Сили НАТО в Україні? Що означає заява Макрона та що думають союзники по Альянсу

Відправлення західних військ до України досі було немислимим навіть на рівні припущень. Аж раптом президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі з європейськими лідерами в Парижі заявив, що «нічого не можна виключати». Його слова породили дискусію в західних суспільствах та змусили представників країн-членів НАТО реагувати. Переважно вони запевняли, що війська до України не відправлятимуть. Що могла означити заява французького президента — розбиралося hromadske.

Зустріч у Єлисейському палаці

У понеділок, 26 лютого, президент Франції прийняв в Єлисейському палаці 27 глав держав і урядів (чи їхніх представників), аби обговорити підтримку України. Серед запрошених — німецький канцлер Олаф Шольц, польський президент Анджей Дуда та глава британської дипломатії Девід Кемерон.

Зустріч виглядала несподіваною — медіа дізналися про неї буквально напередодні. Однак відбулася вона саме в той час, коли підтримка України з боку США через протистояння тамтешніх демократів і республіканців у Конгресі зависла в невизначеності. У Європі навіть виник острах, що Вашингтон усунеться від справ НАТО після можливого повернення в Білий дім Дональда Трампа.

У вступному слові Макрон заявив, що на українському фронті позиції стають «дедалі жорсткішими», а росія готує нові атаки — зокрема, щоб сколихнути громадську думку в Україні. Він також наголосив, що росіяни не повинні виграти війну, а європейські країни мають подбати про колективну безпеку «нині й у майбутньому». Згадав президент і про інформаційні та кібератаки москви на Францію.

Глава французької держави наполягає, що необхідно швидше переходити до військової економіки, включно зі збільшенням виробництва боєприпасів, систем протиповітряної оборони та ракет середньої та великої дальності.

Зрештою, лідери погодилися щодо ініціатив за п’ятьма напрямами:

• кіберзахист;
• спільне виробництво зброї в Україні;
• захист країн, яким безпосередньо загрожує наступ росії в Україні, зокрема Молдови;
• здатність підтримувати Україну на кордоні з Білоруссю невійськовими силами;
• роботи з розмінування.

Проте заява Макрона, що викликала бурхливу реакцію в суспільстві та політикумі, пролунала трохи пізніше — на пресконференції увечері, після зустрічі. А перед тим прем’єр-міністр Словаччини, який теж був запрошений до Парижа, встиг розповісти, що нібито декілька країн-членів НАТО та Європейського Союзу розглядають можливість відправлення своїх солдатів в Україну на основі двосторонньої угоди.

Тож на пресконференції журналісти не втратили нагоди запитати французького президента про те, чи не збираються західні країни справді відправити свої війська на українську землю.

«Сьогодні немає консенсусу щодо офіційного, передбачуваного та схваленого відправлення наземних військ. Але динамічно нічого не можна виключати. ​​Ми зробимо все необхідне, щоб росія не виграла цю війну», — відповів Макрон.

Президент Франції також зауважив, що багато людей, які зараз кажуть «ніколи» відправленню військ, — це ті «самі люди», які два роки тому казали «ніколи» надсиланню танків, літаків та зброї дальньої дії. Висловлювання французького лідера, що «нічого не можна виключати», сколихнуло союзників по НАТО.

Згодом міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне пояснив, що до України можуть направити французьких солдатів для допомоги з виконанням завдань поза участю в бойових діях.

Чітка позиція союзників

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що Альянс не планує відправляти військові підрозділи в Україну. За його словами, союзники по НАТО з 2014 року надають Україні «безпрецедентну підтримку», яку вони збільшили після повномасштабного вторгнення росії.

У Вашингтоні також чітко дали зрозуміти, що не збираються вводити свої війська на територію України. Одне за одним цю ідею відкинули речники різних американських органів і відомств — від Білого дому та Державного департаменту до Пентагону.

«Президент Байден чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати не відправлять війська воювати в Україні», — наголосила речниця Ради нацбезпеки США Едрієн Вотсон.

Вона додала, що американський президент впевнений: «шлях до перемоги» України пролягає через військову допомогу, яка, втім, зараз заблокована Конгресом.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів, що на зустрічі в Парижі представники держав-учасниць погодилися, що «на українській землі не буде жодних сухопутних військ, жодних солдатів європейських країн чи членів НАТО».

Велика Британія, Канада, Італія, Іспанія, Чехія та Польща також поспішили заперечити можливість відправлення своїх військ до України. Угорщина очікувано заявила, що «війну потрібно закінчити, а не поглиблювати та розширяти». Словаччина теж стверджує подібне — мовляв, «відправлення західних військ в Україну призведе лише до значної ескалації».

Натомість головнокомандувач армії Нідерландів Онно Ейхельсгейм хоч і заявив, що для Амстердама «поки що не доцільно» говорити про відправлення солдатів в Україну, усе ж таки додав, що «варто тримати всі варіанти відкритими».

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс зауважив, що ідея Макрона «варта уваги».

«На полях битв України вирішується доля Європи. Такі часи вимагають політичного лідерства, амбіцій і сміливості мислити нестандартно», — наголосив голова литовського МЗС.

Також ідею розміщення військ НАТО в Україні в майбутньому не стали відкидати й у Міноборони Латвії. А прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас наголосила, що це сигнал для росії про те, що союзники по НАТО готові зробити все для перемоги України.

Погрози кремля війною з НАТО

Речник президента росії дмитро пєсков назвав обговорення можливості відправлення військ західних країн в Україну «важливим та новим елементом» у ситуації та водночас пригрозив, що це «неминуче» призведе до прямого військового конфлікту між рф та НАТО.

Віцеспікер Ради федерації росії Костянтин Косачов також заявив, що москва трактуватиме війська НАТО в Україні як «оголошення війни».

Україна не очікує, що НАТО за неї воюватиме

Президент Володимир Зеленський неодноразово казав, що війська НАТО не з’являться на території України, допоки країна не приєднається до Альянсу.

Під час пресконференції на саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року глава держави заявив, що поки Україна не в НАТО, вона сама проти розміщення збройних сил інших країн на своїй території.

«Я вважаю, що наших Збройних сил достатньо. Питання якраз в [отриманні — ред.] конкретної новітньої зброї за зразком НАТО», — додав Зеленський.

Водночас, за словами президента, після вступу до НАТО українські військові з бойовим досвідом готові гарантувати безпеку інших держав Альянсу.

На пресконференції під час форуму «Україна. Рік 2024» Зеленський також запевнив, що Київ не веде перемовин про застосування армій партнерів на своїй території.

Після саміту «Україна — Південно-Східна Європа» в Албанії 28 лютого журналісти запитали Володимира Зеленського, що він думає про нашумілу заяву французького колеги.

Президент відповів, що на початку лютого мав з Емманюелем Макроном «дуже хорошу зустріч», вони обговорювали посилення України, зокрема, в артилерії, проте відправлення французьких військ на українську землю не розглядали. Тому він про таку ідею нічого не знає. А втім, Зеленський додав, що «для світу хороші будь-які ініціативи, які посилюють Україну».

То що означає заява Макрона?

Чому президент Франції раптом допустив можливість відправлення військ в Україну — hromadske запитало голову українського Центру політичних студій «Доктрина» Ярослава Божка.

На думку політолога, заява Макрона точно не випадкова, і на це вказує реакція державних медіа, які винесли в заголовки тезу саме про можливе відправлення військ. Крім того, згодом з’явилися інші матеріали з інсайдами, що свідчили — цю тему справді обговорювали на зустрічі в Єлисейському палаці.

«Це нам показує, що обговорення цих речей перестало бути неможливим для країн НАТО. Для нас це дуже важливий сигнал зрушення уперед, адже жодне рішення, пов’язане з таким серйозним підняттям градуса залученості у війну, не ухвалюють одномоментно. Спершу хтось його адвокатує», — пояснив Ярослав Божко.

Те, що саме президент Франції першим порушив цю тему, для багатьох стало неочікуваним. Ще в травні 2022 року Володимир Зеленський розповідав, що Макрон пропонував Україні частково поступитися своїм суверенітетом, щоб російський президент володимир путін «зберіг своє обличчя». Через рік французький лідер стверджував, що переговори з путіним можуть бути важливішими, ніж трибунал над ним. Перед тим, у квітні 2023-го, видання Bloomberg з посиланням на джерела писало, що Макрон нібито хоче створити умови для відновлення переговорів України та росії, залучивши Китай.

Тож у соціальних мережах можна натрапити на припущення, що насправді Макрон намагається злякати європейців думкою про участь у війні, аби схилити до позиції, що переговори з росією необхідні або в іншому разі доведеться самим воювати в степах України.

Однак голова Центру політичних студій «Доктрина» відкинув таку версію.

«Люди, які висловлюють певного роду думки, залежні від сформованого раніше сприйняття європейських політиків. У середині 2023 року стало очевидно, що Європа змінює підходи до війни», — зазначив Божко.

За словами експерта, з початком політичної кризи в США в Європі почали усвідомлювати, що Вашингтон не зможе допомагати Україні з тою самою інтенсивністю, що й раніше. Це змусило Європу діяти рішучіше та змінювати підходи щодо України. Зокрема, Єврокомісія рекомендувала почати переговори про вступ України до ЄС, — додав Божко.

Як наголосив політолог, якщо на початку російського вторгнення в Україну для багатьох європейських лідерів встановлення довготривалого миру через переговори за будь-яких умов виглядало найраціональнішим, то тепер ситуація змінилася. У міру залучення до протистояння Ірану та Північної Кореї, а також подвійної гри Китаю й наростання конфліктів між росією й іншими європейськими державами, всі усвідомили, що москва не збирається зупинятися на захопленні України та може спробувати напасти на країни Балтії. Тож це змушує європейських політиків сміливішати в підтримці України, яка захищає Європу від російської експансії.