Що відомо про загиблих авіарейсу Тегеран-Київ

Серед жертв катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» в Ірані — 11 українців: 9 членів екіпажу та двоє пасажирів. А також громадяни ще шести країн: 82 іранців, 63 канадців, 10 шведів, четверо афганців, та по троє британців і німців.
Загинуло 26 дітей, наймолодшій було півтора роки.
Серед пасажирів було багато родин та студентів, які поверталися на навчання після зимових канікул.
hromadske розповідає про людей, які втратили життя у катастрофі рейсу «Тегеран-Київ», та вшановує їх пам’ять.
Український екіпаж
Троє пілотів та шестеро бортпровідників — усі громадяни України — загинули в авіакатастрофі в Ірані. За повідомленням «Міжнародних авіаліній України», на рейсі працював досвідчений екіпаж, який мав багато годин нальоту.
Олексій Наумкін був інструктором польотів і мав 12 тисяч годин нальоту, у тому числі на літаку Boeing-737.

Російська служба ВВС цитує спогади про нього одногрупника Сергія Чорного: «Один із найкращих пілотів на курсі. Він був дуже порядною людиною. Із династії пілотів».
Сергій Хоменко був досвідченим пілотом. «У минулому Командир “Блакитної стежі”, підрозділу військово-транспортної авіації України. Як цивільний пілот освоїв Вoeing-767 та Boeing-737. Майстер своєї справи», — написав про нього пілот МАУ Юрій, який у Фейсбуці зареєстрований під ніком Iurii Truepilot. Із власних джерел Громадському стало відомо, що в Сергія Хоменка залишилося двоє дітей.
Пілот Володимир Гапоненко у 1987 році вступив в Кіровоградське вище льотне училище Цивільної авіації (нині Льотна академія НАУ). У 1992 році його закінчив, отримавши спеціальність «Експлуатація повітряного транспорту» за спеціалізацією «Повітряна навігація». Став інженером-штурманом. Його направили на роботу в Бориспіль на посаду штурмана літака ТУ-34.
За інформацією МАУ, Гапоненко мав 11600 годин нальоту на літаках Boeing 737, в тому числі 5500 годин у якості командира повітряного судна.
Володимир Гапоненко має дружину і двох доньок.
«Робото, я тебе люблю» — два тижні тому написала у своєму Інстаграмі бортпровідниця Валерія Овчарук. Дівчина була родом із Луганська, у її профілі — цитата з пісні «I believe i can fly».
Останнє фото в Інстаграмі бортпровідниці Марії Микитюк зроблене в Дубаї 14 грудня 2019 року. Дівчині було 24 роки. Чотири дні тому вона виклала фото біля новорічної ялинки із підписом: «Кому розповісти віршик?».
«Дениско, вічна пам'ять. ((( не хочеться вірити…» — пише один з користувачів Інстаграму під останнім постом бортпровідника Дениса Лихно. В його профілі — багато фото з коханою і з подорожей.
Бортпровідник Ігор Матьков у 2015 році вступив на другий курс заочного відділення Кіровоградської льотної академії НАУ за спеціальністю «Авіаційний транспорт», де планував отримати професію пілота. Через рік відрахувався з числа курсантів академії.
Валерій Матьков — батько Ігоря, в аеропорту розповів журналістам, що про загибель сина дізнався від доньки, яка мешкає в США: «Подзвонила донька із Штатів о 6:15. Сказала, у Америці повідомили — розбився літак МАУ. Вона питає: куди полетів Ігор? Ми сказали — у Тегеран, ранковим рейсом мав повернутися. І потім на відео знайшли падіння літака».
В авіакомпанії батькам Ігоря нічого не повідомили про смерть сина.

Працівник МАУ, Богдан Островський, написав на своїй сторінці у Фейсбуці:
«Ігор був дуже доброю людиною, жодної собачки, котика не пропускав... Пам'ятаю як він приїхав до мене на каву, а в нього в машині був поранений голуб...».
Колишня цивільна дружина Ігора Матькова, Христина Александрович, в коментарі hromadske розповідає, що востаннє розмовляла з чоловіком перед його вильотом: «Незадовго до польоту ми зустрілися з Ігорем. У нього мав бути інший рейс, у Барселону, але його зняли і змінили на Тегеран. Цей рейс фізично виснажливий для екіпажу. Вони вилітають ввечері, відпочивають декілька годин і летять назад. Ігор розповідав мені про те, що почалося в Ірані, казав, що йому неприємно, некомфортно туди летіти. Він переймався через це. 7-го січня він мені декілька разів телефонував, щоб після рейсу, 11-12 січня, погуляти з моїм сином. Ми домовлялися, що вони підуть кататися на ковзанах. Наступного разу Ігор мені перетелефонував з літака, перед вильотом у Тегеран. Я зрозуміла, що він дуже стривожений. Я просила, щоб він написав повідомлення, коли повернеться у Київ, побажала гарного рейсу, і це була наша остання розмова. Він, неначе відчував. І навіть якби я йому сказала відмовитися від цього рейсу, він би цього ніколи не зробив. Він би все одно полетів. Такий у нього був характер. Він був дуже відповідальний і не пропустив за увесь час жодного рейсу».
27-річна Катерина Статник, бортпровідниця, жила та навчалася в школі у Новій Каховці. Випустилася у 2009 році.
В Інстаграмі дівчини фото з різних країн світу. Нещодавно вона відпочивала з батьками в Ізраїлі. Під останнім дописом, де дівчина на Контрактовій площі в Києві під час Новорічних свят, користувачі та колеги Катерини пишуть коментарі зі співчуттями. Її згадують як яскраву, щиру та цілеспрямовану дівчину.
Юлія Сологуб, бортпровідниця, 25 років. Дівчина народилася в Нововолинську, працювала бортпровідницею пів року.
До аеропорту «Бориспіль приїхав» колишній студент Юлії — вона викладала в нього у Київському національному лінгвістичному університеті. Він характеризує її як бездоганну викладачку. «Я почув у новинах Юля Сологуб, але довго не міг зорієнтуватися, хто це. Коли зрозумів — одразу сюди приїхав».
Пасажири
Більшість пасажирів прямували з Тегерана до Києва транзитом — щоби там пересісти на рейси до інших країн світу, переважно до Канади. З Ірану летіли родини, які проводили там зимові свята, та студенти, що приїхали провідати родичів на канікули. Журналісти, які побували на місці падіння лайнера, бачили там дитячі іграшки, зубну щітку з героями мультфільмів та аркуші з нотами — ймовірно, на борту були музиканти.

Курдія Молані була наймолодшою пасажиркою рейсу. Їй виповнилося всього півтора роки. Вона разом із батьками поверталася з Тегерана до Торонто. На фото у Фейсбуку, зробленому рік тому — вона з мамою Евін Арсалані.
У катастрофі рейсу загинули кілька родин із дітьми. Батько Педрам Мусаві, мати Мойган та двоє доньок — Дарія і Доріна — поверталися із Тегерана в канадський Едмонтон після новорічних канікул. Подруга Педрама Мусаві написала у Фейсбуці: «Вони завжди були для мене символом любові. Вони так сильно любили одне одного, і тепер вони назавжди разом».
У списку загиблих також шведська родина Ліндбергів — батьки Мікаель та Рахеле і діти: 7-річний Еміль та 9-річний Ерік. На Фейсбук-сторінці Рахеле — спільні фото родини, датовані літом 2019 року.
У катастрофі загинули троє громадян Великої Британії — інженер іранського походження Сем Зокаї та бізнесмен Мохамед Реза Кадхода-Заде, повідомляє The Mirror.
Ще один громадянин Великої Британії Саїд Тахмасебі Хадемасаді та його дружина Нілуфар Ебрагім поверталися через Київ до Лондона після церемонії одруження в рідному для них Ірані. Місяць тому вони побралися й у Великій Британії.
Користувачі соцмереж пишуть про ще одну пару молодят, яка загинула в авіакатастрофі. За неперевіреною інформацією, громадяни Канади та студенти університету Альберти Араш Пурзарабі та Пуне Горджі побралися в Ірані минулої п’ятниці.
На борту лайнера були викладачі та студенти університетів, переважно канадських.
Мехді Есфагьян переїхав до Канади у 2018 для навчання в аспірантурі. Він відвідував рідних у Тегерані й повертався до Канади рейсом через Київ. Про це розповів СNN його друг Алі Мазахері.
«Ми дуже засмучені. Я плачу з самого ранку. За тиждень йому мало виповнитися 25. Він був добрим, скромним, дбайливим», — пригадує друг.
До переїзду в Канаду він навчався в університеті Шаріф у Тегерані. За повідомленням адміністрації університету, в авіакатастрофі загинули щонайменше 14 його колишніх студентів. Іранські користувачі твітера діляться фотографією імпровізованого меморіалу в університеті у пам’ять про загиблих випускників.
Зазначимо, що на борту мало бути 169 пасажирів, але двоє людей не сіли на борт. В українському уряді повідомили, що вони не є громадянами України.
Секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов уранці 9 січня повідомив, що версій причин катастрофи 4: ураження літака зенітною ракетою, зіткнення з безпілотником або іншим об’єктом; вибух двигуна з технічних причин; теракт.
- Поділитися: