Політик у прокуратурі: як Юрій Луценко провів рік в ГПУ

Юрій Луценко веде політичну діяльність майже половину життя і всі роки незалежності України, ще з 1991-го, коли він став членом Соціалістичної партії. Згодом він змінив кілька партій, побував при владі і в опозиції, а також у парламенті, в кріслі глави МВС і за ґратами.

Останній рік Юрій Луценко — Генеральний прокурор України. Але й на цій посаді він поводиться, як політик. Луценко особисто в суді оголошує підозру в державній зраді екс-президенту Віктору Януковичу, домагається, щоб депутати погодилися зняти недоторканність з Олександра Онищенка і Вадима Новинського.

Юрій Луценко любить підкреслювати — його рейтинг впізнаваності у громадян — 98% — і робить усе, щоб цей показник не знижувався. За рік він створив 260 дописів на facebook, доволі регулярно дає інтерв’ю і виступає з публічними зверненнями.

Луценко не приховує, що Генеральна прокуратура для нього — черговий етап політичної кар’єри. У день свого призначення він заявив, що «йде в прокурори на півтора-два роки» і миттєво задекларував своє головне завдання: змінити «Генеральний могильник» і перетворити прокуратуру у «справжнього адвоката людей і держави».

24 травня Юрій Луценко звітуватиме перед Верховною Радою України про рік на посаді Генерального прокурора. Напередодні Громадське проаналізувало його ключові кроки в ГПУ.

ГОЛОВНА СПРАВА

Перед призначенням в ГПУ Юрій Луценко пообіцяв, що почне судовий процес над Януковичем. Зробити це намагалися три його попередники: Віктор Шокін, Віталій Ярема і Олег Махніцький. Але передати до суду справу проти екс-президента вони не змогли.

Ще до призначення в ГПУ  Луценко мав план, як цього домогтися — судити екс-президента заочно. Щоб зробити це, Луценкові, для початку, потрібно було змінити законодавство. Адже воно не передбачало такої форми судового розгляду. Луценко, на той час голова президентської фракції БПП, зміг переконати колег із сесійної зали підтримати необхідні для нього поправки. Врешті, в день його призначення в ГПУ депутати ухвалили ці поправки.

У день свого призначення на посаду генпрокурора Юрію Луценку (в центрі) вдалося переконати народних депутатів підтримати необхідні поправки у законодавство для можливості заочно судити президента-втікача Януковича Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Після цього генпрокурору треба було зрозуміти, за яким саме обвинуваченням він буде вимагати засудження екс-президента. На той час екс-президент фігурував одразу в шести кримінальних провадженнях:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа на 200 млрд грн — в чому саме ГПУ підозрює Януковича та його оточення

— створення злочинної організації і здійснення низки важких і особливо важких злочинів;

— незаконне привласнення комплексу «Пуща-Водиця» в Межигір’ї;

— заволодіння земельною ділянкою лісового фонду Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства на території Сухолуччя Вишгородського району Київської області;

— створення і незаконне фінансування за рахунок бюджету відомчої телекомунікаційної мережі спеціального призначення на базі «Укртелекому», що належить Ринату Ахметову;

— підпис під «антидемократичним пакетом законів» 16 сiчня 2014-го, ухвалених «шляхом фальсифікації результатів голосування депутатів»;

— отримання під виглядом гонорару хабара 26,6 млн грн. Ці гроші в 2011 — 2012 роках донецька друкарня «Новий світ» виплатила Януковичу за передачу їм прав на вже написані книги «Рік в опозиції. У політиці не буває остаточних перемог і поразок», « ...І рік при владі. Від кризи — до економічного зростання», «Як Україні далі жити».

Над усіма провадженнями спочатку працювало управління спецрозслідувань на чолі з Сергієм Горбатюком (на фото), пізніше Луценко передав частину справ по Януковичу окремому підрозділу ГПУ, підпорядкованому його заступнику Юрію Столярчуку Фото: Громадське

Над усіма провадженнями працювало управління спеціальних розслідувань на чолі з Сергієм Горбатюком. Луценко назвав усі ці епізоди «великою справою проти Януковича» і пообіцяв, що до осені 2016 року ГПУ передасть цю справу до суду. Горбатюк оптимізму начальника не поділяв. Він наполягав, що в суді справи можуть «розвалитися». На думку Горбатюка, закон про заочне засудження не відповідає Конституції України і європейським конвенціям.

«Фігуранти розслідувань позиватимуться до Європейського суду з прав людини, та, імовірно, виграють. Таким чином, вони не лише уникнуть відповідальності, але й зможуть вимагати компенсації від держави», — каже Горбатюк.

Враховуючи позицію Горбатюка, Луценко передав частину справ по Януковичу поступливішому підлеглому — колишньому заступнику Горбатюка Дмитру Басову. Він не заперечував заочного засудження Януковича. За розпорядженням генпрокурора, торік у жовтні Басов очолив окремий підрозділ ГПУ — управління розслідувань злочинів, скоєних злочинними організаціями. Як і Горбатюк, Басов підпорядковується заступнику генпрокурора Юрію Столярчуку. Управлінню Басова Луценко передав провадження про економічні злочини Януковича — про Межигір’я, Сухолуччя і «Укртелеком».

«Всі економічні справи, необхідні для передачі злочинного угруповання Януковича в суд, переходять разом зі слідчими і прокурорами. Це вимушено, оскільки Горбатюк проти заочного  процесу, каже — треба чекати очного», — заявив тоді Луценко.

Доки генпрокурор перерозподіляв між підлеглими справи проти Віктора Януковича, той завдав генпрокурору несподіваного удару — 25 листопада 2016 року він свідчив у суді. Щоправда, лише як свідок. В суд екс-президента викликав захист екс-працівників спецпідрозділу МВС «Беркут». ГПУ намагається довести, що саме вони винні у цьому злочині.

25 листопада 2016 року Віктор Янукович (в центрі) свідчив у суді шляхом відеоконференції з російського Ростова-на-Дону, де він переховується Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

Луценко спробував перехопити ініціативу у Януковича. Він особисто прийшов у Святошинський районний суд Києва, де слухалась справа і скористався моментом, щоб висунути екс-президенту нове обвинувачення — в державній зраді. Цю справу напередодні порушила військова прокуратура, яку очолює Анатолій Матіос. Він підтримує ідею заочного суду над Януковичем і критикує департамент Горбатюка за повільну роботу над іншими кримінальними справами проти екс-президента.

Щоб довести, що Віктор Янукович — зрадник Батьківщини, Матіос запропонував використати звернення екс-президента до Володимира Путіна з проханням ввести війська на територію України. Цей документ від 1 березня 2014 року раніше публічно демонстрував представник Росії в ООН Віталій Чуркін. Але на практиці зробити це виявилося не так просто. Адже для цього Віктору Януковичу потрібно було вручити повідомлення про підозру. А екс-президент, який переховується в Росії, заперечував, що отримував від слідства такий документ.

Генпрокурор особисто прийшов у Святошинський райсуд 28 листопада 2016 року та висунув Януковичу нове обвинувачення — у державній зраді Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Юрій Луценко вирішив цю проблему традиційним для себе способом — він знову вмовив депутатів змінити законодавство. Зрештою, в Кримінально-процесуальний кодекс додали норму про те, що підозрюваного можна викликати в суд через оголошення в газеті «Урядовий кур’єр». Цього разу, щоб «вламати» депутатів ухвалити потрібний йому закон, Луценко витратив півроку.

16 березня парламент все ж ухвалив необхідні Луценкові поправки. 4 травня в Оболонському районному суді Києва почалися слухання у справі про держзраду Віктора Януковича. А через 8 днів, 12 травня, в річницю призначення на посаду, Луценко опублікував у facebook допис про попередні результати роботи в ГПУ, де поставив «галочку» навпроти пункту «справа проти Януковича в суді».

