ENRU

Спіткнувся об землю: чому Тарас Кутовий йде з уряду

Ee26297cc4c674e60
Тарас Кутовий подав у відставку з посади міністр аграрної політики Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

В уряді Володимира Гройсмана назріла перша відставка. Вчора ввечері міністр аграрної політики Тарас Кутовий написав заяву про звільнення. Публічно міністр повідомив про це через facebook.

«Йду з посади з вдячністю за висловлену мені довіру всім аграріям, народним депутатам з коаліції та фракції БПП, членам аграрного комітету, Президенту Петру Порошенку, Прем’єру Володимиру Гройсману, групі «Удар» та особисто Віталію Кличку!», — написав Кутовий та додав, що найближчим часом планує зосередитись на залученні інвестицій в Україну.

Прем’єр Володимир Гройсман не вмовляв підлеглого залишитись у своїй команді. «Що ж, мені шкода, але це його рішення», — повідомив Гройсман. На засіданні уряді в середу 24 травня, прем'єр прийняв відставку Кутового

Офіційно звільнити Кутового має Верховна Рада. Однак, чи буде це питання винесене на голосування цього пленарного тижня наразі невідомо. Депутати від президентської фракції БПП стверджують — для них рішення Кутового стало несподіванкою. Чому Кутовий вирішив піти з уряду та які політичні наслідки може мати його рішення — у матеріалі Громадського.

Бізнесмен, депутат, міністр

В уряд Тарас Кутовий потрапив з парламенту, де був заступником голови президентської фракції БПП та очолював комітет Верховної Ради з питань аграрної політики. Також Кутовий був головою одної з шести груп, на які поділена фракція президента. Вона об’єднувала депутатів, які раніше були членами партії УДАР Віталія Кличка, (у 2015 році влилася у партію президента). Кутовий — давній соратник мера Києва. Як представник УДАРу, а згодом БПП він двічі обирався до Верховної Ради по мажоритарному округу № 151 у Полтавській області — у 2012-му та 2014-му роках.

До того як піти в політику Кутовий був успішним інвестиційним банкіром. Працював керуючим директором компанії «А1» (структурний підрозділ російської «Альфа груп» Михайла Фрідмана), президентом одного з найбільших агрохолдингів — компанії «Райз» (в той час належала Віталію Цехмистренко), керував компанією «Приват-АгроХолдинг» Ігоря Коломойського та його партнерів. Ім’я у бізнесі Кутовий зробив собі у будівельній компанії «ХХІ век» Льва Працхаладзе, де працював з 2004 по 2009 рік, і яку вивів на Лондонську фондову біржу. Саме Парцхаладзе у 2007 році познайомив Кутового з його майбутнім політичним керівником Віталієм Кличко.

Потрапити до уряду Кутовий зміг вже за часів Арсенія Яценюка. В січні 2016 року фракція «Самопоміч» Андрія Садового вийшла з коаліції та відкликала з посади міністра АПК свого представника Олексія Павленко. Саме тоді фракція БПП запропонувала, щоб після відставки Павленко його крісло посів Кутовий. Утім Верховна Рада звільнила Павленка тільки у квітні 2016-го разом з усім складом Кабміну Яценюка.

При формуванні нового уряду соратники президента не змінили своєї думки і знову запропонували Кутового на посаду міністра АПК. Володимир Гройсман проти його кандидатури не заперечував. Через три місяці після формування Кабміну він призначив першим заступником Кутового Максима Мартиняка. З ним майбутній прем’єр працював ще у мерії Вінниці, де Мартиняк з 2011 по 2014 рік працював директором департаменту архітектури та містобудування.

До того як отримати «міністерський портфель» Тарас Кутовий був заступником голови президентської фракції БПП та очолював парламентський комітет з питань аграрної політики Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Земельне питання

Те що у Кутового та Мартиняка різні погляди на ключове завдання МінАПК — земельну реформу, стало зрозуміло вже восени минулого року. Тоді міністерство аграрної політики підготувало проект закону «про обіг земель сільгосппризначення». Зараз в Україні діє мораторій на продаж таких земель, однак дозволено передавати їх в оренду. МінАПК запропонувало дозволити торгівлю за договорами оренди, без запуску ринку землі. На такому підході наполягав Кутовий.

«Позиція, за яку я вже досить довго говорю, — це право продажу прав оренди та застави прав оренди в банку, що створює можливості для власників землі утримувати цю землю, не продавати її, при цьому отримувати якісь стартові непогані кошти, при цьому мати пайові платежі, оскільки багато сімей і селян з них сьогодні живе, передавати це у спадок», — казав у торік жовтні Кутовий.

Натомість Мартинюк не приховував скептичного ставлення до пропозиції Кутового і наполягав на поетапному запровадженні ринку землі — для початку продажу 1 млн га державного банку, а згодом дозволу продавати свої паї громадянам, без допуску до ринку іноземців. Своє бачення земельної реформи перший заступник міністра наприкінці вересня виклав у статті для «Дзеркала тижня».

