Ще один орган у скарбничці Банкової: чому влада хоче контролювати АРМА і чим це може обернутися
Національне агентство з розшуку та менеджменту активів за час існування прославилося кількома корупційними скандалами й низькою ефективністю своєї роботи.
Понад три роки агентство не мало постійного керівника, але сьогодні Кабінет Міністрів затвердив нову очільницю на посаді. Попри те, що законність цього рішення ставлять під сумнів антикорупціонери.
До переможниці конкурсу виникло чимало запитань від громадськості, що спричинило скандал в інформаційному просторі. Чим важлива АРМА та яка роль її керівництва — у матеріалі hromadske.
Майже нульова ефективність
Якщо під час кримінального розслідування арештовують активи, більшість із них потрапляють до АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів — ред.) Зокрема, сьогодні йому передають активи російських олігархів, причетних до збройної агресії проти України.
Ухвалу про передачу виносить суд. Далі АРМА може продати активи або організувати конкурс і передати їх в управління бізнесу чи державі. Це роблять для того, щоб той чи інший об’єкт і далі працював, сплачував податки й надавав робочі місця на час арешту. А він може тривати роками. Бізнес, який береться за управління активом, зі свого боку має можливість заробити.
«АРМУ створили у 2016-му як орган влади, який відповідає за арештовані активи й веде публічні реєстри, щоб уникнути рейдерства з боку правоохоронців або бандитів. Задумувалося, що АРМА зможе заробляти гроші країні. Частину прибутку залишає собі компанія, яка взялася за управління, а іншу частину — зазвичай 15–20% — сплачують до державного бюджету. Це без урахування податків», — розповідає керівник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.
Проте роботу АРМА вважають неефективною. Аналітики StateWatch порахували, що до бюджету надходять мізерні суми від управління активами. За 2022 рік — 34,8 мільйона гривень. Водночас, за попередніми оцінками, агентство отримало арештованих активів на 70 мільярдів.
«Отже, за простими розрахунками можна встановити, що ефективність АРМА під час забезпечення надходжень до державного бюджету України становить 0,05%», — вважають у StateWatch.
Роботою органу зацікавились у парламенті. У травні відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо діяльності АРМА.
«Ми не раз ставили запитання про те, як здійснюється управління майном, переданим АРМА. Точніше, на жаль, як воно не здійснюється. З того, що ми бачимо — непоодинокі випадки, коли АРМА взагалі не займається майном, яке їй передано, уникає відповідальності щодо того, як саме зберігається арештоване державою майно», — заявила під час засідання ТСК голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Тимчасовий виконувач обов’язків Дмитро Жоравович проігнорував засідання ТСК. А його підлеглий — керівник підрозділу менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський — не міг чітко відповісти на запитання депутатів, наприклад назвати точну кількість майна, переданого в АРМА.
«Безгосподарні активи»
Одна із проблем, на яку звертають увагу як парламентарі, так і аналітики, — тривала передача активів управителям. Цей процес може тривати понад пів року й більше.
«У цій структурі є багато корупційних ризиків. АРМА може якомога довше шукати управителя, щоб жоден незалежний управитель не зайшов на цей актив. Власники можуть “мотивувати” АРМУ, щоб орган не здійснював свої повноваження, що часто АРМА в принципі й робить. Відповідно, власники і топменджемент і далі користуються цим майном. Хоча за документами воно вже нібито арештоване й під управлінням держави», — розповідає Канєвський.
Водночас агентство ніяк не стежить за активами до моменту їх передачі в інші руки. Підприємства, які фігурують у кримінальних провадженнях, можуть залишатися «безгосподарними», простоювати та навіть не охоронятися. Правоохоронці вже не несуть жодної відповідальності за це майно, бо за рішенням суду його передано в АРМА.
Один із прикладів провального управління — завод бетонних виробів ТОВ «Аерок» російського олігарха Андрія Молчанова, який за час управління АРМА заборгував «Київоблгазу» 2,6 млн гривень за послуги з розподілу природного газу, а також звільнив частину працівників. А в березні 2023 року взагалі з’явилася інформація, що нібито з підприємства розкрадаються арештовані активи. Вивозили пальне й алюмінієву пудру.
ПрАТ «Вінницяпобутхім», яке належить російському бізнесменові «єдиноросу» Володимиру Плесовських, передавали в АРМА понад вісім місяців, як вказують у StateWatch. Увесь цей час підприємство не працювало, персонал сидів без зарплатні, не сплачувалися податки в бюджет.
Також АРМА не могла довгий час знайти управителів для арештованого майна наближеного до путіна олігарха Олега Дерипаски. Один із його активів, яке агентство отримало в управління, — «Глухівський кар’єр кварцитів». У конкурсі, який проводила АРМА, перемогла компанія «Бластко» українського бізнесмена Олександра Ярославського. Він є другом Дерипаски. Однак компанія все ж не підписала угоди. Про причини такого рішення можна лише здогадуватися.
Ручний режим і корупціонери на чолі
З конкурсами від АРМА теж не все добре, бо нині саме керівник агентства одноосібно вирішує, хто на них переможе, стверджує керівник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський:
«Це відбувається в ручному режимі. Контролюючи АРМА, можна віджати в бізнесмена актив і спокійно ним керувати», — пояснює очільник StateWatch.
Попередніх очільників цієї структури підозрюють у корупції. Першого керівника АРМА Антона Янчука звільнили з посади у 2019 році, а у 2022-му НАБУ та САП оголосило йому підозру у зловживанні владою та розтраті 426 мільйонів гривень. За інформацією правоохоронців, АРМА у змові з державним підприємством «СЕТАМ» продавала арештоване майно за заниженою ціною.
Після Янчука структурою керував Віталій Сигидин. Наприкінці липня 2021 року він разом зі своїм заступником отримали підозру в заволодінні 400 тисячами доларів, які були в управлінні АРМА.
Нинішній т. в. о. Дмитро Жоравович у кримінальних провадженнях не фігурує, однак постійно піддається критиці через неефективність управління.
«Сумнівна Дума»
Сьогодні до АРМА обирають постійного керівника. У конкурсі перемогла Олена Дума. До її кандидатури виникло чимало запитань від громадськості.
У Transparency International Ukraine вважають, що її призначення може поставити хрест на роботі агентства. Тому просять Кабінет Міністрів не затверджувати її кандидатури.
Занепокоєність викликають тісні політичні зв’язки кандидатки. У 2019 році вона агітувала за Володимира Зеленського під час виборчої кампанії за крісло президента.
З огляду на це на неї можуть впливати політики, яким потрібні «правильні» рішення щодо активів, вважає юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук.
«Також можливий злив інсайдерської інформації. АРМА — це орган, який займається розшуком активів. Органи правопорядку як НАБУ, СБУ, БЕБ, Нацполіція звертаються в управління на етапі досудового розслідування із запитом про те, що потрібно розшукати якийсь актив певної особи. З цієї інформації можна встановити хто є фігурантом розслідування. Отже, її може використати заангажований працівник агентства і “злити” цю інформацію фігуранту. Успіх досудового розслідування буде поставлено під загрозу», — каже він.
За 2022 рік АРМА надала понад 4 тисячі відповідей правоохоронним органам на звернення щодо розшуку активів.
Антикорупційні ГО звернули увагу на спільну пресконференцію Олени Думи у 2019 році із Семом Кісліним — фінансовим донором Рудольфа Джуліані, адвоката колишнього президента США Дональда Трампа.
«Напередодні визначального для України саміту НАТО татаровські чорти обрали головою АРМА людину, яка публічно допомагала Джуліані та Деркачу мочити і Україну, і тодішнього кандидата, а сьогодні чинного президента США. Так, того самого Джо Байдена, від якого нині залежить рішення саміту, а значить і швидкість нашого руху в НАТО, а значить і стратегічне виживання України», — написав голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Крім того, у Transparency International Ukraine звертають увагу на те, що Олена Дума не має потрібного професійного досвіду, щоб бути керівницею агентства. Оскільки вона не працювала у сфері, дотичній до кримінальної юстиції, і не була якось пов’язана з управлінням чи розшуком активів.
Після розголосу вищенаведених фактів біографії Олени Думи, член конкурсної комісії Дмитро Остапенко відкликав свій голос, пояснивши це тим, що на час голосування не володів повною інформацією про кандидатку.
Це створило підстави для того, щоб конкурсна комісія переглянула своє рішення, адже без голосу Остапенка її підтримало п’ять людей, тоді як для перемоги потрібно шість. Попри це прем’єр-міністр Денис Шмигаль вирішив затвердити кандидатуру Думи.
Голова ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик упевнений, що Олена Дума є провладною кандидаткою від Офісу президента, а сам конкурс тепер є сумнівний із погляду законодавства.
«Результати конкурсу можна оскаржити в суді, який має визначити, законне це рішення чи ні. Кабмін міг звернутися до комісії, щоб дізнатися її позицію, уточнити щодо відкликаного голосу. Але Уряд не захотів цього робити. Вона працювала заступницею голови Чернігівської облдержадміністрації. А ми знаємо, що в ОДА рідко призначають без погодження і співбесіди з ОП», — розповідає Миткалик.
На його думку, владі зручно залишати АРМУ неефективною інституцією і заробляти на цьому капітали.
Водночас народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк припустив, що після цього призначення міжнародні партнери можуть прискорити ліквідацію органу у його нинішньому вигляді.
- Поділитися: