Навіщо Супрун скасовує бахіли і флюорографію і що про це думають лікарі

Її останній пост на цю тему зібрав 10 тисяч лайків і майже 5 тисяч перепостів. У ньому Супрун закликає клініки відмовитися від бахіл для відвідувачів.

«Ніколи не розуміла, чому в багатьох українських лікарнях усіх відвідувачів змушують одягати бахіли. Іноді навіть категорично забороняють заходити без них в медустанову. Крім того, бахіли зазвичай не безкоштовні — їх пропонують придбати в найближчій аптеці», — обурилася Супрун. Пізніше вона закликала приєднатися до флешмобу #бахіли_в_минулому і запропонувала клінікам, які відмовилися від бахіл для відвідувачів, «поділитися хорошим прикладом».

Уляна Супрун очолює українське міністерство охорони здоров'я з 2016 року. Вона вчилася і працювала в США до 2009-го, в у 2013 році, під час Євромайдану переїхала до України й почала займатися громадською діяльністю.

Під її керівництвом міністерство розробило медичну реформу, яку затвердив парламент. Вона передбачає, що від 2018 року в Україні вводиться інститут сімейної медицини, й кожен українець повинен обрати собі сімейного лікаря. З державного бюджету оплачуватиметься тільки первинна медична допомога, а також екстрена й паліативна (так званий «гарантований пакет медичних послуг»).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Лікар для кожної родини»: як підписати угоду з сімейним лікарем

Супрун активна в соцмережах. На своїй сторінці у Facebook вона регулярно розповідає про новини медреформи й медицини, а також бореться з традиційними міфами, поширеними в пострадянських країнах.

Громадське розповідає, як це — жити за правилами Супрун і що про це думають українські лікарі.

Міфи і спростування

5 квітня 2018 на сторінці Уляни Супрун у Facebook з'явився пост, в якому вона закликала українців не боятися протягів.

«Нарешті настала весна. А разом з нею і одвічна суперечка: ті, кому хочеться вдихнути весняного повітря, частіше відкривають вікна, а ті, хто боїться застудитися, наполягають залишити все закритим, тому що може бути протяг», — написала Супрун і одразу розставила всі крапки над «і»: сам по собі протяг не є небезпечним, а отже й уникати його не потрібно. Навпаки, що більше людина перебуває в закритому приміщенні, то вразливішою стає.

Супрун також «скасувала» два діагнози — «дисбактеріоз» і «вегетосудинну дистонію»:

«Це великий радянський міф, який народився за відсутності доступу до бази джерел доказової медицини. Дисфункція вегетативної нервової системи не може бути захворюванням сама по собі. Вона виникає вдруге, як наслідок іншої хвороби, яку потрібно лікувати. І виявити її неможливо, просто поставивши діагноз ВСД і відправивши пацієнта додому».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме ухвалена медична реформа

Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун під час відвідування лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» у Києві, 26 квітня 2018 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Манту можна мочити — вода не проникає під шкіру, куди вводиться ін'єкція; перекис водню не загоює рани, соду не потрібно використовувати для лікування — так можна лише нашкодити. А сидіння на холодній поверхні не призводить до циститу — воно тільки викликає відчуття дискомфорту і призводить до більш частого сечовипускання.

А однією з найбільш спірних пропозицій Супрун став її пост про скасування щорічної флюорографії — вона назвала цей метод неефективним.

«Флюорографія дозволяє виявити тільки розвинені форми захворювання. На ранній стадії хвороба не призводить до змін у легенях, тому навіть якщо пацієнт уже інфікований, флюорографія цього не покаже», — пояснила свою позицію Супрун. Вона запропонувала замінити флюорографію анкетуванням, а за його результатами лікар сам уже вирішував би, відправляти пацієнта на додаткові процедури (наприклад, флюорографію) чи ні.

Громадське розпитало лікарів, що вони думають про викриття Супрун.

   Максим Іонов, лікар невідкладних станів, екс-голова Громадської ради МОЗ (2015-2017)

Я вважаю, що це абсолютно не функція міністерства, тим більше, його керівника — на Facebook розвінчувати міфи.

Ось, наприклад, міф про перекис водню — півсвіту їм користується, а в нас виявляється, що це міф [те, що перекис загоює рани]. У неї [Уляни Супрун] і її команди йдуть посилання на доказову медицину. Тобто, те, що не підтверджено доказовою медициною і клінічними дослідами, апріорі поза законом. Але я з цим не згоден. Якщо щось доведено досвідом лікарів і їхньою професійною діяльністю, це цілком можна застосувати. Що стосується діагнозів, то і дисбактеріоз, і ВСД присутні в енної кількості нашого населення. Згоден, що не зовсім правильно називати це «діагнозом» — радше це синдром, але все одно він є, як його не назви.

Є такий напрямок в Міністерстві охорони здоров'я, який відповідає за суспільне здоров'я. Там і повинні займатися профілактикою, просвітою, популяризацією здорового способу життя і зокрема розвінчанням таких суджень. Але не державний діяч повинен це робити. Йому потрібно розглядати важливіші питання, наприклад: епідемія кору, нестача вакцин, зарплата лікарів, доступ до лікарів і сільська медицина. Тому, якщо чесно, я дуже розчарований.

   Анна Марченко, лікар-фтизіатр, консультант української Загальнонаціональної гарячої лінії з питань туберкульозу та ВІЛ/СНІД

Те, що робить пані Супрун, — це добре з огляду просвіти населення. Наприклад, дискусія з приводу проби Манту пов'язана з браком знань. Річ у тім, що її плутають з пробою Коха або Пірке, які вже давно не проводяться, саме вони могли дати помилковий результат від впливу води, позаяк ці проби саме і проводилися на шкірі, на відміну від підшкірної Манту.

А ось з флюорографією все набагато складніше. Після її скасування нам усім загрожує безконтрольне поширення туберкульозу в Україні та ще більш пізнє його виявлення. Анкетування не дозволить вчасно виявити захворювання, адже на початку пацієнт не бачить у себе ніяких симптомів. Уся печаль цієї історії в тому, що все це робиться для економії бюджету.

Я не проти нововведень. Головне, щоб вони не погіршили життя простих громадян.

   Ірина Бикова, головний лікар клініки сімейної медицини ilaya Family

Це непогана ініціатива, адже сьогодні потрібно підвищувати знання населення в таких начебто елементарних питаннях. Медицина давно пішла вперед і хтось повинен цим займатися. Якби не Супрун, а хтось інший цим займався, було б теж непогано. Але оскільки ніхто цим не займається, це робить Супрун.

Вважаю, що це дійсно розвінчання міфів з точки зору доказової медицини, з точки зору сучасних європейських практик. Я не побачила в її постах, в її коментарях якихось нісенітниць. У нас ангажована і нічим не підтверджена думка навіть у медиків. Приміром, ми звикли думати, що якщо посидіти на холодному, то можна захворіти циститом. Але ж природа циститу зовсім інша. 

Я не стверджуватиму на сто відсотків, але думаю, що лікарі повторюють ці міфи за звичкою, адже так все життя було, а не тому що знають сучасні доказові методи. Чому сьогодні відбувається так, чи є наукові дослідження, і що вони говорять? Вони не знають відповіді на це питання. А якби знали, говорили б так, як Супрун.