Спецпроект «CІРА ЗОНА»: Як українські військові займають прифронтові будинки

За даними волонтерських організацій, що від початку конфлікту на Донбасі допомагають цивільному населенню, яке опинилося на лінії вогню, станом на зараз від 7 до 9 тис. будинків зайняті українськими військовими. Часто військові роблять це з дозволу господарів. Але стається й по-іншому, як от з жителями кількох будинків у Луганському, які не знайшли спільної мови з військовими.

«Он поле! Вийдіть окопайтеся! По телевізору кажуть, що Збройні сили України стоять в окопах у полі, — обурюється чоловік в літах, зриваючись на крик. — Насправді вони стоять в моїй хаті, зробили з неї фортецю і х***ть!»

Літо 2016 року. Мар'їнка. Передова, майже передмістя Донецька. За «зеленкою» починається Петровський район — територія, контрольована т.з. «ДНР».

Місцеві жителі прийшли на зустріч з волонтерами розповісти про основні проблеми. Тут є відрізки вулиць, де досі розміщуються українські військові в приватних будинках. Дорога туди зазвичай закрита блокпостами, цивільних не пускають. Іноді по кілька місяців люди не мають доступу до своїх домівок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Спецпроект «CІРА ЗОНА»: Війна і Море»

Проте є на лінії фронту й населені пункти, де військові раніше квартирувалися і вже виїхали. В селище Луганське на Донеччині зимою 2015 року після виходу з Дебальцевого увійшла 30 окрема механізована бригада. Щоправда місцеві кажуть, що спільної мови з бійцями не знайшли.

Дядя Саша в той час був на заробітках в Росії. За його помешканням доглядали сини. Одного дня, коли вони приїхали навідати будинок, виявили там військових. Всередину їх не пустили.

Коли ж у квітні вже 2016 року вони поїхали, дядя Саша, який весь час жив в іншій квартирі тут у Луганському, не знайшов багато особистих речей.

«Пралку, телевізор, відик... ліжка позабирали! — Розповідає чоловік. — Дивлюся — від баяна мого валіза валяється. Відкриваю, а там — міна! А якби вона була робоча? І все — відправився б чоловік до бога».

Стіни в будинку дяді Саші й досі прикрашають дитячі малюнки, які волонтери привозили військовослужбовцям.

На підлозі — ящики від боєприпасів, гільзи, військові черевики. Проводка обрізана, лічильник відрізаний від мережі.

За фактом крадіжки до дяді Саші приходив дільничний інспектор. Склав акт. Проте на цьому все й скінчилося. Чоловік розповідає, що поки бійці ще жили в будинку, приїздила прокуратура з Бахмута. Але її співробітників у двір не пустили.

У сусідів дяді Саші — Люби й Володі — також жили бійці 30-ки. Зранку чоловік, як завжди, пішов на роботу, а коли повернувся — замки були зняті, а всередині — військовослужбовці. Володя не зміг забрати навіть одяг.

«Оце все вони покинули. Може, для них це важливо, а для мене це папірці», — дружина Володі Люба показує нам списки, які лишилося в домі після виїзду військових. В них — 98 осіб із званнями, прізвищами та посадами. Всі — бійці 30-ки. Також лишилися ксерокопії паспортів, перепусток, довідок, деяких службових паперів.

У Володі та Люби так само розбитий лічильник, а світло підключене в обхід нього, напряму. Щоправда, вже за місяць після приїзду «гостей», Володя поїхав до РЕС та повідомив, що не проживає в будинку і не використовує електроенергію. Заяву представники ДТЕК зареєстрували, однак одразу після виїзду бійців відрізали помешкання від світла за борги та підключення в обхід лічильника.

Тепер, щоб відновити підключення, Володя має сплатити борги та штраф.

«Станом на сьогодні всі штрафи, всі борги за електроенергію намагаються покласти на плечі власників цих будинків. Порядок цифр від 10,5 до 15 — 17 тис. гривень», — розповів нам Євген Каплін, керівник гуманітарної місії «Проліска». До нього досить часто люди на лінії фронту звертаються з подібною проблемою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Спецпроект «CІРА ЗОНА»: Безкоштовне вугілля»

Герої репортажу звернулися до правоохоронних органів, у відповідь —перевірку провела Військова служба правопорядку. Ми отримали офіційну відповідь від Міністерства оборони, в якій сказано, що факти заволодіння нерухомим приватним майном громадян за вказаними адресами з боку ЗСУ не підтвердилися.

Висновок такий, як випливає з листа, було зроблено зі слів командира підрозділу, дислокованого в Луганському, а також — голови селищної ради.

Громадське здійснило паралельну перевірку. За списками, залишеними в домі Володі й Люби, ми знайшли майора ЗСУ Артема Помаза, який у вказаний період часу був одним із ротних 30 бригади і дислокувався в Луганському. У телефонній розмові пан Артем запевнив, що його бійці проживали в будинках лише з дозволу власників, а світлом не користувалися, бо мали генератори.

А от Галина Неледва, секретар селищної ради, в інтерв'ю Громадському підтвердила, що мала звернення від місцевих про незаконно зайняті військовими будинки.

У Військовій службі правопорядку з Громадським говорити на камеру відмовилися, проте у приватній розмові пояснили: довести факт незаконного заселення бійців і мародерства неможливо, бо ті вже виїхали, а отже — не були спіймані за руку.

Тож основне завдання зараз — не покарати винних, адже скоїне вже не виправити. Питання в тому, чи візьме держава відповідальність за дії своєї армії та компенсує збитки постраждалим?

В зоні АТО наразі є позитивні приклади вирішення цього конфлікту. Так, в Авдіївці, за ініціативою Військово-цивільної адміністрації між військовими та цивільними підписувалися договори про передачу нерухомості в користування, а отже, люди мають документальне підтвердження, що в їхніх оселях дійсно дислокувалися ЗСУ та зможуть звернутися за компенсаціями в разі такої необхідності.

Павло Малихін, керівник ВЦА міста Авдіївка:

«До мене зверталися громадян з повідомленнями про те, що займали чиюсь хату військові. Я, спираючись на закон Про військово-цивільну адміністрацію, одразу брав цю людину і їхав на місце, зустрічався з командиром підрозділу, підписувався акт прийому-передачі. В майбутньому людина може звернутися і сказати: я надавала своє приміщення підрозділам ЗСУ, вони використали стільки-то електроенергії. Відтак в майбутньому людина може це оскаржити і якимось чином отримати компенсацію. Не знаю, як саме це відбуватиметься, але з точки зору захисту інтересів людини це правильно».

Читайте материал на русском: Спецпроект «Cерая зона». Живут люди

«Сіра Зона» — репортажний спецпроект Громадського про наслідки війни на Донбасі для людей по обидва боки лінії фронту.