«Не вважаю за потрібне приховувати, що я є прихильником третьої моделі (щодо поетапного запровадження ринку землі — ред.). Оскільки вона найбільш ліберальна з усіх можливих у найближчий час в Україні», — написав Мартинюк.

В дискусії Кутового та Мартинюка прем’єр підтримав останнього. Наприкінці квітня уряд схвалив пріоритетний план дій до 2020 року, серед ключових пунктів якого опинилась і земельна реформа. Тоді ж Гройсман повідомив, що пропонує запровадити ринок землі для громадян з обмеженням у розмірі 200 гектарів та забороною продажу землі іноземцям. Прем’єр пообіцяв, що ця пропозиція знайде оформлення у концепції земельної реформи над якою працює уряд. На запровадженні ринку землі наполягають міжнародні кредитори України, зокрема це одна з умов продовження кредитування зі сторони Міжнародного валютного фонду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політик у прокуратурі: як Юрій Луценко провів рік в ГПУ

Однак, навіть після того як свою позицію щодо ринку землі озвучив Гройсман, Кутовий не змінив своєї позиції. Він переконаний, що дозвіл українцям купувати та продавати не більше 200 гектарів землі в одні руки не дозволить залучити в галузь інвестиції. «Я бачу хибні елементи в цій позиції. Чи з’являються від цього додаткові кошти в галузі? Чи будуть українці, які сконцентрують ці 200 гектарів — активними інвесторами в ці 200 гектарів? Не думаю», — сказав Кутовий в інтерв’ю «5 каналу».

Співрозмовники Громадського в уряді розповідають, що проект цього документу обговорювали на засіданні уряду декілька тижнів тому. Гройсман запропонував Кутовому погодитись із пропозицією запуску ринку землі, натомість той продовжував наполягати на неможливості такого варіанту і наполягав обмежитись виключно дозволом на продаж договорів оренди.

«Під час дискусії Тарас вперше сказав, що не готовий підписати проект концепції та попередив, що скоріш звільниться з уряду, аніж зробить це», — розповідає співрозмовник Громадського у Кабміні.

Минулого тижня Володимир Гройсман повідомив, що Кабмін завершує дискусію про земельну реформу, а вчора Кутовий написав заяву про звільнення. Поки що міністр не пояснює, що саме спонукало його до такого рішення. Водночас високопосадовець з Адміністрації президента та співрозмовник в керівництві фракції БПП повідомили Громадському, що причиною такого рішення Кутового є саме земельна реформа.

«Причина — земельна реформа імені Гройсмана. У Кутового інша концепція, та його не чують», — сказав співрозмовник у БПП. «Земельна реформа. Кутовий її не хоче», — лаконічно повідомив високопосадовець адміністрації президента.

У спірних поглядах на земельну реформу в Україні між Кутовим (ліворуч) та його заступником Мартиняком прем'єр Володимир Гройсман (праволуч) підтримав позицію останного Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Черговий «В.О»

Заява Кутового не означає його автоматичного звільнення з уряду. Адже за конституцією таке рішення має ухвалити парламент. Водночас навіть для соратників Кутового з групи УДАР всередині БПП його рішення стало несподіванкою.

«Тарас не зустрічався з групою і не повідомляв нам про свої плани. Сподіваюсь, він прояснить чому прийняв таке рішення», — каже нардеп від БПП Павло Різаненко.

Теоретично Рада може розглянути «питання Кутового» вже цього тижня. Тим паче сам міністр, повідомляючи про намір піти у відставку, попросив депутатів «поставитись до заяви з розумінням і проголосувати за неї».

Поки депутати не проголосують за відставку Кутового він офіційно залишатиметься на своїй посаді у статусі «виконуючого обов’язки». Втім МінАПК не перший держорган, керівник якого офіційно не звільнений, однак не керує ним. Схожа ситуація склалася в Національному банку та Державній фіскальній службі. Голова НБУ Валерія Гонтарєва 10 травня повідомила, що більше не керує НБУ, а її обов’язки виконує її заступник Яків Смолій.

Так само як і Кутового, її з посади має звільнити парламент. Досі не звільнений з посади та голова ДФС Роман Насіров, який зараз перебуває під арештом за обвинуваченням у зловживанні владою. Замість нього ДФС тимчасово керує його заступник Михайло Подоляк, давній знайомий Гройсмана. У середині 2000-х він працював на керівних посадах у податковій адміністрації Вінницької області.

Після заяви про відставку Тараса Кутового Володимир Гройсман має непогані шанси посилити свій вплив на Кабмін, адже МінАПК, так само як і ГФС фактично буде керувати його давній знайомий. Тим часом посада міністра АПК може стати предметом політичних торгів як всередині коаліції, так і в серед оточення президента.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram