У Чорногорії вперше за 31 рік опозиція може прийти до влади. Вона вже заявила про примирення з Росією

За результатами підрахунку 100% виборчих бюлетенів, Демократична партія соціалістів здобула трохи більш як 35% голосів, тоді як головна опозиційна коаліція «За майбутнє Чорногорії» — 32,6%, пише місцеве видання Vijesti. Це значно більше, ніж прогнозували їй у незалежному опитуванні Центру демократії та прав людини (24,5%).

Інші головні опозиційні сили — блок «Мир є наша нація» і «Чорне і біле» — здобули 12,5% і 5,5% відповідно. Решта голосів розподілилася, зокрема, між дрібними албанськими й боснійськими партіями, які раніше традиційно підтримували партію Джукановича.

Загалом ДПС та її політичні союзники проводять до парламенту 40 депутатів із 81. Це означає, що в разі об'єднання опозиція отримає парламентську більшість і зможе прийти до влади — вперше за 31 рік історії країни.

Явка на парламентські вибори 2020 року стала чи не рекордною за останні 30 років історії Чорногорії — 76,65%. Офіційні результати виборів Держвиборчком країни ще має оприлюднити до кінця цього тижня.

Транзит влади давно назрів

У Чорногорії останній 31 рік при владі фактично перебуває Міло Джуканович на різних ролях — як офіційних (президент, прем’єр-міністр), так і неофіційних. У 2018-му політик увосьме в історії Чорногорії був обраний президентом.

Епідемія коронавірусу, втома від однієї й тієї ж влади, а також відсутність відчутних зрушень в інтеграції Чорногорії до ЄС — усе це створило передумови для транзиту влади. Лідери двох головних опозиційних сил — «За майбутнє Чорногорії» та «Мир є наша нація» — вже звернулися до дрібних партій із пропозицією утворити коаліцію в парламенті й усунути президента Джукановича від влади.

У разі об’єднання опозиція може розраховувати на 41 із 81 мандатів у парламенті Чорногорії — цього достатньо для формування уряду й усунення Джукановича із влади. Останній поки відмовився визнати поразку ДПС на парламентських виборах, але вже визнав, що опозиція здобула пристойний результат.

Рука Белграда і Кремля

У Чорногорії вже кілька місяців тривають протести проти закону про свободу віросповідання. Закон мав би створити передумови для послаблення впливу Сербської православної церкви в країні — натомість об’єднав просербських громадян і політиків, ще більше похитнувши позицію владної ДПС.

Понад те, в останні дні перед виборами митрополит Сербської православної церкви Амфілохій особисто агітував голосувати за опозицію, через що в чорногорських соцмережах уже пошився гештеґ «Амфілохій переміг Міло».

А лідер «За майбутнє Чорногорії» — не професійний політик, а університетський професор Здравко Кривокапич — уже встиг заявити російському інформагентству «РИА Новости», що в разі приходу опозиції до влади та «сподівається покращити відносини з Росією».

РФ не вперше намагається впливати на ситуацію в Чорногорії: у 2016 році там відбулася спроба держперевороту, до якої, як пізніше встановило слідство, були причетні органи влади РФ. Мета перевороту полягала в начебто перешкоджанні вступу Чорногорії до НАТО. У 2019-му у цій справі засудили двох росіян, а Чорногорія, як відомо, у 2017 році приєдналася до Альянсу.