогти йому відновити контроль над втраченими територіями. Що він зробив, за рахунок сотень тисяч життів.

Ще місяць тому він почувався спокійно. Про-асадівський президент в Білому домі. Російський та іранський військовий протекторат, як гарантія  влади. Американська байдужість до Сирії — навіть ІДІЛ зник з заголовків, а домінування США над «Ісламською Державою» за останні два роки лише допомогло Асаду.

І що ж Асад робить? Він скидає зарин на Ідліб, убивши 70 і поранивши сотні.

Зображення мертвих немовлят настільки жахливі, і сором від того, що причиною цьому стала бездіяльність США, ООН та Організації по забороні хімічної зброї настільки серйозний, що в даний час Асад стикається з військовою інтервенцією проти нього знову — через чотири роки після того, як він вирвав перемогу з щелеп поразки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ОБЛИЧЧЯ СИРІЙСЬКОЇ ВІЙНИ — СПЕЦПРОЕКТ

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile