Тріумф Курца та провал ультраправих: яким буде новий уряд Австрії після скандалу через російські гроші

Консервативна Народна партія (Österreichische Volkspartei) ексканцлера Австрії Себастьяна Курца знову здобула впевнену перемогу на парламентських виборах.

Цього разу із 38,4% вона виявилась далеко попереду своїх головних конкурентів соціал-демократів (Sozialdemokratische Partei Österreichs) — 29 вересня за них віддали голос лише 21,5% австрійців. Значних втрат зазнала ультраправа «Партія свободи» (Freiheitliche Partei Österreichs): її підтримка, порівняно з минулими виборами, скоротилась майже на 9%.

Австрійська преса вже назвала такий розподіл голосів «історичним» — бо SPÖ та ÖVP перемагають на других виборах поспіль, а різниця між лідерами гонки більша, ніж зазвичай.

Це — вже другі дострокові вибори в Австрії за два роки. Попередній уряд під головуванням Курца проіснував лише від жовтня 2017-го до кінця весни 2019-го. Усе — через скандал із зв’язками ультраправої FPÖ з Росією. 17 травня було оприлюднено відео за участі віцеканцлера Австрії та глави партії Гайнца-Крістіана Штрахе. Воно стало одним із доказів ймовірної залученості грошей Росії до передвиборчої кампанії FPÖ.

Після цього інциденту Штрахе подав у відставку. А канцлер Себастьян Курц оголосив розпад правлячої коаліції, до якої входила FPÖ, та дострокові парламентські вибори.

Наступні чотири місяці країну вперше в історії очолювала жінка: президент Австрії Александр ван дер Беллен призначив главу Конституційного суду Австрії Брігітте Бірляйн канцлеркою перехідного уряду країни. Чи справді для Курца прийшов час повертатися до влади і з ким він формуватиме коаліцію?

Курц повертається

Історія зі скандальним відео, російським втручанням в австрійські вибори 2017-го і колишнім віцеканцлером не зашкодила рейтингу Себастьяна Курца. За результатами виборів уже зрозуміло, що 33-річний ексканцер повернеться на посаду.

В останні роки Курц був одним із найпопулярніших політиків Австрії, за нього країна переживала економічне зростання. Водночас суворіша міграційна політика після кризи 2015-2016 років допомогла Курцу «перетягнути» на свій бік більше електорату.

Також ÖVP почала підтримувати і частина колишніх прихильників FPÖ Штрахе, яким більше не до вподоби його проросійська риторика. За підрахунками Wiener Zeitung, цього разу на виборах FPÖ втратила значно більше, аніж виграла ÖVP.

Як відзначає аналітик Йоханнес Губер, успіх Курца не лише у політиці, а й у його зовнішньому образі — «у нього абсолютно відточена майстерність у риториці та завжди досконалий зовнішній вигляд».

Також Курца часто порівнюють із іншим молодим європейським політиком — президентом Франції Еммануелем Макроном. Той одним із перших серед світових лідерів привітав Курца з перемогою — як і президент України Володимир Зеленський.

«Вітання Себастьяну Курцу з його історичною перемогою на виборах до австрійського парламенту. З нетерпінням чекаю, аби співпрацювати з Вами та новим урядом заради наших країн та об’єднаної Європи», — написав Зеленський.

Як зазначає журналіст австрійської Kronen Zeitung Крістоф Діханд, зараз для Курца — дуже вдалий час провадити рішучі й довгоочікувані реформи. Адже для цього підготувало ґрунт хоча й нетривале, зате грамотне управління канцлерки Брігітте Бірляйн.

«Її стриманість та зосередженість на найкращому можливому керуванні країною принесли їй велику симпатію. Це хороший контраст із короткостроковими ефектами шоу передвиборчої кампанії. Але великі реформи не можуть відбуватися у перехідний період, для цього потрібен стабільний уряд», — зазначив Діханд.

На його думку, новій коаліції доведеться визнати абсолютне лідерство Курца, аби співпрацювати з ним ефективно.

«Якщо відверто, це неймовірний результат! Ми надзвичайно вдячні, це історичний день для Народної партії Австрії. Потім ми намагатимемось провести вдалі перемовини з іншими партіями у парламенті і сформувати уряд, який працюватиме на благо австрійського народу», — прокоментував Себастьян Курц перемогу.

Народна партія отримала більшість у восьми з дев’яти федеральних земель Австрії, поступившись соціал-демократам лише Віднем. Попри таку впевнену перевагу, 73-х мандатів, які отримає ÖVP, замало для більшості у парламенті на 245 місць. Тож тепер головне питання, як буде сформована коаліція.

Все вирішить коаліція

Варіант повторення коаліційного сценарію минулих виборів, коли партія Курца об’єдналась із FPÖ Штрахе, малоймовірний.