Як Юрію Луценкові вдається вмовити народних депутатів ухвалювати необхідні для нього поправки? Він особисто неодноразово зустрічався з керівниками депутатських фракцій і переконував їх проголосувати «за». Луценко не приховує, що регулярно спілкується з впливовими народними депутатами від БПП Олександром Третьяковим та Ігорем Кононенком. Останній, за словами Луценка, консультується з ним у «справах фракції».

Крім того, генпрокурора підтримують депутати-мажоритарники з різних фракцій.

«В регіонах чимало чиновників почуваються місцевими князьками. Мери деяких містечок керують ними по 10-15 років і знайти на них управу вкрай складно. За рік при Луценку прокуратура здійснила справжній рейд у регіонах — багатьох мерів звинуватили в корупції. Згадайте хоча б затримання мерів Вишгорода, Ромнів, Гайворона і т.д. Після цього пихи у їхніх колег поменшало», — каже на умовах анонімності керівник однієї парламентської фракції, яка не входить до коаліції, але регулярно голосує з неї.

Юрій Луценко особисто неодноразово зустрічався з керівниками депутатських фракцій і переконував їх ухвалювати необхідні для нього рішення (на фото ліворуч — нардеп від БПП Ігор Кононенко, праворуч — лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко) Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Зрештою, для впливу на парламент у Луценка є й потенційний «батіг». Генпрокурор не приховує — щонайменше 15 депутатів фігурують у кримінальних провадженнях ГПУ. За рік Юрій Луценко домігся позбавлення недоторканості двох народних обранців — Олександра Онищенка і Вадима Новинського. Але висувати їм звинувачення в суді наразі не поспішає. Конкретних прізвищ фігурантів він не називає. У різний час в ЗМІ з’являлася інформація про те, що на допити в ГПУ ходить член депутатської групи «Воля народу» Олесь Довгий, лідер фракції РПЛ Олег Ляшко і його соратник Ігор Мосейчук, а також низка інших нардепів.

Критики Луценка стверджують — його нетипова для генпрокурора публічність не йде на користь ГПУ. Нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко переконаний: неодноразові заяви Луценка щодо провини Віктора Януковича дадуть змогу його захисту спробувати довести, що справа екс-президента політично мотивована.

«За всієї моєї поваги до Юрія Луценка, головне завдання ГПУ у справі Януковича — не просто будь-яким чином домогтися йому обвинувального вироку, а зробити так, щоб ні в кого не виникало сумнівів в об’єктивності і прозорості цього процесу», — каже нардеп, після чого додає, що Луценку не варто вдаватися до гучних заяв. Адже саме так поводили себе прокурори проти самого чинного прокурора і Юлії Тимошенко, адвокатом якої був Власенко.

За рік на посаді генпрокурора Юрій Луценко домігся позбавлення недоторканості двох народних обранців — Олександра Онищенка і Вадима Новинського (ліворуч) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

НЕ ШОКІН?

Юрій Луценко намагається не повторювати помилок свого попередника Віктора Шокіна. Той, переважно, ігнорував вимоги громадських активістів звільнити того чи іншого підлеглого. Врешті звільнили самого Шокіна. Питання про його звільнення порушувалося не лише в середовищі громадських активістів, а й у дипломатичних колах — так, про Шокіна у розмовах з Порошенком не раз згадував і віце-президент США Джо Байден, про що згодом розповів публічно.

Луценко намагається продемострувати, що реагує на вимоги суспільства і американських партнерів.

Однією з головних претензій активістів до Шокіна була робота департаменту розслідувань злочинів проти державної власності на чолі з Володимиром Гуцуляком. Активісти стверджували, що роботу департаменту курують народні депутати Ігор Кононенко і Олександр Грановський. Обидва ж ці звинувачення публічно заперечували.

Через кілька днів після призначення генпрокурором, Луценко опосередковано підтвердив звинувачення активістів, заявивши, що «департамент Гуцуляка втратив свій особливий статус». Щоправда, генпрокурор не уточнив, у чому полягав цей статус. Утім, Луценко так і не звільнив Гуцуляка з ГПУ. Натомість він створив новий департамент — розслідувань злочинів у сфері економіки, керувати яким призначив того ж Гуцуляка.

У серпні 2016 року підлеглі Гуцуляка, зокрема слідчий Дмитро Сус, знову потрапили у скандал — вони затримали працівників НАБУ, які, як з’ясувалося, почали перевірку їхньої роботи. Луценко спробував залагодити ситуацію. Він запропонував, щоб історію зі затриманням перевірило СБУ. Після чого скандал із затриманням вдалося зам’яти. Активісти продовжують звинувачувати Луценка в тому, що він дозволяє двом депутатам від БПП впливати на роботу ГПУ. Але поки що не вимагають його відставки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро

Продовжують працювати в ГПУ і особи, які в 2010 — 2012 роках звинувачували Луценка в перевищенні службових повноважень і заволодінні держмайном. Тоді суд засудив чинного генпрокурора до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

З одним зі своїх обвинувачів Луценко зустрівся на конференції прокурорів. «Оголошували кандидатів, які претендували на місця в Раді прокурорів. Серед них оголосили і Євгена Зінченка (один із держобвинувачів у «справі Луценка» — ред.) Коли Зінченко встав — у залі на мить запала тиша. Але Луценко посміхнувся, якось дотепно пожартував і продовжив засідання», — розповідає Громадському один з учасників конференції прокурорів.

«Попередник» Луценка у кріслі генпрокурора Віктор Шокін (на фото) ігнорував вимоги громадських активістів звільнити підлеглих, то ж врешті звільненим виявився сам Шокін Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Луценко називає роботу з кадрами своїм головним провалом в ГПУ. «Проблемою була, є і буде кадрова робота», — сказав він Громадському. За рік він не здійснив масштабної чистки у своєму відомстві і зізнається, що за цей час звільнив з ГПУ «трохи більше ста людей» з кількох тисяч співробітників.

Не критикує роботу ГПУ і посольство США. Співрозмовники Громадського в дипломатичних колах розповідають, що кілька місяців тому в ГПУ прибули четверо консультантів ФБР, які консультували українських правоохоронців у питанні грошей Віктора Януковича. Вони пояснили працівникам ГПУ, як саме простежити рух грошей через різні юрисдикції і довести їхнє корупційне походження. Але через кілька місяців ФБРівці припинили консультувати працівників ГПУ, оскільки не побачили прогресу в їхніх діях. Врешті американці вирішили припинити консультації і повернулися до США.

Тим часом, 28 березня Краматорський міський суд постановив конфіскувати на користь держави 1,5 млдр доларів США, які прокуратура пов’язує з Віктором Януковичем і його командою. Рішення ніхто не оскаржив і через місяць воно набуло чинності. Про що Юрій Луценко не забув повідомити у facebook.

Відповідаючи на запитання про те, як він оцінює роботу ГПУ, на останній прес-конференції президент Петро Порошенко обмовився, що реформа прокуратури здійснювалась під його керівництвом. Наскільки генпрокурор Луценко залежить від президента, який призначив його на цю посаду? Адже несамостійність була однією з головних претензій до попереднього очільника ГПУ Віктора Шокіна.

Офіційно стосунки Юрія Луценка і президента ані співробітники ГПУ, ані їхні колеги з АП коментувати не хочуть. Але під час неформального спілкування працівники ГПУ кажуть, що президент, з яким Луценко воліє не сваритися, далеко не завжди у захваті від результатів роботи ГПУ. Так, після того, як співробітники військової прокуратури домоглися обвинувального вироку суду заступнику голови Генерального штабу Віктору Назарову, президент викликав до себе Юрія Луценка разом з Анатолієм Матіосом і не стримував себе, оцінюючи роботу їхніх підлеглих. Захист Назарова зараз оскаржує вирок суду.

Стосунки Юрія Луценка (праворуч) з Петром Порошенко (ліворуч) ані в ГПУ, ані в Адміністрації президента не коментують Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

ГРОШОВЕ ПИТАННЯ

Ще одним критерієм ефективності своєї роботи, поряд зі справою Януковича, сам Луценко визначив повернення у держбюджет 52 млрд гривень. Левова частка — 39 млрд гривень — конфісковані у компаній, які генпрокурор пов’язує з Віктором Януковичем і його командою.

За Луценка ГПУ взяло на озброєння практику укладання підозрюваними угод зі слідством. Обов’язкова умова — сплата компенсації в держбюджет. Олександра Кацубу, який за часів Віктора Януковича керував держкомпанією «Чорноморнафтогаз», працівники ГПУ намагалися арештувати ще при Вікторі Шокіні. Тоді суд оголосив його разом зі старшим братом Сергієм (екс-головою НАК «Нафтогаз України») у розшук. Але до СІЗО Олександр Кацуба потрапив вже за Луценка. Там він пробув вісім місяців. Але до суду «справа Кацуби» не дійшла — він уклав угоду зі слідством і заплатив у держбюджет 100 млн гривень. Усе б нічого, але прокуратура звинуватила екс-чиновника у привласненні 404,37 млн доларів, 449,96 млн гривень і в спробі заволодіти 5,1 млн гривень.

Віталій Шабунін, керівник Центру протидії корупції, звертає увагу на те, що, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу, під час укладання угоди зі слідством прокурор повинен враховувати, чи може обвинувачуваний відшкодувати збитки державі.

По «справі Кацуби» Юрій Луценко заявив, що Олександр Кацуба уклав угоду із слідством та дав свідчення на учасників мафії вищого рівня Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

«У справі Кацуби відшкодування 100 млн гривень було враховано як пом’якшувальні обставини. В такому випадку, законодавство не передбачає, як саме повинен визначатися розмір відшкодування збитків для учасників злочину. Тому, фактично, Кацуба заплатив, скільки зміг і скільки влаштовувало Луценка. Тобто 0,35% загальної суми збитку», — каже Шабунін.

Луценко відбивається, мовляв, угоду з Кацубою санкціонував суд:

«Суд врахував те, що його свідчення дуже серйозні. Він справді дав свідчення на учасників мафії вищого рівня, тому ця угода була закріплена»

У впливового депутата від БПП, який знайомий з Луценком і стежить за роботою ГПУ, є своє пояснення тактики генпрокурора.

«Ви ж розумієте, що сьогодні будь-яку справу, за бажанням, можна розвалити — спробувати домовитися зі слідчим, якщо не вийде — закидати його зустрічними позовами і скаргами і т.д. Зрештою, спробувати дати хабар судді. Щойно Луценко розуміє, що відбувається подібне, він викликає до себе фігуранта і пояснює йому, що він, звісно, може продовжувати вставляти слідству «палки в колеса», але тоді він буде вважати його своїм особистим ворогом, а може домовитися, укласти угоду зі слідством і заплатити, скільки зможе», — сказав депутат, який побажав залишитись неназваним.

ЩО ДАЛІ?

Юрій Луценко — перший в історії України прокурор, який під час призначення озвучив орієнтовну дату своєї відставки. Він пообіцяв, що піде з ГПУ не пізніше 2018 року. Тепер Луценко обережніший з датами. Він ухилився від відповіді на пряме запитання Громадського про те, коли він звільниться з ГПУ:

«Час ще є. Це буде залежати від реалізації планів».

Яким бачить своє майбутнє Луценко? Поки що він про це не говорить. Генпрокурор уже встиг спростувати інформацію про те, що він може змінити Володимира Гройсмана в уряді і заявив, що не думає про президентство.

Щоправда, менше, ніж за два місяці до призначення генпрокурором Луценко також стверджував, що не прагне цієї посади: «Я неодноразово на фракції, а тепер уже й через національне телебачення можу сказати, що не прагну стати Генеральним прокурором», — сказав Луценко в березні 2016 року

Підписуйтесь на наш канал в Telegram