Тотальний карантин, молитви та скандальні перепустки: як Східна Європа бореться з коронавірусом?

Після півторамісячного карантину Західна Європа помалу послаблює обмеження. Поки в європейських епіцентрах — Італії та Іспанії — пандемія йде на спад, Всесвітня організація охорони здоров’я стурбована тим, що тепер на черзі можуть бути країни Африки, Латинської Америки та Східної Європи. Останнім досі вдавалось успішно стримувати поширення коронавірусу. Якщо в середньому в Іспанії на мільйон людей припадає 517 смертей від COVID-19, в Італії — 453, а у Франції — 353, то у Чехії — лише 21, в Польщі — 16, а в Словаччині взагалі 4.

Хорватське видання Advance, яке досліджувало ситуацію з коронавірусом у Східній Європі, серед причин називає і меншу популярність східноєвропейського напрямку серед туристів, і обов’язкові щеплення від туберкульозу, і, вірогідно, неточну статистику. А ще — особливості менталітету мешканців країн колишнього соцтабору, які нібито «більше звикли до послуху» і нібито відповідальніше ставляться до карантину.

hromadske розповідає, яка зараз ситуація у цих країнах, як вдається стримувати епідемію і чому не всі вважають, що їм допоможе карантин.

Словаччина: вчасне реагування

«Ми справляємося дуже добре, можливо, навіть краще, ніж очікували», — заявив під час пресконференції 29 квітня прем’єр-міністр Словаччини Ігор Матович. Нині в країні менше 1400 випадків зараження коронавірусом, з них — лише 23 смерті. На тлі цього вже минулого тижня уряд вирішив послабити карантин. Словаччина справді відреагувала на коронавірус дуже оперативно.

Уряд вирішив закрити кордони й освітні заклади вже за два дні після того, як було зафіксовано перший випадок зараження COVID-19 6 березня. Одразу ж обмежили міжнародне сполучення, а три міжнародні аеропорти в країні — у Братиславі, Кошице й Попраді — зачинили. Рух всередині країни теж став проблематичним, а всі масові заходи скасували.

З початком роботи уряду нового прем’єра Ігоря Матовича 21 березня, країна збільшила обсяги тестування населення до 300-400 тестів на добу, а нині планує розширити їх вдесятеро, залучивши приватні лабораторії. Також важливу роль у стримуванні вірусу зіграло відстеження контактів з інфікованими людьми — для нього уряд використовував дані мобільних операторів — та інформаційна кампанія. Словацькі політики ще у березні часто виступали по телебаченню, пропагуючи носіння масок. Найкраще це виходить у президентки країни Зузани Чапрутової: її маска в тон сукні на офіційних заходах з нагоди представлення нового уряду стала обговорюваним в усій Європі трендом.

Чехія: відновлення авіаперельотів

Маски стали головним атрибутом і чеського карантину — штрафи за їх ігнорування сягали кількасот доларів. При чому ця норма поширювалась на всіх — на початку квітня міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек мусив сплатити штраф за те, що зняв маску під час відеоконференції у залі, де, крім нього, були й інші люди.

У Чехії жертвами коронавірусу стали майже 230 людей, але тепер, як і Словаччина, Чехія теж послаблює карантин і першою у Європі відкриває кордони. Хоча до 17 травня поки не скасовує режиму надзвичайного стану — його 12 березня вперше в історії запровадили на всій території країни.

Тепер можна вирушати навіть у відпустки, але після повернення обов’язково здавати ПЛР-тест на коронавірус. Та з огляду на те, що всі інші країни не спішать цього робити, літати чехи можуть хіба до Мінська (адже Білорусь із самого початку не вводила карантин). Або їхати до Австрії власним авто — але перетнути кордон можна лише за наявності негативного результату свіжого тесту на коронавірус. Оплатити його, ясна річ, треба самотужки, а це близько 150 євро.

«Мандрівки за кордон поки існують лише у теорії. Відповідно до нашого законодавства, ми мусили відкрити кордони, однак насправді ви нікуди не зможете потрапити. Бо ніхто не літає і ніхто вас до себе не впустить», — пояснив глава уряду Чехії Андржей Бабіш.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Молдова: поступове повернення до звичного життя

У Молдові, як і в Чехії, на початку пандемії запровадили надзвичайний стан в усій країні — 15 травня він припинить діяти і, за словами прем’єр-міністра Йона Кіку, продовжувати його не будуть. Відтак, найвірогідніше, відновляться й регулярні комерційні авіарейси, які були заборонені після 17 березня. Під час карантину літали лише чартери, які погодила комісія з надзвичайних ситуацій.

Втім уряд попереджає, що послаблення карантину в країні, де від коронавірусу померло 116 людей, торкнеться не всіх галузей і, вірогідно, буде тимчасовим — якщо нових випадків зараження швидко побільшає. Школи та виші запрацюють лише наступного навчального року, а до дитсадків дітям можна буде повернутися у червні.

«Ми не маємо права ризикувати здоров’ям наших дітей. Тому питання, які стосуються системи освіти, ми розглядатимемо окремо. Вірогідно, навчання у школах поновиться з 1 вересня. Однак, можливо, якщо не буде ризику нової хвилі епідемії, діти повернуться до шкіл уже в червні. Нині ми шукаємо рішення, як забезпечити студентам перехід з одного курсу на інший і як підрахувати бали за семестр», — наголосив президент Молдови Ігор Додон.

Хоча влада запевняє, що контролює ситуацію, лікарі скаржаться на погане оснащення та низькі зарплати. Крім того, майже чверть з 3,7 тисячі інфікованих коронавірусом у Молдові — це якраз працівники медичної галузі. Через те, що перебувати у лікарнях небезпечно, легко хворих пацієнтів не лише лікують, а тепер і тестуватимуть на COVID-19 вдома — для цього створюються спеціальні виїзні бригади.

Росія: пік інфікування триває

У Росії карантин поки не пом'якшують: лише за добу 29 квітня в країні додалося більше семи тисяч випадків зараження — рекордна кількість від початку пандемії. Загалом інфікованих близько 100 тисяч — це більше, ніж в Китаї й Ірані. 30 квітня стало відомо, що коронавірусом заразився і глава російського уряду Михайло Мішустін — він перебуває на самоізоляції, і поки його на посаді замінив віцепрем’єр Андрій Білоусов.

Через таку ситуацію неробочі дні по усій Росії продовжили до 11 травня, а раніше скасували святкування з нагоди 75-річчя перемоги 9 травня. У Кремлі рекомендують на час травневих свят «не розширювати коло спілкування і не вживати алкоголю».

Не в усіх регіонах РФ діє строгий карантин, а носіння масок у громадських місцях є обов’язковою нормою лише в десяти областях. Та якщо ситуація з коронавірусом у Росії не погіршиться, наявні карантинні обмеження почнуть послаблювати вже з 12 травня.

«Поки дуже великий ризик поновлення другої хвилі. Тому потрібні дуже зважені, ретельно продумані й погоджені з фахівцями рішення», — наголосив прессекретар президента Дмитро Пєсков.

У деяких регіонах Росії вже спалахувало незадоволення карантином: так, в Північній Осетії 20 квітня сотні людей вийшли на протести, натхненні закликами відомого оперного співака Вадима Чельдієва. Після сутичок із правоохоронцями мітинг врешті розігнали: майже 70 людей затримали, а Чельдієва арештували на два місяці.

На час травневих свят великими містами можна пересуватися тільки за наявності спеціальних цифрових перепусток — вони вже діють у Москві з середини квітня. У столиці, наприклад, вони потрібні для пересування будь-яким транспортом, і оформлюються на сайті московської мерії або за спеціальним телефоном. Але запровадження цієї системи увесь час супроводжується скандалами: коли з 15 квітня в усіх почали перевіряти перепустки, в московському метро утворилися величезні черги. А 30 квітня, коли виникла потреба продовжити термін дії пропусків, система знов дала збій та анулювала декому раніше оформлені дозволи.

Крім того, на тлі коронавірусу та пов’язаної з ним економічної кризи рівень довіри до президента РФ Володимира Путіна скоротився до рекордного мінімуму з 2006 року і, за даними Всеросійського центру вивчення громадської думки, становить лише 28,3%.

Грузія: мінімум випадків зараження

Грузія поки дуже успішно бореться з коронавірусом: на майже чотиримільйонну країну припадає менше 540 випадків зараження, з яких лише 6 — летальні. З 21 березня в країні діє надзвичайний стан, з 31 березня — комендантська година. У Тбілісі, як і в Києві, не працює метро й інший громадський транспорт. Школи й дитсадки закрили на карантин ще 2 березня, коли в країні зафіксували перші три випадки інфікування COVID-19. А напередодні православного Великодня влада навіть заборонила пересування власними автівками й таксі та обмежила сполучення між великими містами.

Усе це спрацювало — і 29 квітня кількість тих, хто одужав, уже перевищила кількість інфікованих коронавірусом майже вдвічі.

Сотні тисяч людей опинилися на вимушеній самоізоляції, і для багатьох жорсткий карантин створив неабиякі економічні труднощі (безробіття у Грузії становить понад 10%, і в країні велика частка самозайнятих працівників) — втім, багато хто усе ж підтримує дії влади. Карантин — це лише один з «секретів» успішної боротьби Грузії з коронавірусом, який визначає видання Jam News. Ще один полягає у «делегуванні» владою розробки кроків проти епідемії епідеміологам, спеціалістам Центру з контролю захворювань.

Як і в кількох країнах Західної Європи, 27 квітня в Грузії почали послаблювати карантин — знову дозволили пересуватися легковими автівками й відновили роботу служби доставки товарів. Влада навіть дозволила відкрити продовольчі ринки, якщо ті дотримуватимуться суворих санітарних вимог. Втім більшості це не вдалося і вони залишися неробочими: так, ринок у Телаві встиг пропрацювати лише три години, поки його не закрили через ігнорування продавцями вимоги носити захисні маски й рукавички. Керівництво ринку ще й оштрафували на три тисячі ларі (майже тисячу доларів).

Це — стандартна сума штрафу для фізичних осіб за порушення умов карантину й надзвичайного стану в Грузії. Але, як вирішив парламент 23 квітня, за повторне порушення каратимуть позбавленням волі до шести років.

А ще мешканцям Тбілісі, Батумі, Руставі та Кутаїсі тепер дозволили виїжджати за місто на сільськогосподарські роботи. Втім для цього є обмежений час — лише двогодинне «вікно» для виїзду зранку і таке ж — для повернення ввечері. При цьому щоби отримати дозвіл від міністерства сільського господарства, необхідно подавати заявку за 12 годин до виїзду з міста.

Білорусь: жодного карантину, масок та самоізоляції

Білорусь — єдина країна Європи, яка не запроваджувала строгих карантинних заходів: люди працюють у звичайному режимі, минулого тижня учні повернулися до шкіл після тритижневих канікул, маски носити не обов'язково. Президент країни Олександр Лукашенко, попри застереження медиків, називає коронавірус «масовим психозом», не бачить потреби у запровадженні карантину й закритті кордонів, а його рекомендації про те, як варто протистояти вірусу, світові медіа розтягнули на цитати.

«Частіше мийте руки, вчасно снідайте, обідайте й вечеряйте. Я людина непитуща, однак останнім часом жартома говорю, що горілкою треба не лише мити руки, але й, мабуть грамів 40-50 у перерахунку на чистий спирт, травити цей вірус. Але не на роботі», — казав Лукашенко в середині березня, коли європейські країни, і Росія зокрема, закривали свої кордони.

Ще він радив відвідувати лазню для профілактики коронавірусу та грати у хокей. Попри те, що в одного з учасників хокейної команди, де грав Лукашенко, виявили коронавірус, президент відмовився робити тест та самоізолюватися. А минулими вихідними вийшов на суботник у національному парку «Прип’ятський» — без маски, звісно.

Нині в Білорусі понад 14 тисяч випадків інфікування і 89 смертей. Якщо перерахувати на кількість заражених на мільйон — це найбільше з усіх країн Східної Європи і навіть більше, ніж в Ірані. Але у Міністерстві охорони здоров’я кажуть, що ситуація з коронавірусом цілком під контролем і країні вдасться «не допустити лавиноподібного зростання кількості заражених» завдяки вчасному тестуванню й ізоляції хворих.

На Великдень у Білорусі президент Лукашенко заборонив «закривати людям дорогу до храму». І хоча рекомендації утриматися від відвідування церков усе ж лунали, на служби прийшли тисячі вірян. Зокрема і в Свято-Єлисаветинський монастир у Мінську, де підозра на коронавірус — у 100 зі 130 монахинь. Більше того, деякі сестри монастиря напередодні свята розвозили у лікарні Мінська освячені великодні паски. До речі, і чоловічий монастир у селі Малі Ляди неподалік Мінська, який на Великдень відвідав Лукашенко із сином, згодом закрили на карантин через підтверджені у ньому випадки коронавірусу.