Світовий банк констатував кризу середньої освіти

Світовий банк представив доповідь, у якій констатував глобальну кризу середньої освіти.

У «Доповіді про світовий розвиток 2018: Навчання як засіб реалізації освітніх перспектив» ідеться про те, що діти дедалі більше часу проводять у школах, але — не вчаться.

Так, у країнах, що розвиваються за період з 1950 по 2010 рік витрачений людьми на отримання середньої освіти час збільшилася з 2 до понад 7 років.

За 60 років люди стали витрачати в 3,5 рази більше часу, намагаючись освоїти читання і арифметику в якості основних навичок, однак загальний рівень освіти в країнах, що розвиваються зріс незначно.

Дослідники також виявили зв'язок між рівнем розвитку економіки і успіхами дітей у школі. Жителям бідних регіонів для досягнення матеріального успіху необхідно більше знань, ніж мешканцям економічно розвинених країн.

«Усередині країн результати навчання майже завжди набагато гірші серед бідних. Наприклад, в Уругваї бідні діти в шостому класі оцінюються як «некомпетентні» з математики та їх в п'ять разів більше, ніж серед дітей багатих батьків. Близько 260 мільйонів людей навіть не зареєстровані в початковій або середній школі», — йдеться у доповіді.

На підставі доказових даних та рекомендацій, отриманих в ході масштабних консультацій з урядами, організаціями, що працюють в області розвитку, науково-дослідними установами, приватним сектором в 20 країнах, у доповіді сформульовані три рекомендації:

Оцінювати якість навчання так, щоб воно піддалось виміру. Зазначається, що лише в половині країн, що розвиваються існують системи вимірювання якості знань учнів у початкових у середніх класах. Ретельно розроблені системи оцінки досягнень учнів допоможуть вчителям сприяти вдосконаленню управління системою. Також це дозволить зосередити увагу громадськості на навчанні.

Вживати заходів до того, щоб школи працювали в інтересах всіх дітей. Забезпечувати рівні умови для всіх; залучати талановитих людей в сферу освіти і мотивувати їх, організовуючи підвищення кваліфікації вчителів з використанням системи наставництва. Застосовувати технології, які допомагають вчителям враховувати в процесі викладання рівень підготовки учнів, і нарощувати потенціал керівництва шкіл, в тому числі їх директорів.

Мобілізувати всіх тих, хто зацікавлений у навчанні. Використовувати інформацію і показники для мобілізації громадян, посилення підзвітності та формування політичної готовності до реформування системи освіти. Залучати зацікавлені сторони, в тому числі ділові кола, до здійснення реформи освіти на всіх її етапах — від розробки до здійснення.

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту. «За» відповідне рішення проголосували 255 депутатів. 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав закон про освіту. 28 вересня в Україні набув чинності закон «Про освіту».

Підписуйтесь на наш канал у Telegram