Шведські інвестиції надходитимуть до України тільки після реформ — шведський міністр Мікаель Дамберг

Ви наразі очолюєте Міністерство підприємництва та інновацій Щвеції. Тут може скластись враження, що неабиякі кошти потрібні на цю сферу. Що, власне, стоїть за цим словом «інновації»?

Інновації – це зміни: можна презентувати та продавати новий товар, змінювати підхід до організації як такої, робити по-іншому, більш ефективно. «Цифрова»революція неабияк сприяє інноваціям та робить їх набагато дешевшими, ніжраніше.

Я часто повторюю, що інновації – вони про культуру. Інновації починаються з людей, які хочуть здійснити свої мрії та реалізувати ідеї. Інновації виникають, коли зустрічаються різні люди, з різним корінням; коли жінки і чоловіки рівні і мають однакові можливості. На мою думку, такі умови виступають рушійною силою для інновацій.

Яке ваше завдання як міністра? Як ви цього досягаєте? Можна подумати, ви приходите і кажете: «Будьте інноваційними!»Що це значить?

Немає інновацій на замовлення. Я не можу вирішити в парламенті, що от зараз Швеція стане інноваційною. Дійсно, в світі ми серед лідерів в сфері інновацій. Ми цього досягли інвестуючи багато в систему освіти, усферу досліджень. Авжеж, неабияк сприяє і соціальна модель суспільства – ми даємо людям можливість реалізовувати свій потенціал та втілювати мрії.

Також в контексті системи освіти, довіри людей, суспільства, яке може реалізовувати свої мрії, спадає на думку й політика – адже це завдання політиків вирішувати такі питання. Звичайно, і інвестиції великих компаній, і нові розумні рішення, і компанії в сфері ІКТ (як шведські, так і українські) – також рушійна сила інноваційного розвитку нашої країни.

Один з факторів успішності на світовому рівні – треба завжди змінюватись, слідкувати за тим, що з’являється нового, треба передусім хотіти змінюватись.

Який існує зв’язок між рівнем інноваційності та економічним зростанням? Адже тут Швеція демонструє гарний результат, не дивлячись на те, що є не найбагатшою в плані ресурсного забезпечення.

Це є один з факторів успішності на світовому рівні – треба завжди змінюватись, слідкувати за тим, що з’являється нового, треба передусім хотіти змінюватись. Шведам подобається змінюватись. Вони не бояться майбутнього. Я гадаю, що це одна з речей, яка є дуже важливою.

Ми намагаємось заохочувати співпрацю між малими та великими компаніями, між громадським сектором, аби він був залучений, не застрягав в чомусь старому, а пробував щось нове. Якщо є новий продукт, більш ефективний, функціонування якого є більш прозорим – слід його використовувати.

Наприклад?

Будь-що. Починаючи від того, як ви здійснюєте свої обов’язки, наскільки урядова робота діджиталізована, наскільки ви прозорі перед суспільством, чи є хорошою система державних закупівель. Саме це може підштовхнути нових учасників приєднатись та залучатись до таких процесів.

Без чого неможливі інновації? Адже недостатньо мати лише людський капітал для їхньої реалізації.

По-перше, слід з’ясувати, які є перепони для здійснення інновацій. У нас, наприклад, бракує талановитих людей, натомість у вас їх багато. Друга річ – це капітал, необхідний для комерціалізації ідеї. Також важливу роль відіграє кооперація, пошук нових партнерів. Нова інноваційна компанія не може все здійснювати самостійно. Їй необхідно знайти велику компанію, з якою зможе співпрацювати, або, можливо, людей, які захочуть спробувати новий товар та зможуть допомогти реалізувати ідею.

Але слід брати до уваги і більші масштаби. Я маю на увазі виклики, перед якими ми наразі опинились: кліматичні зміни, старіння населення, міграційні проблеми в Європі. Всі ці серйозні питання потребують інноваційного вирішення. Це означає не лише появу нових гравців на ринку, а навіть те, що існуючі повинні будуть переосмислити свої підходи, аби залишатись конкурентоспроможними.

Багато шведських компаній дивляться на рівень діджиталізації, стан верховенства права та розуміють, що інвестувати сюди не дуже безпечно.

Як бачать Україну шведські інвестори?

Багато шведських компаній присутні на українському ринку. Я думаю, їх десь сотня. Вони кажуть, що перспективи на майбутнє гарні, але проблеми, які Україна продовжує переживати, серйозно вплинули на економіку країни.

Минулого року товарообіг між нашими країнами зріс на 20%. В майбутньому цей показник може бути ще більшим. Саме тому, власне, я й тут. Я відвідав 5-й щорічний бізнес-форум, на якому також був присутній Прем’єр-міністр України, він на початку конференції зазначив свої зауваження. Можливості неабиякі, але на них впливає ситуація, яка склалась в Україні зараз, та хід здійснення реформ. Багато шведських компаній дивляться на рівень діджиталізації, стан верховенства права та розуміють, що інвестувати сюди не дуже безпечно.

Чи не могли б ви бути більш конкретним? Бо люди елементарно задаються питанням чому в Україні немає H&M, IKEA, які представлені по всьому світу. Які конкретно речі можуть посприяти, аби ці компанії прийшли на український ринок?

По-перше, вільна торгівля. Ви маєте таку угоду з Європою. Це дуже позитивний перший крок, тому що великі компанії звертають увагу на методи торгівлі, чи можливо торгувати з країною у безпечний спосіб.

По-друге, верховенство права. Тут Україна опинилпсь перед викликом, тому що шведські компанії в першу чергу звертають увагу на стан верховенства права в країні та рівень корупції. Слід вирішити ці проблеми, якщо ви бажаєте, аби шведські інвестиції прийшли в Україну.

Я гадаю, шведські компанії мають на увазі український ринок, розуміють його потенціал. Ті компанії, що присутні тут,присутні достатньо довго та продовжують інвестувати. Це позитивний сигнал. Але є куди розвиватись. Ми – друзі України: шведський уряд серйозно підтримує Україну. Зрозуміло, що іноземні інвестиції не надходитимуть, якщо ви не продовжуватимете здійснювати реформи.

Попри інновації є й інші виклики, наприклад, Швеція разом з Німеччиною приймає найбільше біженців з Середнього Сходу. Люди кажуть, що їх не настільки багато, але Європейський Союз не завжди здатен знайти інноваційне вирішення цієї проблеми. Яка ваша думка з цього приводу? Я гадаю, ви також опинились перед свого роду викликом впоратись з тою кількістю людей, які приїхали до Швеції.

Я пишаюсьтим, що Швеція – країна, яка взяла на себе найбільшу відповідальність в питанні кризи біженців уЄвропі. В той же час, я розчарований Європою, бо, якби було знайдене рішення щодо спільних дій, це не стало б такою проблемою для Європи взагалі.

Але, як ми бачимо, ЄС не прийняв необхідних рішень. Це мало свій вплив на Австрію, Швецію, Німеччину, інші країни, які взяли на себе відповідальність уцьому питаннї.

Минулого року ми прийняли 163 тисячі біженців – це найбільша цифра в історії Швеції. Деякі люди, які приїхали до Швеції, — високоосвічені, мотивовані. В такому випадку всі залишаються в виграші. Такі люди швидко знаходять своє місце на ринку праці.

Але є й інша група людей – неосвічені, з поганими мовними навичками. Інтеграція таких людей в шведське суспільство триваліша. Звичайно, ми маємо застосовувати інноваційні підходи, переосмислювати систему. Власне, її і немає для такої кількості людей, яка приїхала минулого року (163 тисячі осіб).

Нразі в Україні 2,200 біженців та внутріщньо переміщених осіб. Ці люди переїхали, звичайно, вони не мають роботи. Але це свого роду і нові можливості. Як ви починаєте на урядовому рівні переосмилювати якісь речі, розуміти, що це не лише люди, яким слід виплачувати субсидії, надавати фінансову підтримку? Як ви обговорюєте та вирішуєте проблеми такого роду в вашому уряді?

Першочерговою для них є житлова проблема. Якщо не вирішити проблему з житлом, то буде дуже важко вирішувати проблеми роботи та освіти. Якщо люди не мають, де жити, тоді нам слід збільшити інвестиції в житловий сектор. Наразі ми це і робимо. Також інноваційним має бути темп дій.

Ви, мабуть, знаєте, що Швеція – країна, в якій все планується заздалегідь, з високим рівнем організації процесів. Зараз слід відійти від цього і бути швидкішими. Слід пробувати нові речі і дивитись, який з проектів ефективний, а який ні. Замість того, аби праацювати над бездоганною системою 2 роки, нам слід спробувати багато речей, щоб зрозуміти, що дійсно працює, і тоді вже імплементовувати їх в шведську економіку.

У Швеції бюджетпроходить феміністську перевірку, аналізується кожна пропозиція, як вона вплине на жінок та чоловіків.

Щвеція приділяє увагу гендерній рівності, і це має позитивний вплив на бізнес, на економіку. Багато людей не розуміють, як ці речі пов’язані.

Я гордий тим, що є членом першого феміністського уряду в світі. Уряд сприймає такі речі дуже серйозно. Ми думаємо, як розвивати шведську економіку в довгостроковій перспективі. Для цього нам слід використовувати всі наявні в країні ресурси. І традиційно жінки в порівнянні з чоловікамине розглядаються в більшості країн як серйозний ресурс на ринку праці, в політиці, на керівних посадах. І якщо ми можемо змінити це, а ми маємо серйозні досягнення в цьому питанні, ми таким чином стимулюємо економічне зростання. Важливо знайти можливості для жінок реалізувати свій потенціал.

Як це працює? Більше людей – більша конкуренція?

Ні. Взяти, наприклад, бюджет – він проходить феміністську перевірку, аналізується кожна пропозиція, як вона вплине на жінок та чоловіків. Тому ми чітко розуміємо, який вплив матиме наша політика.

В правліннях державних компаній має бути гендерна рівність. Слід бути прикладом для приватного сектора таким чином. Що стосується сімей, ми заохочуємо чоловіків брати на себе обов’язки по догляду за маленькими дітьми в тому ж обсязі, що і жінки. Швеція – достатньо унікальна в цьому питанні країна. Ми змінюємо систему: батько залишатиметься з маленькою дитиною довше, аби взяти на себе частину обов’язків по дому. Слід все детально аналізувати, шукати спільну позицію по всіх питаннях і заохочувати зміни.

Найбільший виклик у досягненні гендерної рівності, який , можливо, менш помітний, – питання рівності зарплат.

На мою думку, це найбільш важлива річ у забезпеченні рівних можливостей для чоловіків та жінок. Якщо жінки отримують меншу зарплатню, логічно, що вони матимуть і меншу пенсію. Ми маємо зосередитись на цьому. Ми запроваджуємо багато реформ, аналізуємо статистику, щодо заробітних плат чоловіків та жінок.

Також ми здійснюємо реформи в питанні догляду за маленькими дітьми. Коли в молодій сім’ї з’являється дитина, жінка бере на себе більше хатніх обов’язків, її цінність на ринку праці зменшується. Ми хочемо, аби чоловіки були більше залучені в хатні справи, брали на себе більше відповідальності, поки діти маленькі. Це є ключовим, що допоможе закріпити позиції жінок на ринку праці.