Росія, Туреччина та Іран домовилися створити механізм моніторингу за дотриманням перемир’я в Сирії. Такими є результати дводенної зустрічі в столиці Казахстану Астані. Участь у перемовинах брали представники сирійського уряду та кількох повстанських груп. Це перші перемовини після перемоги сил президента Башара Асада в битві за Алеппо, яка схилила шальки терезів на користь уряду Сирії.

Про що домовилися

Переговори щодо врегулювання ситуації в Сирії відбувалися 23 — 24 січня за зачиненими дверима в готелі Rixos в казахський столиці. Головний результат – згода щодо створення тристороннього механізму моніторингу за дотриманням перемир’я у форматі Росія-Туреччина-Іран.

У фінальному комюніке зустрічі в Астані йдеться: «Ми ухвалили рішення активно співпрацювати на астанинській платформі за сприяння ООН з метою забезпечити сирійський політичний процес, внести вклад у глобальні процеси і виконати резолюцію ООН 2254», — цитує документ казахська редакція Радіо Свобода.

Спецпосланець Генерального секретаря ООН щодо Сирії Стаффан де Містура заявив, що нинішнє рішення спрямоване перш за все на забезпечення режиму припинення вогню. Після цього, за його словами, буде розроблено механізм доступу до гуманітарної допомоги – пункт, на якому наполягала, в першу чергу опозиція. Він також відзначив зусилля сторін – сирійського уряду та опозиції, - які змогли сісти за один стіл перемовин, незважаючи на присутність серед опозиції представників збройних угруповань.

Речник делегації сирійської опозиції Іссам аль-Раєс після перемовин заявив агенції Рейтерс: «За сім днів ми побачимо, чи режим та іранські бойовики і далі порушують перемир’я». За його словами, країнам-гарантам буде легко моніторити, чи порушується режим припинення вогню, адже вони володіють всім необхідним для цього обладнанням – супутниками та дронами. «Ми маємо гарантії двох країн, що цього не станеться (порушень режиму припинення вогню – Ред.), і сподіваємося на їх допомогу в спостереженні за ситуацією та визначенні, хто порушує перемир’я».

Опозиція говорить про дві країни, бо не довіряє гарантіям Ірану. Адже, за її словами, саме іранські бойовики в Сирії найчастіше порушують перемир’я. У відповідь на це глава делегації офіційного Дамаска Башар аль-Джаафарі заявив: «Ті, хто кажуть, що незадоволені через негативну роль тієї чи іншої сторони, як-от, скажімо, Ірану, ловлять рибу в каламутній воді. Іран – один із трьох гарантів, рівноправний з Росією та Туреччиною. Він відіграв позитивну роль у досягненні формулювань, закріплений у підсумковій заяві. Справді прикро чути, що деякі члени делегації озброєних терористичних груп, які відвідали зустріч в Астані та визнали умови угоди про перемир’я 29 грудня, критикують одну з трьох країн-гарантів».

Хто брав участь

Це перші переговори, в яких брали участь представники озброєних повстанців – конкретні люди, які воюють в Сирії проти уряду Башара Асада. Їх на перемовинах очолив Мохаммед Алюш. Раніше на подібних зустрічах була присутня лише сирійська політична опозиція, тобто не ті, хто тримає в руках зброю. Делегацію уряду Сирії в Астані очолював постійний представник країни в ООН Башар аль-Джафаарі.

Посередниками на перемовинах виступали Росія та Іран – країни, які підтримують Асада, а також Туреччина, яка підтримує повстанців. За перебігом перемовин спостерігає також спецпосланець ООН щодо Сирії – Стаффан де Містура й посол США у Казахстані Джордж Крол.

Хто не брав участі

На відміну від попередніх раундів перемовин, які відбувалися в Женеві, на зустрічі в Астані не були присутні представники західних країн. Росія, Туреччина та Іран скористалися тим, що у США триває період передачі влади новому президенту Дональду Трампу.

Участь у перемовинах не брали представники «Ісламської держави», політичне та військове крило курдських повстанців, а також бойовики із пов’язаного з «Аль-Каїдою» угруповання «Джабат Фатах аш-Шам» – раніше відомого під назвою «Фронт Аль-Нусра». Тому виконання будь-яких мирних домовленостей, досягнутих в Астані, залежатиме й від доброї волі цих угруповань.

Не були запрошені до Астани і представники Саудівської Аравії та інших країн Перської затоки, які свого часу висловлювали бажання брати участь у процесі врегулювання сирійського конфлікту.

Контекст

«Після Алеппо все змінилося», — заявив в інтерв’ю BBC один із західних дипломатів напередодні переговорів в столиці Казахстану. Нищівна поразка опозиції в Алеппо позбавила її одного з головних козирів на перемовинах і змусила піти на поступки. 31 грудня Рада Безпеки ООН ухвалила підготовлену Росією і Туреччиною резолюцію щодо припинення вогню та ініціювання мирних переговорів в Астані.

У грудні Туреччина та Росія провели таємні перемовини в Анкарі за участі лідерів сирійських повстанців. Тепер ці люди приїхали до Астани. Туреччина ініціювала зближення з Росією у сирійському питанні. Уряд цієї країни хоче якомога швидше покласти край війні в Сирії. Анкара що далі, то більше почувається в небезпеці через часті терористичні атаки та наплив біженців. Крім того, Анкару непокоїть зміцнення позицій курдських повстанців, котрі створюють анклав на півночі Сирії, неподалік турецького кордону.

Хоч президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і досі вважає, що сирійський лідер Башар Асад має піти, але, очевидно, він готовий до компромісів. Це проявилося під час переговорів із Росією у грудні, під час яких Путін успішно рекомендував Ердогану переконати сирійських повстанців залишити бомбардований Алеппо. Двоє лідерів згодом приписали до своїх здобутків евакуацію цивільного населення з Алеппо, а також домовленість про перемир’я. Саме з подачі Росії та Туреччини ООН розглянула і затвердила резолюцію про припинення вогню та ініціювання мирних перемовин. Напередодні віце-прем'єр Туреччини Мехмет Шимшек заявив, що більше не наполягатиме на тому, щоб вирішення конфлікту в Сирії відбувалося без участі президента Башара Асада.

Що буде далі

Ініціатори переговорів в Астані – Росія та Туреччина – як мантру повторюють те, що вони не стануть на заваді і не є альтернативою формату перемовин у Женеві. Наступна зустріч у Швейцарії запланована на 8 лютого. «Мета зустрічі в Астані – зміцнити перемир’я, вибудувати довіру та підготувати ґрунт для перемовин Женева-3 наступного місяця», – заявив в інтерв’ю BBC турецький дипломат, який побажав залишитися неназваним.

Однак самі сирійці сумніваються. «Росія прагне військового вирішення конфлікту, яке вона видасть за політичне», – розповів BBC сирійський журналіст Хассан Хассан. «Це астанізація Женеви», – каже він, посилаючись на попередні переговори, на яких були присутні представники сирійської політичної опозиції.

Найближчі тижні покажуть, наскільки довготривалим буде ефект від цих переговорів. Сирійські опозиціонери також очікують, що впродовж найближчого тижня учасники переговорів врахують їхні пропозиції щодо зміцнення перемир’я.  

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile