«Слід готуватися до складної зими»: чи врятують енергетичну систему України

«Слід готуватися до складної зими»: чи врятують енергетичну систему України

Ще влітку влада попереджала, що опалювальний сезон цього року може бути складним, і закликала українців готуватися. Восени росіяни активно почали атакувати енергетичну систему України — ТЕЦ та електропідстанції. 1 листопада президент Зеленський повідомив, що росія пошкодила 40% енергетичної інфраструктури України. 

У Києві вже почали готуватися до можливого браку електроенергії, а отже й відсутності опалення. До столиці везуть теплові гармати і планують розгорнути приблизно тисячу пунктів обігріву.

Скільки ще може витримати енергосистема та чи є ресурси на її відновлення — у матеріалі hromadske. 

Слабка ланка в енергосистемі

Якщо схематично на малюнку зобразити енергосистему, то великі будівлі будуть електростанціями, трохи менші будинки — обленерго, а ще велика павутина з дротів, які підтримуються стовпами. Цими дротами від електростанцій до операторів (обленерго) і далі до будинків «біжить» електроенергія. Компанія «Укренерго» є оператором високовольтних мереж.

«Можна змалювати це приблизно так: “Укренерго” — це хайвеї між областями, а оператор систем розподілу ДТЕК чи обленерго — маленькі доріжки, які доводять постачання до конкретного будинку», — зазначає ексрадник міністра енергетики, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Важливі пазлики енергетичної павутини — трансформаторні підстанції. Вони підвищують або знижують напругу в мережі, щоб передавати електроенергію на великі відстані й розподіляти її між споживачами. «Укренерго» має понад сотню підстанцій з напругою від 220 до 750 кВ. У середньому вони обладнані трьома-чотирма трансформаторами.

І росія почала бити саме по них, бо їх більше, ніж ТЕС чи ГЕС, а ППО на всіх не вистачає. А ще — самі вони ніяк не укріплені та стоять на відкритій місцевості.

«Для того, щоб вивести з ладу навіть один блок ТЕС, потрібно не дві і навіть не п’ять ракет. Треба добряче попрацювати. А якщо поцілили у трансформатор, то йому достатньо одного влучання», — розповідає Олександр Харченко.

До того ж самі собою високовольтні трансформатори на 750 та 330 кВ, які стали пріоритетними мішенями росіян, доволі габаритні. Їх важко встановлювати і замінювати, навіть коли вони є в наявності.

«Таке обладнання ніхто не виготовляє про всяк випадок і не тримає на складах. Це високотехнологічні вироби, вартість яких сягає десятків мільйонів доларів», — пояснює Харченко.

Трансформатори не взаємозамінні. Тобто трансформатор із підстанції на Київщині не вийде швидко «перекинути», наприклад, на Сумщину. Навіть якщо вони мають той самий клас напруги.

«Скажімо, у вас є два автомобілі — одинMercedes, інший Hyundai. Це те ж саме, що поставити двигун з однієї автівки на іншу. Звісно, можна за певний час налаштувати, аби вона їздила, але ефективність буде іншою. Так само і з трансформаторами. Кожна підстанція створюється з урахуванням тих потужностей, які генеруються на тій чи іншій ТЕС або гідроелектростанції, і з огляду на те, як саме буде здійснюватися розподіл цієї енергетичної енергії далі», — розповідає заступник директора науково-технічного центру «Психея», експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Тобтокожен трансформатор — це разовий продукт, який потрібно замовляти під певні характеристики. А його виробництво може тривати й пів року, зазначає Рябцев.

Інформацію про кількість знищених росіянами трансформаторів не розголошують. Водночас єдиний український завод, який виробляє таку техніку, зараз працює не на повну потужність. Але й він не зміг би перекрити всіх потреб української енергосистеми в реаліях війни.

Тому вся надія — на західних партнерів, особливо на запаси країн Східної Європи, які раніше використовували обладнання з класом напруги, подібним до нашого.

Як працює «Енергетичний Рамштайн»

Українські дипломати вже домовилися про постачання обладнання від урядів та компаній з 12 країн.

«Йдеться про понад 950 одиниць обладнання. Щось уже прийшло, щось буде невдовзі. Але ми на цьому не зупиняємося, незабаром будуть нові оголошення про допомогу», — розповідає речник МЗС Олег Ніколенко.

В «Укренерго» уточнюють, що одним із перших допомогу надав польський системний оператор PSE, пожертвувавши генератори для підстанцій і трансформаторне обладнання, зокрема з власного аварійного запасу. Крім того, польські колеги замовили та оплатили виробництво 70 км дроту, який сьогодні використовують ремонтники.

«Також німецькі оператори Amprion та 50Hertz, бельгійська Elia, італійська Terna допомагають нам із генераторами, обладнанням для підстанцій та ремонтів, витратними матеріалами (ізоляторами для ліній електропередач, дротами). Литовський системний оператор Litgrid і виробники енергетичного обладнання також допомагають з обладнанням для підстанцій та інших об’єктів. Ми ведемо постійний діалог з іншими партнерами для розширення цієї допомоги», — розповідає голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.

Крім того, в компанії зазначають, що вже очікують на постачання високовольтних трансформаторів від міжнародних партнерів.

Цю інформацію hromadske підтвердив і голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус: «Зараз є домовленості щодо кількох трансформаторів, які мають приїхати в Україну найближчими тижнями. Навіть кілька трансформаторів — це вже суттєво».

Чого очікувати взимку? 

Якщо Європа допоможе з трансформаторами, це дозволить зменшити ризики довготривалих аварійних вимкнень. Але якщо поставлять лише кілька штук, ситуація кардинально не зміниться, вважає Геннадій Рябцев.

«Що ближче до лінії фронту, то важче. Найгірше буде Миколаєву, Запоріжжю та Харкову», — наголошує експерт.

Передбачити, куди саме і з якою силою вдарять російські ракети в майбутньому, неможливо. Однак тотальний блекаут по всій країні профільні експерти вважають малоймовірним. А от ризик довготривалих відключень світла в окремих регіонах залишається. Раніше в інтерв’ю hromadske голова Київської ОВА Олексій Кулеба заявив, що Київщина може залишитися без світла на два тижні.

Голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький зазначає, що все залежить від пошкоджень: «Десь на відновлення потрібні дні, десь — місяці, а в деяких місцях і з нуля будуватимемо».

Кудрицький також радить українцям «готуватися до дуже складної зими» — мати теплий одяг, дрова, де це можливо, утеплювати будівлі, запастися павербанками.

Дискомунікація між ДТЕК та урядом

Усю допомогу, яку надають міжнародні партнери у співпраці з урядом України, отримує державна компанія «Укренерго». У ДТЕК Ріната Ахметова, яку називають монополістом на ринку, кажуть, що їм нічого не перепадає. Наприкінці жовтня виконавчий директор компанії Дмитро Сахарук заявив, що в них закінчилося обладнання для ремонту знищеної інфраструктури. Компанія вже зазнала збитків на сотні мільйонів доларів.

Як зазначає Сахарук, ДТЕК необхідні трансформатори на підстанції, які знижують напругу для того, щоб її змогли використовувати споживачі.

«Нині у нас є лише те обладнання, яке ми купуємо в незначній кількості у наших постачальників. Загалом це невеликі роз'єднувачі або трансформатори малої потужності. Але це лише 3-5% того, що потрібно. Також іде допомога від наших міжнародних партнерів, без участі уряду в цьому процесі. Міністерство попросило у нас список обладнання, ми його надали три-чотири тижні тому. Поки що зворотного зв’язку не отримували. Принаймні в такій формі, щоб уже перекласти це на мову контрактів та постачання», — розповів hromadske виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

До слова, приватна компанія ДТЕК до початку повномасштабного вторгнення контролювала 70% теплової генерації у країні, тож від її діяльності залежить, чи буде в оселях мільйонів українців світло. У деяких областях, приміром, електрику між споживачами розподіляє винятково ДТЕК.

«Уряд займається державною компанією “Укренерго”. Вона найважливіша для енергетичної системи України, адже керує мережами високої напруги. Можливо, до ДТЕК ще не доходять руки. Вважають, що це приватна компанія, тож має самостійно розв'язувати свої проблеми. Я думаю, потрібно гнучкіше підходити до цієї ситуації, адже страждатимуть прості люди — незалежно від того, приватна це компанія чи державна. Потрібно, щоб і акціонер ДТЕК у такій важкій ситуації залучав додаткове фінансування», — зазначає директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко:

Водночас колишній радник міністра енергетики Олександр Харченко вважає так: якщо ДТЕК не може ефективно відновлювати свої мережі, то компанію потрібно передати державі: «Зараз війна, і держава має постачати громадянам електрику будь-якими можливими шляхами, якщо приватний власник нездатний».