Вероніка Цепкало (ліворуч), Світлана Тіхановська (по центру) та Марія Колеснікова
Фото:

Радіо Свобода

Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскадель висунув на Нобелівську премію миру трьох головних білоруських опозиціонерок — Світлану Тіхановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало.

Про це парламентар розповів виданню Vart Land.

Тоскадель наголосив, що ці жінки заслуговують на премію за їхню боротьбу за справедливі вибори в Білорусі, бо вони стали натхненницями мирного протесту проти режиму Олександра Лукашенка.

Депутат наголосив, що учасники протестів мають «фантастичну мужність» і висловив сподівання, що його ініціатива приверне ще більше уваги до мирної боротьби проти «останнього диктатора Європи».

Зазначимо, що йдеться про Нобелівську премію 2021 року, бо за 2020-ий вже премію вручили.

Три грації

Перед виборами президента Білорусі Лукашенко традиційно зачистив політичне поле від конкурентів. Так, за гратами опинились блогер Сергій Тіхановський та банкір Віктор Бабарико, які оголосили про намір балотуватися у президенти.

Ще одним незалежним кандидатом вважали Валерія Цепкала, колишнього керівника білоруського парку високих технологій. Його посадити не встигли, бо він виїхав з країни.

Несподівано на перший план вийшли жінки — дружина Тіхановського Світлана зібрала необхідну кількість підписів і зареєструвалася кандидаткою у президенти, а її штаб об’єднався зі штабами Бабарика та Цепкала. Першого представляла очільниця штабу Марія Колеснікова, а другого — його дружина Вероніка.

Троє жінок проводили активну передвиборчу кампанію і збирали багатотисячні мітинги. За боротьбу проти всемогутнього (у межах Білорусі) Лукашенка західні ЗМІ прозвали їх «три грації».

Після виборів романтики стало менше, а насильства — більше. Підконтрольна Лукашенку ЦВК брутально сфальсифікувала вибори, Вероніка Цепкало виїхала з країни через побоювання арешту, згодом — після розмови з білоруськими силовиками (і, вочевидь, погроз чоловіку та дітям) — виїхала і Тіхановська.

Колеснікова залишилась у Білорусі і стала найбільш упізнаваною опозиційною персоною. Це не могло подобатись режиму Лукашенка, тому її намагались фактично силоміць вивезти до України, але на кордоні Колеснікова порвала свій паспорт. Після цього її посадили до СІЗО і порушили справу через нібито спробу захопити владу.

Про те, що Колеснікова стала головним опозиційним обличчям всередині країни, каже й той факт, що її єдиної з відомих опозиціонерів не було на зустрічі Лукашенка з політв’язнями, яку самоназваний президент провів нещодавно у СІЗО. Адвокат Колеснікової заявив, що вона відмовилась їхати на зустріч, бо переговори мають проходити в рівних умовах, а не коли опоненти сидять у тюрмі, а в Лукашенка сказали, що її на цю зустріч не запрошували.

Поділитись: