Суд абсурду: як у Сімферополі ліквідовують Меджліс

Сімферополь. Повз будівлю Верховного суду Криму, який до анексії називався Апеляційним, проходять троє поліцейських. Один з них звертає увагу на натовп біля будівлі суду і каже: «О, знову зібралися. Це ж Поклонська справу веде. Нічого, скоро і до Іслямова добереться, йому довічний «припаяє» — сміється. Зібралися, за висловом поліцейського, близько сотні кримських татар. У залі суду, куди на засідання допускаються не більше п’яти слухачів, почався розгляд справи про заборону Меджлісу і визнання його екстремістською організацією.

Підтримати заступника голови Меджлісу, Нарімана Джелялова і адвоката Джеміля Темішева під суд приходять як представники Меджлісу, так і ті кримські татари, яким не байдужа ліквідація органу, що представляє інтереси їхнього народу.

У перерві до нас виходить Зевджет Куркумеров — делегат Курултаю п'яти скликань. Сьогодні він став громадським діячем і народним глашатаєм, адже в Криму заборонили всі видання кримських татар, крім провладних.

«Я приїжджаю в Саки, люди запитують що відбувається, що в судах, що буде далі. Адже цього не пишуть, а якщо і пишуть то тільки те, що вважають за потрібне. У нас залишилася тільки одна газета «Avdet», і те її тираж 900 примірників. Хіба цього достатньо для Криму? Тому всюди, де буваю, розповідаю що бачу і що відбувається».

Зевджету дозволили бути присутнім на слуханні, за його словами, він сидить поруч з лавою позивача — Наталією Поклонскою:

«Позаду неї три людини, які тільки й встигають, що передавати папери, і підкреслювати: ось це прочитай. Один документи подає, інший стілець підставляє» — посміхаючись, розповідає Куркумеров.

Відео, а також аудіо фіксація засідання заборонена судом. Тільки під час оголошення вироку журналісти зможуть зняти виступи обох сторін.

Джеміль Темішев, адвоката у справі Меджлісу

Засідання закінчується ближче сьомої вечора. Ми приїжджаємо в адвокатський кабінет. Там після напруженого дня все ще обговорюють засідання заступник голови та член Меджлісу Наріман Джелялов і Еміне Авамілєва. Сьогодні в структурі представницького органу 33 представники, обраних з числа делегатів Курултаю. Частина з них — на материковій Україні, інша — в Криму. Саме ті, хто залишився на півострові, тримають оборону в суді.

Довідка: На Курултаї кримськотатарський народ представлений делегатами, що обираються кримськими татарами і членами їхніх сімей. 200 делегатів обираються за мажоритарною системою, ще 50 — за пропорційною. Термін повноважень складу Курултаю — 5 років, сесії Курултаю скликаються не рідше одного разу в 2,5 роки, можуть бути скликані позачергові сесії. У період між сесіями Курултаю єдиним повноважним представницьким виконавчим органом кримських татар є Меджліс кримськотатарського народу.

Адвокат показує нам папку з обвинувальним актом. Тут 506 сторінок і 8 компакт-дисків з відеозаписами, частина з яких — матеріали, які на думку російського слідства, свідчать про екстремістську і протизаконну діяльність Меджлісу. Щоправда, більша частина матеріалів — стенограми засідань Курултаю, датовані 90-ми, 2000-ми роками. Це доповіді Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова на різних зборах і виступах, а також звинувачення у зв'язку з блокадою Криму, яка почалася з блокування поставок продовольчих товарів і закінчилася енергоблокадою півострова.

«Наталія Поклонська вважає, що дії Меджлісу загрожують територіальній цілісності і безпеці Російської Федерації і загрожують жителям Криму. Йдеться про те, що багато представників Меджлісу, в першу чергу — його голова Рефат Чубаров, закликають до вжиття заходів, необхідних для повернення Криму у склад України. Також Поклонська говорить про те, що саме Меджліс причетний до організації блокади і вибуху електроопор. І саме Меджліс зірвав позачергову сесію Верховної ради Криму, де мало розглядатися питання про від'єднання Криму від України» — пояснює адвокат Джеміль Темішев.

«Розумієте, головна мета, з якою створювався Меджліс, — це домагатися відновлення прав кримськотатарського народу, які були загублені, злочинно припинені радянським режимом, і домагатися реалізації права на самовизначення кримськотатарського народу на своїй батьківщині, в Криму, в складі України, тоді було написано. Чесно кажучи, сьогодні влада, і зокрема на суді «прокурор» Криму, вони дуже багато уваги приділяють саме ось цьому мовному звороту «в складі України» —  він дуже турбує їх», — починає нашу розмову Наріман Джелялов.

«Я знаю людей, які вчора критикували Меджліс і сьогодні не погоджуються з діяльністю окремих представників, але вони не допускають, щоб Меджліс ліквідували»

«Діяльність Меджлісу не влаштовувала місцеву влада з самого початку його існування. Треба чесно говорити — у нас в Україні були ті ж самі проблеми: небажання визнавати Меджліс, небажання рахуватися з Меджлісом, ігнорування вимог і інтересів Меджлісу. Меджлісу, як представницького органу, який висловлював позицію великої групи осіб, яку ми називаємо кримськотатарським народом. Просто зараз це загострилося через те, що у нас є певна позиція в цілому, але найбільше не влаштовує зараз владу позиція окремих членів Меджлісу, зокрема голови Рефата Чубарова. Власне, всі звинувачення на адресу Меджлісу, які ми на судах чули, вони якраз таки навколо діяльності Рефата Чубарова обертаються. Дуже не хочуть в Криму, щоб тут був взагалі хтось, тим більше представницький орган, який з чимось не згоден. Вся суть того, що відбувається, якраз таки — припинити існування, змусити людей мовчати. Особливо дратує, я так припускаю, те, що Меджліс чують і сприймають у всьому світі», — пояснює Наріман Джелялов.

Наріман Джелялов, член Меджлісу

Останній Курултай кримськотатарського народу відбувся у Сімферополі 29 березня 2014 року. Тоді ухвалили постанову про реалізацію права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній батьківщині — в Криму. Фактично було проголошено початок процесу відтворення кримськотатарської національно-територіальної автономії. Ця ж сесія Курултаю, щоб уникнути зростання міжнаціональної напруженості, не заборонила кримським татарам отримувати російські паспорти, а також дозволила Меджлісу кримськотатарського народу делегувати своїх представників до самопроголошеної влади Криму. Так були делеговані Ремзі Ільясов, Заур Смірнов і Ленур Іслямов.

Іслямов, відомий сьогодні як один з очільників Громадянської блокади Криму, пробув в уряді Сергія Аксьонова близько 20 днів, після чого покинув посаду, за версією окупаційної влади, через політичні розбіжності. Ремзі Ільясов і Заур Смірнов не тільки залишилися в структурі окупаційної влади, а й публічно критикують Меджліс, членами якого технічно є доти, доки не буде проведено черговий Курултай. Таким чином, сьогодні з 33 представників Меджлісу двоє опинилися на стороні самопроголошеної влади, частина працює в Криму, обраний голова і частина представників — на материку із забороною в'їзду на півострів. За два роки анексії Криму уряд Сергія Аксьонова всіляко намагається замістити інститути самоврядування кримських татар на структури, контрольовані владою, після оголошення нев'їзними в Крим лідерів кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, захопили головний офіс Меджлісу, витіснили з Криму телеканал «АТR», створивши натомість підконтрольний телеканал «Міллет». У СІЗО очікує вироку у політичній справі «26 лютого» заступник голови Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз, сам Меджліс «прокуратура» Криму вимагає визнати екстремістською організацією.

Наріман Джелялов про прихильників нової кримської «влади» Ремзі Ільясова і Заура Смірнова

«Я все знаю про цих людей, тому що ці люди є членами Меджлісу кримськотатарського народу, і не дивлячись на те, що ми призупинили їхні повноваження, не членство, а повноваження, вони продовжують залишатися, і в разі заборони, незважаючи на сильну любов до чинної влади, вони теж підпадуть під заборону. І повинні це розуміти всі сторони, хоча, коли я сьогодні про це сказав в залі судового засідання, то з вигляду співробітників прокуратури зрозумів, що вони не врахували цей момент. Мабуть, будуть думати, як їх тепер вигородити з цього всього. Я знаю багатьох людей, які вчора критикували Меджліс і сьогодні не погоджуються з діяльністю окремих членів Меджлісу, будь-то я, Рефат Чубаров, Бог його знає хто з 33 наших колег, але вони допускають, щоб сам Меджліс, як орган, як інститут представницький, піддався ліквідації, забороні або ще чого-небудь».

Незгода і права людини.

Після 26 червня 2014 року Меджлісу заборонено проводити публічні заходи. З тих, що проходять в Криму, — заходи нового Муфтіяту Криму, очолюваного Еміралі Аблаєвим, і ряду громадських організацій, до яких у нової кримської «влади» немає питань — ці організації допомагають створити ілюзію благополуччя. Але, як і раніше, невирішеними залишаються багато проблем, пов'язаних з правом власності на земельні ділянки, переходом на російське законодавство. За два роки російського правління в Криму, основна робота нової «влади» була спрямована лише на політичні репресії щодо нацменшини Криму. Так і сьогодні тут тривають обшуки і арешти, останні — у трьох делегатів Курултаю.

Джелялов: «Ми відверто говорили на судовому засіданні сьогодні, ні для кого не секрет, що більшість кримських татар, як і багато інших жителів Криму, дуже складно, дуже непросто і не завжди ондозначно сприйняли ті зміни, які відбулися з Кримом. Вони за фактом відбулися. І простим заговорюванням, як зозулі, тим, що у нас все прекрасно, ніяких проблем —  такі питання не вирішуються. Ми говоримо, що навпаки потрібно відкрито подивитися на проблему, подивитися в очі людям, які з чимось не згодні, спробувати розібратися, чому вони з цим не згодні і вміти домовлятися. Але нас не хочуть чути, нам кажуть: «Ви — екстремісти» і все. Хоча є міжнародна практика, практика Європейського суду, що висловлювання думок, навіть про незгоду з державним устроєм і так далі не може просто так служити підставою для заборони, для переслідування, незважаючи на те, що держава повинна захищати свої інтереси, цілісність територіальну. Але Росія вважає, що ми, виявляється, порушуємо або закликаємо до порушення територіальної цілісності Російської Федерації. Тобто не можна критикувати владу. Можна критикувати за лавку нефарбовану, але критикувати за якісь глобальні речі, виходить, не можна. Там йдеться про проведення нами несанкціонованих публічних масових заходів. При цьому вони весь час опираються на якусь оперативну інформацію, згідно з якою будь-який захід, який ми згідно з чинним тут в Криму російським законодавством намагалися провести, вони відразу його кваліфікують як провокаційний. І хоча законодавством передбачено право на публічні мирні зібрання, ми хочемо цим правом скористатися і говорити, а ось якщо ми чогось не того наговорили, ну так і залучайте нас до відповідальності — нам вже заздалегідь не дають можливості провести захід, і ще й застерігають одразу про те, щоб не надумали щось порушувати. Вони так вважають, а ми по-іншому — Загальна декларація прав людини дає нам право говорити».

«Я вдячний Поклонскій» — адвокат Темішев

За словами Джеміля Темішева, прокурор і більша частина кримського суспільства є жертвами міфів, стереотипів і фобій щодо Меджлісу. Дуже багато політиків використовували Меджліс як якусь страшилку для консолідації російськомовного населення в якості свого електорату. І сьогодні, під час розгляду цієї справи, питання знову актуалізувалося і час розставити все на свої місця:

«Завдяки прокурору республіки знову піднята тема Меджлісу, Курултаю кримськотатарського народу. У людей, представників різних національностей, є можливість почути різні точки зору на тему того, що таке Меджліс і Курултай. Навіщо він взагалі існує. Причому дискусія на цю тему ведеться не тільки в Україні і Росії, але і на міжнародному рівні. І тут Поклонська зіграла дуже позитивну роль. Своїми діями, вона актуалізувала це питання. У цьому питанні я, як адвокат Меджлісу, вдячний Поклонскій».

За словами адвоката Джеміля Темішева, заборона Меджлісу дає можливість здійснювати кримінальне переслідування стосовно багатьох членів Меджлісу та делегатів Курултаю, а це близько 2500 людей:

«Мова йде не тільки про членів Меджлісу, мова йде про регіональні і місцеві Меджліси. Якщо суд задовольнить позов в тих формулюваннях, які вказані прокурором, то в цьому випадку відкривається можливість персональних репресій щодо кожного з цих 2500 тисяч людей. Це не означає, що якщо заборонити Меджліс, 2500 тисячі в тюрму посадять — ні. Але це буде можливість, чинити тиск на кожного з них».

Питання вже вирішене в кабінетах

Наріман Джелялов: «Видно, що позивач не готовий до деяких наших питань, тому що ми питаємо по суті, намагаючись зрозуміти, яким чином долучені документи або ті чи інші доводи і претензії можуть взагалі мати відношення до джерел, або як вони можуть доводити ті або інші твердження позивача і так далі. Дуже не комфортно відчувають себе співробітники прокуратури. На мій погляд, з тієї простої причини, як це буває в усіх політичних справах, тому що в якихось кабінетах якісь люди в принципі рішення ухвалили, і ось все, що відбувається сьогодні на судових засіданнях «26 лютого», в інших справах, зокрема по Меджлісу — це спроба все-таки надати цьому рішенню якийсь ареал правосуддя, хоча ми розуміємо, будь-яка нормальна людина розуміє, що це не відповідає дійсності взагалі».

/Юлія Стець