Внаслідок скандалу з російським впливом, який і повалив коаліційний уряд, та відставкою Штрахе з посади очільника партії всередині політичної сили посилюються розбіжності у поглядах. Новий лідер FPÖ Ноберт Гофер очолив партію лише за кілька тижнів до виборів. Після оголошення результатів він зазначив: «Це була вкрай складна виборча кампанія. Для усіх вас, для Герберта (Кікля — заступника лідера FPÖ — ред.) і для мене. Ми усі мусили нести нашу важку ношу, до якої щодня додавався новий камінь».

Напередодні виборів Гофер зазначав, що був би не проти відновити союз із ÖVP. Водночас euronews, називаючи FPÖ «найбільшою невдахою виборчих перегонів», наполягає: об’єднання з партією, яка знівелювала свій позитивний імідж, буде невигідним для Курца, сприятиме посиленню популістської й антиімігрантської риторики, натомість лише послаблюватиме його владу.

Про це пише й німецьке видання Bild, його автори зазначають: нове об’єднання Курца з FPÖ може нашкодити Австрії.

А ось створення «бірюзово-зеленої коаліції» (бірюзовий — колір партії Курца) — дуже навіть можливе, зазначають аналітики.

Австрійська «Партія зелених», очолювана Вернером Коглером, вперше потрапила до парламенту із результатом 12,4%. Лозунгом кампанії партії було: «Хто обиратиме майбутнє?», а сам Коглер під час передвиборчих перегонів запам’ятався сильним акцентом його рідного регіону на півдні Австрії — Штирії — та фірмовими сонцезахисними окулярами.

Якщо коаліція ÖVP із «зеленими» таки відбудеться, Коглер неодмінно наполягатиме на державному пакеті заходів щодо охорони довкілля. Позиція лідера «зелених» щодо Росії — досить принципова. Правління президента РФ Володимира Путіна він називає «диктаторським» і зазначає, що антиросійські санкції необхідні, доки Кремль не почне виконувати Мінські угоди.

Від союзу із Соціал-демократичною партією Курц відмовився у 2017-му, тож схоже, що відмовиться й зараз — через розбіжності у поглядах на внутрішню політику. У порівнянні з минулими виборами партія втратила підтримку, здобувши найменше мандатів у парламенті за всю свою історію.

Так само малоймовірним є об’єднання Курца із партією «Нова Австрія», яка захищає інтереси австрійських бізнес-кіл і на виборах 29 вересня показала невтішний результат.

Як щодо дружби з Росією?

Саме «завдяки» Росії Австрія змушена була проводити дострокові вибори.

Приводом стало оприлюднення у травні цього року відео, де тодішній віцеканцлер Гайнц-Крістіан Штрахе і його помічник та однопартієць Йоханн Гуденус на віллі на іспанській Ібіці обговорюють урядові контракти з жінкою, що називає себе «інвесторкою та племінницею одного російського олігарха». На відеозапису представники ультраправих обговорювали із «росіянкою» можливий викуп половини акцій впливової австрійської газети Kronen Zeitung: підтримка видання мала допомогти FPÖ виграти вибори.

Розмова сталася за кілька місяців до попередніх парламентських виборів: на них «Партія свободи» здобула третє місце за кількістю мандатів.

FPÖ в минулому уряді була молодшим коаліційним партнером консерваторів канцлера Себастьяна Курца і контролювала більшу частину безпекових відомств країни. І до скандалу зі Штрахе їй часто закидали «надто тісну дружбу» з Росією.

Наприклад, у квітні 2019-го Британія і Нідерланди вирішили обмежити обмін розвідданими з Австрією через зв'язки між правлячою ультраправою «Партією свободи» і російською «Єдиною Росією».

Загалом відносини Росії з Австрією ближчі, ніж з іншими європейськими партнерами, і є чимало прикладів, які це підтверджують.

Хоча Себастьян Курц наполягає на збереженні антиросійських санкцій до виконання умов Мінських домовленостей, свій перший візит за межі Європейського союзу на посаді канцлера у 2017-му році він здійснив саме до Москви.

Раніше, після анексії Криму, Австрія стала першою країною ЄС, куди приїжджав Володимир Путін — він називає Австрію «давнім партнером» Кремля. А після отруєння ексрозвідника Сергія Скрипаля у британському Солсбері у березні 2018-го Австрія була однією з небагатьох західноєвропейських країн, що не вислали російських дипломатів. Демонстрацією російсько-автрійської дружби став також приїзд Путіна на весілля австрійської міністерки закордонних справ Карін Кнайсль у серпні 2018-го.

Як відзначає Euractiv, доки не сформована коаліція, складно говорити, чи зміняться російсько-австрійські відносини після виборів. Водночас експерти зауважують: найімовірніше позиція Курца щодо збереження антиросійських санкцій зберігатиметься. А політика FPÖ в коаліції або поза нею стане обережнішою.