Конкурсна комісія оголосила короткий список претендентів на посаду голови НАЗК. Transparency International Ukraine проаналізувала кандидатів і підсумувала, чого надалі чекати від цього конкурсу.

Оновлення посади Голови НАЗК чекали давно і з нетерпінням. Протягом останніх двох років ТІ Україна наполягала на перегляді принципів роботи Агентства і нарешті дочекалася. Згідно з прийнятим у жовтні законом, тепер саме ця людина відповідатиме за все, що відбуватиметься в інституції протягом наступних 4 років.

Хоч Агентство було створене ще у 2015 році, похвалитися однозначними результатами йому важко. Система електронного декларування була запущена невчасно і досі працює з недоліками. Антикорупційна стратегія на 2018 – 2020 роки так і не ухвалена. І це лише верхівка айсбергу. 

Голова зможе у своїх руках зосередити всі важелі роботи Агентства. Він сам збере собі команду, призначивши трьох заступників, з якими планує працювати. Сам розподілить обов’язки між цими людьми. Наприклад, хтось відповідатиме за декларації, інший — за держфінансування політичних партій, а комусь доведеться працювати над антикорупційною стратегією. 

Голова зможе повністю організовувати та контролювати основні процеси із запобігання корупції в Україні, і саме тому ця людина має бути, м’яко кажучи, готовою.

Чи можна сподіватися на те, що обраний на конкурсі Голова матиме достатньо компетенцій для цих завдань? Так, цілком. Щоправда, проаналізувавши список, ми вже помітили деякі нюанси. Про них і розповім.

Хто вже зараз претендує на посаду?

До короткого списку, оголошеного в минулу п’ятницю, не потрапило кілька кандидатів, які цілком заслуговували на це. Принаймні такі висновки напрошуються з огляду на їхні досьє. Але оскільки комісія враховувала сукупність багатьох факторів, вочевидь, ці кандидати не змогли її переконати.

Нагадаємо, що до короткого списку увійшли в 8 осіб:

  • голова правління ГО “Харківський антикорупційний центр” Дмитро Булах;
  • директор Харківського теруправління НАБУ Юрій Кравченко;
  • прокурор Департаменту нагляду за додержанням законів Олександр Новіков;
  • керівник Управління внутрішнього контролю НАБУ Роман Осипчук;
  • антикорупційний експерт Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (USAID/ENGAGE) Іван Пресняков;
  • професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА Микола Хавронюк;
  • керівник Третього відділу детективів НАБУ Олександр Цивінський;
  • заступник керівника Управління внутрішнього контролю НАБУ Микола Юпатін.

Як бачимо, майбутнім Головою НАЗК точно буде чоловік. Гендерна незбалансованість спостерігалася вже на початку подачі документів — із 32 кандидатів було тільки 7 жінок. Тож за теорією імовірності, у жінок було менше шансів потрапити в короткий список. 

Але комісія орієнтувалася не на математичні моделі, а на більші обсяги інформації, ніж мали громадські організації. І як би нам не хотілося гендерної збалансованості, надалі в перегонах братимуть участь лише чоловіки.

Ще до оголошення короткого списку кандидатів Transparency International Ukraine провела ретельний моніторинг претендентів на посаду. Щодо 4 осіб, а саме Дмитра Булаха, Івана Преснякова, Миколи Хавронюка та Миколи Юпатіна, ми не змогли знайти інформації, яка би була достатньою для обґрунтованого сумніву в їхній доброчесності. 

Але щодо інших чотирьох все трохи інакше. 

Запитання без відповідей

У 2018 році НАЗК винесло припис НАБУ у зв’язку з ненаданням посадовими особами інформації та документів для з’ясування обставин про можливе порушення детективами вимог щодо конфлікту інтересів. 

Серед перерахованих осіб був і Роман Осипчук. В опублікованому моніторингу досьє кандидатів ми запитували кандидата про невиконання цього припису НАЗК, і поцікавилися, чи проводило НАБУ службове розслідування за вказаними обставинами, і якими були його результати. Відповіді поки немає.

Крім цього, в декларації Осипчука за 2016 рік було вказано, що на праві спільної власності він володіє 25% квартири у Луганську (площею 69 кв. м). Проте у декларації 2017 року цієї квартири вже не було, водночас серед доходів було вказано прибуток у 130 тис. гривень від відчуження нерухомого майна. Тож ми запитали, за відчуження якого саме майна кандидат отримав кошти, і куди, зрештою, зникла його квартира. 

Юрій Кравченко теж викликав запитання через дані у деклараціях. У документах за 2016-2018 рр. він вказав житловий будинок, який є власністю членів сім’ї. Але при цьому Кравченко не задекларував земельну ділянку для цього будинку. 

Поза тим, у 2018 році дружина Кравченка набула у власність іншу земельну ділянку в Полтавській області. Але в декларації вартість цієї землі вказати “забули”, що теж привернуло нашу увагу. 

Якщо говорити про Олександра Цивінського, то як старший детектив НАБУ саме він скеровував запит до Кабміну щодо надання інформації про преміювання членів НАЗК. Але така залученість у справи Агентства не вберегла його від некоректного заповнення своєї декларації.

Наприклад, у документі за 2016 рік він не вказав доходів дружини, зазначивши, що вона не надала такої інформації. Звісно, це можуть бути питання приватного характеру. Але оцінюючи документи потенційного Голови НАЗК, не зважати на цей факт ми не могли.

Також у декларації Цивінського не вказано, де він проживав у Києві у 2015 році. З автобіографії кандидата нам відомо, що на той час він уже працював в НАБУ, тобто перебував у столиці. Але кандидат не вказав навіть помешкання на праві користування, що, на нашу думку, теж потребує пояснень.

Ще одне невеличке запитання маємо до Олександра Новікова. У 2012-2014 році він згідно з біографією був прокурором відділу захисту фінансово-економічних інтересів ГПУ. Але виникає питання, де він мешкав у столиці у цей час.

Як бачимо, до вказаних вище чотирьох осіб є запитання щодо огріхів у заповненні електронних декларацій. Можливо, на це можна було би заплющити очі, якби не посада, на яку вони подаються. 

Саме Голова НАЗК відповідатиме за належну перевірку електронних декларацій, їхню автоматичну верифікацію та пріоритезацію. Тож кандидатам варто дуже точно розбиратися в усіх нюансах заповнення таких документів. І, тим паче, не допускати помилок. 

Як Голова НАЗК зможе призначати чи звільняти працівників апарату, контролювати роботу людей, які перевірятимуть електронні декларації, якщо він сам не зможе зрозуміти, наскільки ретельно були заповнені ці документи? Запитання відкрите.

Всі 8 кандидатів з короткого переліку вже пройшли співбесіду з психологом. Це важливий етап, адже спеціалісти перевірили моральну готовність претендентів до такої відповідальної роботи. І нададуть відповідні висновки конкурсній комісії.

Попереду — співбесіди з членами конкурсної комісії 13-14 грудня. Усі охочі у прямому ефірі зможуть побачити тих, хто претендує на місце одного з лідерів антикорупційної боротьби в Україні. І зможуть зробити висновки — як про прозорість конкурсу, так і про компетенції кандидатів.

Можливо, саме тоді ми й почуємо відповіді на більшість наших запитань. Принаймні, сподіватися на це нам ніщо не заважає.

Поділитись: