Суд скасував арешт на частину майна, яке фігурує у справі Гринкевичів
Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив скасувати арешт на частину майна, що фігурує у справі проти львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ.
Про це йдеться в ухвалі суду, на яку звернули увагу журналісти NGL.media.
Журналісти з'ясували, що власником компанії «ВТ Девелопмент» зараз є львів’янин Максим Станкевич, однак іще влітку 2023 року бенефіціаром компанії була дружина бізнесмена Ігоря Гринкевича Світлана.
Арешт на майно цієї компанії наклали в межах розслідування щодо компаній «Трейд лайнс рітейл» та «Будівельна компанія Сітіград», які фігурують у справі Гринкевича. Зокрема, під арештом опинилися:
- нежитлова будівля у Львові на вулиці Героїв УПА, площею 3119,6 м²;
- земельна ділянка, площею 0,1538 га;
- нежитлові приміщення холодильника-розподілювача у Львові на вулиці Данила Апостола, площею 1758,3 м².
Під час судового слухання представник компанії «ВТ Девелопмент» стверджував, що її майно не пов'язане з договорами, які укладали компанії Гринкевича, а отримали його не внаслідок кримінальних правопорушень. Крім того, це майно начебто ніяк не пов'язане із самими фігурантами справи львівського бізнесмена.
Слідчий суддя встановив, що орган досудового розслідування, тобто Державне бюро розслідувань, не надав доказів протиправної діяльності «ВТ Девелопмент», а його посадовцям не повідомили про підозру. Тож суд визнав подальше збереження арешту майна невиправданим для досудового розслідування й ухвалив скасувати його.
Про справу Гринкевичів
Бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали ще 29 грудня 2023 року під час спроби дати 500 тисяч доларів США хабаря одному з керівників Головного слідчого управління ДБР. Ці гроші він пропонував за сприяння у поверненні майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування.
У межах цієї справи слідчі встановили, що компанії Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень.
Але низку контрактів не виконали, деякі реалізували частково, із затримками, а замовлення виконували підприємства без належних потужностей. ДБР встановило, що за цими договорами компанії Гринкевича постачали низькоякісні товари, що завдало державі шкоди на понад 934 мільйони гривень.
Злочинній групі з п'яти людей на чолі з Гринкевичем оголосили підозри за ч. 5 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 255 Кримінального кодексу України.
Тим часом Міністерство оборони України розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича — останньою стала «Трейд лайнс рітейл».
- Поділитися: