Святослав Роман — про свіже звучання і нову локацію Lviv Acoustic Fest

Цього року Lviv Acoustic Fest відбудеться 8-9 жовтня і наповнить музикою зал покинутого кінотеатру «Львів». Фестиваль організовує концертна агенція sviat promo, а її засновник Святослав Роман вже 9 років займається проведенням концертів у Львові.

Ми зустрілися зі Святославом і поспілкувалися про зміну формату й локації Lviv Acoustic Fest, знайомство з новими артистами і вибір складного, але цікавого шляху.

Засновник sviat promo Святослав Роман. Фото:  Влад Яценко ​

Ви займаєтеся організацією концертів майже 10 років. Про які зміни на концертному ринку у Львові можна говорити за цей час?

Раніше у Львові було декілька андеґраундних місць з музикою, де була своя публіка. Металісти — в «Старушці», панки й хардкорщики на «Погулянці», «Лялька» — це більше такий етно-формат, там виступали популярніші гурти. Зараз ринок маленьких концертів майже зник. Є Underground, де відбувається багато подій, але це вже трохи не те. Коли зникло це поняття «неформалів», стерся поділ на металістів і панків, все змішалося. Відповідно змінилася публіка, стала більш однорідна. Крім того, з’явилося багато фестивалів, люди ходять на концерти іноземних гуртів, їздять у Київ і за кордон.

Зміни торкнулися і Lviv Acoustic Fest, яким ви зараз опікуєтесь. В попередні роки головним було акустичне звучання виконавців, цього разу це вже не є обов’язковою умовою. Чому ви наважилися на ці зміни?

Це було складне рішення і воно, насамперед, було продиктоване лайн-апом. Так, раніше основна фішка була в акустичному звучанні відомих гуртів. Тепер ми вирішили зробити фішкою нові імена. Коли ми почали збирати гурти, які нам подобаються і яких ми б хотіли показати публіці, стало зрозумілим, що не хочеться просити їх готувати програму, відмінну від основної.

Цього року «Acoustic» у назві — це не вимога для звучання, це настрій фестивалю

Учасниці Lviv Acoustic Fest — гурт Panivalkova

Ми придумали собі відмазку, що для нас цього року «Acoustic» у назві — це не вимога для звучання, це настрій фестивалю. Так само, наприклад, було і з «Джаз Коктебелем». Їм часто закидали: «Де у вас джаз?» І вони так, як і ми, відмазувалися, що джаз — це більше загальний формат і настрій, аніж вимога.

Як проходив відбір виконавців?

В нас був список приблизно з 70 гуртів. Впродовж півроку була така внутрішня селекція. Ми скоротили список до 14 виконавців на головній сцені й 6 на денній сцені. Денна сцена буде суто акустичною.

Ми пішли важким шляхом — щоб люди прийшли на тих виконавців, яких вони можуть не знати. Щоб вони послухали їх саме тому, що вони є в програмі Lviv Acoustic Fest.

Тобто все зводиться до репутації фестивалю? Ви виїжджаєте на тому, що заробили за попередні роки?

Не зовсім згоден. Попередні роки організацією займався не я. Фестиваль започаткував Єгор Грушин з командою. Взимку він запропонував мені придбати фестиваль, бо вирішив більше займатися творчістю. Я погодився і вже від зими готував програму. Не буду лукавити — всі ці гурти мені подобаються особисто. Але я намагався кожного послухати десь на фестивалях, на сольних концертах і почути, як вони грають наживо. Майже з усіма це вдалося, тому це був свідомий вибір.

«Acoustic» у назві — це не вимога для звучання, це настрій фестивалю», — Святослав Роман. Фото:  Влад Яценко ​

Вас не лякає те, що люди можуть просто не прийти на фестиваль, бо не знають виконавців, які братимуть в ньому участь?

Звичайно, лякає. І щоб позбутися цих страхів, ми побудували промо-кампанію таким чином, щоб рекламувати не лише фестиваль, а й кожен гурт. Ми розробили поетапну рекламну кампанію, випустили короткий презентаційний відеоролик про кожного виконавця. Ми рекламували їхні відео, рекламували їхні сторінки на Soundcloud. Фактично ці три місяці ми більше займалися промоцією гуртів, що виступають у нас, ніж промо самого фестивалю. Так, нам багато хто закидає, що у 2014-му лайн-ап був кращий. Чому? Бо було більше відоміших гуртів.

Учасники Lviv Acoustic Fest — гурт The Elephants

Про майданчик: чому ви вирішили змінити місце проведення Lviv Acoustic Fest з Палацу мистецтв імені Гната Хоткевича на кінотеатр «Львів»?

Для мене попередній зал був нудним. Радянський палац культури. Там займаються діти, проводять якісь гуртки. Зал, як зал. Оскільки в нас є дивний порив до нових гуртів, так само в нас був порив і до нової локації.

Так сталося, що я дотичний до ініціативи, ціль якої — повернути на культурну мапу міста кінотеатр «Львів», щоб на його місці не зробили торговельний центр. Так, я ризикнув своїм фестивалем, але це місце відкриється для львів’ян, які думають, що тут все зігнило, розвалюється і кінотеатр насправді треба продати. Яким буде це місце — вже інше питання, але воно має залишатися місцем культури. Тому Lviv Acoustic Fest — це такий першопроходець в довгому шляху повернення кінотеатру «Львів» до культурного життя.

Оскільки в нас є дивний порив до нових гуртів, так само в нас був порив і до нової локації.

Новою локацією Lviv Acoustic Fest стане кінотеатр «Львів». Фото:  Влад Яценко ​

Вся ця ідея не виглядає для вас утопічною, а може, навіть і божевільною?

Так, це абсолютний ідіотизм, передусім з комерційної точки зору. Цей проект забирає багато часу, сил, енергії, ресурсів. Але є одне слово, яке це все нівелює — це цікаво. Цікаво зробити те, що до тебе ніхто в цьому кінозалі не робив. Мені дуже подобається одна фраза: «Не шукайте легких шляхів, і тоді у вас не буде конкурентів». Ми й не пішли легким шляхом. Якщо за декілька років кінотеатр «Львів» буде жити як культурний центр, я буду пишатися, що ми перші зробили тут велику подію. Мені здається, що наш фестиваль — це гарний симбіоз нової музики й нової локації. Фізично локація стара, але в свідомості людей з’явилася нова папка «Кінотеатр «Львів», згодом вона буде заповнюватися, і перший файл в цій папці — «Lviv Acoustic Fest».

Фізично локація стара, але в свідомості людей з’явилася нова папка «Кінотеатр «Львів», згодом вона буде заповнюватися, і перший файл в цій папці — «Lviv Acoustic Fest»

Зал кінотеатру «Львів». Фото:  Влад Яценко ​

Цього року у Львові було декілька випадків, коли політичні питання впливали на виступи музикантів. Так і не відбувся концерт SunSay, погрози зірвати виступ надходили на адресу Івана Дорна. Наскільки політична складова впливає на діяльність вашої концертної агенції?

Звичайно, політична складова є. Мені не хотілося б працювати з гуртами, які, на мою думку, чинять неправильно. Засуджувати їх я не можу. Але моє право — з ними не працювати. Це дуже складне питання, і я до кінця не розібрався, де дотикаються чи не дотикаються музика і політика. Але для себе я все-таки вирішив, що забороняти не можна нічого, це тільки дасть негативний ефект. У Львові, як і по всій Україні, є багато людей, які слухають радіо «Шансон» чи «Русское радио». Це факт. Не можна цього відкидати, це реальність. А от подобається вона нам чи ні — це вже інше питання.

Цей розвиток дасть можливість обласним, а потім і районним центрам, створювати концертні майданчики, щоб українські гурти могли зробити тур не з 20, а вже з 50 міст

«Мені здається, що наш фестиваль — це гарний симбіоз нової музики й нової локації», — Святослав Роман. Фото:  Влад Яценко ​

Львів неофіційно називають культурною столицею України. Втім, концертним осередком завжди був і залишається Київ. Чого, на вашу думку, не вистачає Львову, щоб стати привабливим, наприклад, для іноземних артистів, і вийти на один рівень з Києвом?

Може, я відповім банально, але, як на мене, треба просто зачекати. Це наступний етап розвитку музичної індустрії. Складовою цього етапу стане майданчик, що буде готовий приймати в потрібній кількості якісну публіку та належного рівня музикантів. Публіка, мені здається, вже готова. Тобто все йде природним шляхом. В західному регіоні відбувається багато фестивалів — є і Zaxidfest, і «Файне місто», і «Бандерштат». Тобто, якщо розвинулася фестивальна тусовка, наступним етапом буде розвиток клубної. Цей розвиток дасть можливість обласним, а потім і районним центрам, створювати концертні майданчики, щоб українські гурти могли зробити тур не з 20, а вже з 50 міст.

Спілкувалася Марія Педоренко

Фото: Роман Шмідт