Стратегічно Україна набагато важливіша для Європи, ніж Греція (огляд преси)

«Можливими джерелами «ні» Греції є її героїчні міфи та справжній рух опору», – пише The New York Times. «Більшість школярів тут виховані на історіях опору; деякі з них були озвучені минулого тижня, щоб підняти рівень спротиву вимогам європейців, незважаючи на наслідки. Історик із Університету Афін Танос Вереміс повідомив, що греки люблять ці історії, тому що вони чіпляють за живе у невеликій країні, де домінували іноземні держави – останньою з них, на думку греків, був Євросоюз. Вони знову воюють у Війні за незалежність, каже Вереміс, «повставши проти Європейського Союзу».

«Греція – не єдина європейська країна, яка балансує на межі дефолту. За кілька тижнів Україна вірогідно теж буде вимушена оголосити, що вона не зможе виплатити деякі свої борги приватним іноземним кредиторам. Кілька тижнів тому український парламент ухвалив закон, який дозволяє уряду призупиняти виплати приватним іноземним кредиторам. Український уряд скористається цією можливістю, якщо кредитори не погодяться із запропонованими умовами по реструктуризації. В силу цього, ситуації у двох країнах нібито є схожими, але погляд зблизька вказує на різкі відмінності. Грецький дефолт та фінансова катастрофа, яка наближається, є панічним, популістським відкиданням будь-якої спроби домовитись із все більш скептичною Європою. Навпаки, майбутній провал України у виплаті своїм кредиторам є сумною, але поборною перешкодою на шляху до фінансового оздоровлення», – пише Foreign Policy.

«Населення України у чотири рази більше за населення Греції і стратегічно вона набагато важливіша для Європи. Втративши Грецію, Брюсселю треба історія успіху. І Україна є очевидним вибором. Але ЄС треба зробити більше. Якщо він не хоче давати Україні таку необхідну військову допомогу, то він міг би, принаймні, запропонувати фінансову. Європейський центробанк з легкістю міг би дати Україні кредитний своп на 10 мільярдів євро, який стабілізував би гривню без будь-яких витрат з боку ЄС. Тому що ЄЦБ міг би встановити жорсткі умови, які б примусили Київ змінити політику перед тим, як отримати своп. Гроші могли б залишитись у ЄЦБ у Франкфурті. Немає причин не запропонувати таку допомогу», – пише у Newsweek шведський економіст Андерс Ослунд.

«Забудьте саміти ЄС та зустрічі країн Великої сімки: для країн, яким подобається себе видавати за зростаючі наддержави, справжній саміт цього тижня відбувається у центральній Росії, де хазяїном буде Володимир Путін. Лідери країн БРІКС (Бразилії, Індії, Китаю та Південної Африки) зустрінуться із Путіним в Уфі у середу, а потім продовжать у форматі азійських держав у рамках Шанхайської організації співробітництва. У нинішній геополітичний час Китай та Росія мають однакові цінності. Радбез ООН, АТЕС, Велика двадцятка – тут завжди присутні Китай та Росія, впливова пара, інтереси якої більше співпадають, ніж ні. Крім кордону у 2500 тисяч миль, Москва та Пекін мають багато спільного – у їхніх економіках домінують державні підприємства та олігархи, які наживаються доти, доки не порушують пануючих політичних правил», - The Guardian аналізує, чи стануть Росія та Китай новою віссю наддержав.