У Чорногорії вперше за 31 рік опозиція може прийти до влади. Вона вже заявила про примирення з Росією

Чоловік у масці голосує на виборчій дільниці на парламентських виборах у Подґоріці, столиці Чорногорії, 30 серпня 2020 року
Чоловік у масці голосує на виборчій дільниці на парламентських виборах у Подґоріці, столиці Чорногорії, 30 серпня 2020 рокуEPA / Boris Pejovic

На парламентських виборах у Чорногорії перемагає владна Демократична партія соціалістів (ДПС) на чолі з президентом Міло Джукановичем. Утім це найгірший її результат за 31 рік перебування при владі. Опозиція ж уже оголосила про перемогу — і обіцяє переглянути політику Чорногорії щодо Росії.

За результатами підрахунку 100% виборчих бюлетенів, Демократична партія соціалістів здобула трохи більш як 35% голосів, тоді як головна опозиційна коаліція «За майбутнє Чорногорії» — 32,6%, пише місцеве видання Vijesti. Це значно більше, ніж прогнозували їй у незалежному опитуванні Центру демократії та прав людини (24,5%).

Інші головні опозиційні сили — блок «Мир є наша нація» і «Чорне і біле» — здобули 12,5% і 5,5% відповідно. Решта голосів розподілилася, зокрема, між дрібними албанськими й боснійськими партіями, які раніше традиційно підтримували партію Джукановича.

Загалом ДПС та її політичні союзники проводять до парламенту 40 депутатів із 81. Це означає, що в разі об'єднання опозиція отримає парламентську більшість і зможе прийти до влади — вперше за 31 рік історії країни.

Явка на парламентські вибори 2020 року стала чи не рекордною за останні 30 років історії Чорногорії — 76,65%. Офіційні результати виборів Держвиборчком країни ще має оприлюднити до кінця цього тижня.

Президент Чорногорії, лідер владної Демократичної партії соціалістів Міло Джуканович відповідає на запитання журналістів, 30 серпня 2020 рокуEPA / Boris Pejovic

Транзит влади давно назрів

У Чорногорії останній 31 рік при владі фактично перебуває Міло Джуканович на різних ролях — як офіційних (президент, прем’єр-міністр), так і неофіційних. У 2018-му політик увосьме в історії Чорногорії був обраний президентом.

Епідемія коронавірусу, втома від однієї й тієї ж влади, а також відсутність відчутних зрушень в інтеграції Чорногорії до ЄС — усе це створило передумови для транзиту влади. Лідери двох головних опозиційних сил — «За майбутнє Чорногорії» та «Мир є наша нація» — вже звернулися до дрібних партій із пропозицією утворити коаліцію в парламенті й усунути президента Джукановича від влади.

У разі об’єднання опозиція може розраховувати на 41 із 81 мандатів у парламенті Чорногорії — цього достатньо для формування уряду й усунення Джукановича із влади. Останній поки відмовився визнати поразку ДПС на парламентських виборах, але вже визнав, що опозиція здобула пристойний результат.

Лідер головної опозиційної коаліції «За майбутнє Чорногорії» Здравко КривокапичZdravko Krivokapić / Facebook

Рука Белграда і Кремля

У Чорногорії вже кілька місяців тривають протести проти закону про свободу віросповідання. Закон мав би створити передумови для послаблення впливу Сербської православної церкви в країні — натомість об’єднав просербських громадян і політиків, ще більше похитнувши позицію владної ДПС.

Понад те, в останні дні перед виборами митрополит Сербської православної церкви Амфілохій особисто агітував голосувати за опозицію, через що в чорногорських соцмережах уже пошився гештеґ «Амфілохій переміг Міло».

А лідер «За майбутнє Чорногорії» — не професійний політик, а університетський професор Здравко Кривокапич — уже встиг заявити російському інформагентству «РИА Новости», що в разі приходу опозиції до влади та «сподівається покращити відносини з Росією».

РФ не вперше намагається впливати на ситуацію в Чорногорії: у 2016 році там відбулася спроба держперевороту, до якої, як пізніше встановило слідство, були причетні органи влади РФ. Мета перевороту полягала в начебто перешкоджанні вступу Чорногорії до НАТО. У 2019-му у цій справі засудили двох росіян, а Чорногорія, як відомо, у 2017 році приєдналася до Альянсу.