Трактором у болоті: як в Білорусі збирають журавлину

В господарстві «Полесская клюква» ягоду збирають двома способами: трактором і вручну. Руками збирають відбірну журавлину, тракторами (комбайнами) — дрібну, яка піде на соуси, варення і на переробку.

Робота важка, для збору ягід набирають робочих з Пінська та сусідніх сіл.

За день збирач заробляє від 15 до 45 білоруських рублів (від 7 до 20 доларів США)

Подібним способом, на спеціальних плантаціях (чеках), журавлина з XIX століття вирощується у промислових кількостях.

Найбільшим світовим виробником цієї ягоди є США, плантації такоє є в Канаді, Польщі і скандинавських країнах, і трохи — в Білорусі і Росії.

Ягоди крупноплодної журавлини, вирощеної промисловим способом, мають невеликі повітряні камери. Тому, коли ягода дозріває, вона випливає на поверхню.

Наприкінці сезону чеки з дозрілою ягодою заповнюють водою і пускають спеціальні комбайни. Вони збивають воду, внаслідок чого ягоди відриваються.

Після цього всі ягоди зганяють тралом до одного краю чека, де журавлину — чисту і промиту — вичерпують для подальшої переробки.

На «елітних» плантаціях все відбувається з точністю до навпаки: коли настає час збору врожаю, з плантацій-чек зливають воду, а ягоди збирають руками.

Розмір найкрупніших ягід може сягати півтора см, але звичайна журавлина значно дрібніша — до 1 см.

Зібрані ягоди можуть доволі довго зберігатися свіжими у дерев'яних бочках, наповнених водою, але зазвичай їх швидко везуть на переробку.

Журавлина дуже багата на вітамін С: його в ній приблизно стільки ж, скільки в апельсинах, лимонах, грейпфрукті і садовій суниці.

Окрім варення, морсів і соусів в Білорусі і Росії з цієї ягоди роблять ще один відомий смаколик — журавлину в цукровій пудрі.

В Білорусі ягоду називають «журавіни», в Україні — журавлина — філологи вважають, що назвали її так, тому що її любили журавлі.

/Цей матеріал опубліковано в рамках інформаційного партнерства з Радіо Свобода