Шимон Перес — людина миру

Він говорив про мир у країні, все життя якої підпорядковане потребам війни та оборони. Він говорив про мир там, де люди говорять і думають або про війну, яка щойно закінчилася, або про війну, що розгортається, або про війну, яка ось-ось може знову спалахнути. «Нам потрібен мир, а не війна», — повторював Шимон Перес, президент Ізраїлю з 2007 по 2014 рік, двічі прем’єр-міністр (1984 — 1986, 1995 — 1996). Решту найвищих державних посад, які цей політик обіймав за свої майже 70 років на державній службі та у великій політиці, не перерахувати у рамках однієї статті.

Шимон Перес і командувач ВМС Алуф Шломо Харель в Єрусалимі. 1967 рік. Фото Flickr Government Press Office

Півстоліття він займався різними питаннями національної безпеки й оборони Ізраїлю, зокрема озброєннями. При цьому вважав, що сила країни, власне, не у мілітарних потугах як таких, не в ура-патріотизмі, не в пропаганді. Сила — у науці, інтелекті, ідеях, освіті. На цьому він і робив наголос, керуючи різними міністерствами, а згодом і цілою країною.

Шимом Перес під час візиту Барака Обами до Ізраїлю, 2013 рік. Фото Government Press Office

Пройшовши цей шлях у півстоліття, Шимон Перес прийшов до того, що єдиний шлях до миру — переговори й компроміси. За них його неабияк критикували, за них, зрештою, він розплачувався втратами голосів для своєї лейбористської партії «Авода» на чергових виборах. Фактично жодні парламентські вибори впродовж десятиліть не приносили його партії впевнених перемог. І тим не менш Перес увесь час залишався в когорті ізраїльських decision-makers. Зрештою, це не завадило йому очолювати кілька разів країну.

Шимон Перес вперто й послідовно дотримувався своєї миротворчої лінії. На початку 1990-х він був ініціатором мирних переговорів з Організацією визволення Палестини. Водночас налагоджував діалог з арабськими країнами, зокрема домігся укладення угоди з Йорданією. У серпні 2005 підтримав виведення всіх єврейських поселень із Сектору Гази. Перес був автором політики «мир в обмін на території». Разом із прем’єр-міністром від «Аводи» Іцхаком Рабіним та головою Організації звільнення Палестини Ясиром Арафатом отримав Нобелівську премію миру.

Лауреати Нобелівської премії в Осло, 1994 рік. Фото Flickr Government Press Office

Шимон Перес був миротворцем у часи й у країні, де така позиція на перший погляд була хронічно безперспективною і мала б привести до безіменної могили. Це з точки зору банального популізму, який нині крокує Заходом і набирає обертів. У Шимона Переса була зовсім інша візія реальності, інший світогляд, який, зрештою, допоміг йому прийти до всесвітнього визнання й справжнього, некон’юнктурного успіху в своїй справі. Шимону Пересу було 93 роки. З них понад шістдесят років — на вістрі подій, із максимум відповідальності, з мінімумом прав на помилки.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Шимон Перес, 1986. Фото Flickr Government Press Office

Наслідки його рішень 1990-х років можна буде оцінити, можливо, лише через десятиліття. Він власним прикладом допомагав людям усвідомлювати, що досяжність миру — це не ілюзія, а компроміс — це не слабкість. Разом із такими людьми, без перебільшення, відходить ціла епоха. І залишається сподіватися, що її цінності та орієнтири повернуться, завдяки  діяльності вже нових лідерів.