Спецслужби РФ розповідають Кремлю зручну для нього брехню – Марк Галеотті

Ви нещодавно опублікували своє дослідження про російські спецслужби. Що українці мають знати про них, якою була роль російських спецслужб в українських подіях останніх двох років?

Я почну з того, що варто знати українцям, хоча не думаю, що це їх дуже здивує.Варто розуміти масштаби цих служб та їхню агресивність, інтенсивність їхніх кампаній. І це стосується далеко не лише України, але багатьох країн Західної Європи. І мова іде не лише про збір інформації та шпіонаж, але і про активні дії російські спецслужби з метою впливу та дестабілізації.

Водночас, що може дійсно здивувати українців, так це рівень розладу російських спецслужб. Вони дуже сильно розділені — настільки сильно, що різним їхнім відгалуженням важко співпрацювати поміж собою, і всі вони з усіх сил намагаються привернути до себе увагу Кремля.

Саме тому вони переважно говорять Кремлю саме те, що він хоче чути. Реальна проблема полягає не в тому, що Кремль не отримує інформації та порад від спецслужб. Проблема якраз в тому, що він він їх отримує, але це неякісна інформація. Це дуже тривожно – адже це означає, що Кремль буде діяти у непередбачуваний спосіб.

Вони стверджують, що Київ слабкий і буде готовий визнати російську перемогу вже дуже скоро.

Що стосується ролі спецслужб в українських подіях, то вона була багатоплановою. З одного боку, вони надавали дуже реальні сили Москві чи то у вигляді військових сил – як, наприклад, в ситуації захоплення Криму, а також відігравали важливу роль на Донбасі. Водночас, немало зусиль було докладено до того, аби проникнути усередину української влади, і, відтак, знати наперед усі плани української сторони.

Також, проблема полягає в тому, що, згідно з інформацією, яку я маю, якою б обмеженою вона не була, спецслужби переважно розповідають Кремлю зручну для нього брехню. Наприклад, вони стверджують, що Київ слабкий і буде готовий визнати російську перемогу вже дуже скоро. Або, наприклад, інформують російську верхівку, що західні країни не будуть подовжувати санкції. Відтак, вони заспокоюють Кремль твердженнями, що все буде добре. Зрозуміло, що це заохочує Кремль продовжувати кампанію з дестабілізації України замість того, аби зафіксувати збитки та відійти.

Якою є відмінність поміж діями російських спецслужб в Західній Європі, Східній Європі та у пострадянських країнах?

Є великі відмінності. Москва розглядає усі пострадянські країни, за винятком балтійських країн, як свою зону впливу, і саме тому дозволяє собі діяти достатньо агресивно. Але водночас, в цих країн переважно правлять дружні до Росії лідери. Приміром, якщо подивитися на Середню Азію, то ми побачимо, що російські спецслужби більшою мірою задіяні в тому, абипросто підтримувати наявні місцеві диктатури. Якщо говорити про Східну та Центральну Європу – і Україну можна туди віднести – то тут російські спецслужби зацікавлені насамперед у просуванні російського порядку денного, аніж у встановленні прямого російського впливу. Ми постійно це помічаємо у різних кампаніях з політичної дестабілізації.

Що стосується Західної Європи, то там йдеться насамперед про збір інформації, а також про намагання «розділити» Захід. Це не значить, наприклад, що вони планують вторгнення в Європу. Чого вони хочуть досягти, так це переконання, що Європейський Союз та усі його інституції є поділеними, слабкими, і такими, що не зможуть протидіяти московській грі! Саме тому вони підтримують рухи, які хочуть занепаду та поділу Європейського Союзу, виходу з нього окремих країн тощо. Метою цього є втримати Захід стурбованим та зайнятим своїми власними внутрішніми проблемами, аби він не міг виступити проти Москви добре консолідованим фронтом.

Якщо мета – роз’єднати Європу, то які країни найбільш вразливі перед загрозою з боку російських спецслужб?

Спецслужби можуть втручатися в роботу політиків і дипломатів, ми бачимо дуже хвилююче зростання активності руху Йоббік в Угорщині. Це країна, яка особливо мене непокоїть. У Чехії нині президент, який відверто підтримує деякі позиції Росії. Щодо скандинавських країн, то тут Росія намагається усіма силами запобігти вступу Швеції та Фінляндії у НАТО.

Головне – це те, що Росія використовуватиме кожну політичну слабкість. У Москві, наприклад, були дуже раді перспективі виходу Шотландії зі складу Сполученого Королівства. І так само зараз вони у передчутті виходу Великої Британії зі складу ЄС. Також є зростання популярності ультра-правої партії Марін Ле Пен у Франції. Все це для Росії – можливості. В будь-який час, за будь-яких обставин, якщо російські спецслужби бачать певний розлом і вразливість Заходу – вони використовують це.

Кремль бачить все навколо у конспірологічному вимірі.Це слабкість номер один.Друга слабкість — політизація розвідки.

Які, на вашу думку, найслабкіші місця російських спеціальних служб?

На мою думку, найслабкіші місця не пов’язані із рівнем технічного розвитку. Загалом, це розумні люди, добре натреновані, які мають величезну ресурсну базу, в світі працює дуже багато російських шпигунів. Справжні слабкі місця – на рівні верхівки цієї системи, в площині завдань, які їм дають. Справа в тому, що Кремль не розуміє демократичних політиків.

Москва буде знову і знову наказувати придивлятися до певних аспектів, які не є важливими. Наприклад, у них є шпигуни в Америці, які працюють під серйозним прикриттям і намагаються з’ясувати, що думають аналітичні центри в США. Але суть в тому, що аналітичні центри не мають якогось таємного курсу чи напрямку діяльності. Росія цього не розуміє, бо Кремль бачить все навколо у конспірологічному вимірі.

Це слабкість номер один, друга слабкість — політизація розвідки. Не важливо, наскільки хороші шпигуни чи аналітики, коли доходить до передачі інформації, то повідомляють недостовірні дані розвідки, а те, що хоче почути керівництво, те, що буде лестити їм і підтверджувати їхні сподівання. В такому разі шпигуни неефективні зовсім. Це найбільша проблема - не в тому річ, що розвідка не може дістати необхідну інформацію, вона просто не повідомляє Кремлю погані новини.

У вашому матеріалі ви даєте багато порад європейським урядам. Що би ви порадили українському урядові, щоб протистояти російським спецслужбам?

Я думаю, буде важко запровадити ще одну серію реформ для того, щоб боротися із спецслужбами. Ми вже бачили спроби СБУ очистити свої ряди від російських агентів. Справедливо буде зазначити, що деяких результатів служба безпеки таки досягла.

Але у роботі російських спецслужб зараз можна побачити перехід від ідеологічно заангажованих людей у якості агентів, до звичайних працівників, які виконують свою роботу виключно за гроші. Крім того, дуже гарно працює технічна розвідка.

Україні потрібно багато часу, щоб підготувати певні потужності, які, наприклад, не дозволять Росії проникати в системи комунікацій. У цьому питанні Києву має допомагати Захід. Треба зрозуміти, що заради своєї безпеки Росія зберігатиме високий рівень роботи розвідки в Україні. Не хочу звучати занадто песимістично, але з цим Київ нічого не вдіє.

Що можна зробити, так це спробувати мінімізувати російське проникнення в Україну. Для цього потрібна прозорість і високий рівень легітимізації, люди мають довіряти владі, в нинішніх умовах для українців це не просто. Якщо не буде довіри, то утворюватимуться шпарини, слабкі місця, які зможе використати Росія. Треба мати ланцюжок виконавців, які довіряють своїм керівникам, в іншому випадку будуть існувати можливості для успішної роботи розвідки. Це серйозні завдання, є низка технічних речей, якими може зайнятись українська влада, але найголовніше що треба запам’ятати - чим більше реформ здійснить влада, чим більше довіри буде до державних інституцій збоку народу, тим меншою буде ймовірність втручання російських спец служб.