Театр-Пральня: молодість, гра і вигадки

В Києві віднедавна спостерігається пожвавлення «андеграундного» театрального руху. Молоді актори, музиканти, циркачі й танцівники об’єднуються, орендують підвальні приміщення і зали в промзонах, роблять із них сцену й створюють власні вистави, експериментуючи з жанрами, засобами та формами.

«Театр-Пральня» — один із таких молодих театрів. Він заснований п’ятьма випускниками університету імені Карпенка-Карого: Марічкою, Надією, Ігорем, Катею та Марусею.

 Марічка Штирбулова, засновниця театру «Театр-Пральня»

Ще будучи студентами у нас була мрія створити свій театр, адже у нас є нове бачення того, яким має бути новаторський театр. Тому одразу після закінчення університету ми почали над нею працювати.

Фрагмент вистави «Ми є», hromadske.ua

З моменту заснування театру, група створила музичний концерт та виставу «Ми є».

Вистава «Ми є!» розповідає українську історію через життя акторів. Вони зображають шкільну дискотеку, дівчачі гадання на судженого, розповідають про постаті зі шкільних підручників речитативом та акомпонують собі на фортепіано. Завдяки співробітництву з польським режисером Марчіном Бжозовскі театр уже побував з виставою на гастролях у Польщі. За словами учасників, за кордоном історія українських революцій отримала багато підтримки та позитивних відгуків.

 Надія Голубцова, засновниця театру «Театр-Пральня»

Виставу «Ми є!» ми зробили з польським режисером і вона унікальна тим, що у ній зовсім немає драматургії. Тобто немає ніякого твору, який би був в основі. Це просто історії з нашого життя, це наші роздуми з приводу нашої країни і взагалі того що відбувається і чому так відбувається. І це, як на мене, досить живий процес. Ми беремо свої історії і ніяка драматургія не може тебе так чіпляти, як твоє життя.

Фрагмент вистави «Ми є», hromadske.ua

За словами акторів, першою їх ідеєю було об’єднати ляльковий та драматичний театр, адже за освітою усі засновники — лялькарі. Проте з часом вирішили інакше, хоч і досі використовують у виступах різні елементи лялькового театру: механізми на ниточках, умовну ширму, предмети, що пересуваються «самі по собі». Крім того, вистава супроводжується живою музикою, а з часом учасники планують додати ще й елементи пластики.

У планах «Театру-Пральні» — фестиваль «Freedom Prison» у Данії та новий проект із Владом Троїцьким. За словами режисер, він спробує зробити проект не схожим на «ДАХ». Троїцький планує зробити акцент на основній спеціалізації учасників — ляльковому театрі.

А тим часом, поки граються вистави, змінюються декорації та створюються нові проекти, молоді актори мріють подорожувати світом та грати театрально-музичні шоу на вулицях.