У Харкові провели ЛГБТ-марш. Ходи не було, натомість у місті встановили «невидимі фігури»
У Харкові 2 вересня відбувся марш у межах «ХарківПрайду». Через війну ходи не організовували — натомість учасники розставили в центрі міста фігури із закликами до рівних прав у суспільстві.
Про це нам розповіли у KharkivPride.
Марш тривав недовго, приблизно пів години, але розтягнувся на відстань майже у 2 кілометри. Він відбувся у форматі артінтервенції за участі майже 100 людей.
«З огляду на всі безпекові ризики, пов’язані з повномасштабною війною, організаторки "ХарківПрайду" вирішили провести марш у креативному форматі, без створення масового скупчення людей», — кажуть в KharkivPride.
У центрі Харкова волонтерки розмістили 100 фігур людей, пофарбованих з одного боку в кольори прапора України, а з іншого — у кольори ЛГБТ-прапора. Після завершення маршу фігури людей залишились у міському просторі.
«Ці "невидимі фігури" символізують ЛГБТК+ людей Харкова та всієї України, які живуть, кохають і продовжують робити кроки для нашої спільної Перемоги», — розповідають організаторки.
За їхніми словами, такий формат виконує головну мету прайду — створює видимість ЛГБТК+ спільноти навіть тоді, коли вона не може вийти на вулиці свого міста й заявити про свої права.
Права ЛГБТ+ в Україні
Останнім часом серед українців покращилося сприйняття ЛГБТ+. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології з'ясував, що ще у 2016 році негативне ставлення мали 60,4% українців, а вже у 2022-му — 38,2%. У січні 2023 року 58% українців цілком або частково погоджувалися, що представники ЛГБТ+ повинні мати такі самі права, як усі інші. Протилежну думку мали лише 20%.
А втім, в Україні продовжують фіксувати випадки дискримінації. У 2022 році на території України моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 103 випадки гомофобії, трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини, зокрема 31 випадок із боку окупантів.
Одностатеві шлюби в Україні не легалізовані. Однак у парламенті в березні зареєстрували законопроєкт №9103, яким пропонують запровадити реєстроване партнерство (яке також називають «цивільним») як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.
Після реєстрації партнери можуть набувати статусу близьких родичів, а саме: члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство. Автори законопроєкту пояснюють, що хочуть захистити права військових, які не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі.
На петицію про підтримку законопроєкту вже відповів президент Володимир Зеленський: він попросив звернути увагу на це питання спікера Верховної Ради, а також Кабмін, оскільки Мін'юст працює над схожим законопроєктом.
- Поділитися: