Петиція за реєстровані партнерства набрала необхідну кількість голосів. Її має розглянути Зеленський
Петиція за реєстровані партнерства для одностатевих і різностатевих пар на підтримку законопроєкту № 9103 «Про інститут реєстрованих партнерств» набрала необхідні 25 тисяч голосів. Тепер її має розглянути президент Володимир Зеленський.
Про це йдеться на сайті Офісу президента.
Так, у петиції понад 40 людей та організацій звернулися до глави держави й закликали публічно підтримати запровадження одностатевих партнерств в Україні та всіляко сприяти ухваленню законопроєкту № 9103.
«Ухвалення цього проєкту як Закону розв'яже проблему правового статусу, прав та обов‘язків партнерів і партнерок, правовий режим їхнього майна, питання спадкування, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення одного з них тощо», — йдеться у петиції.
Що за законопроєкт?
Законопроєкт №9103 зареєстрували у парламенті 14 березня. Ним пропонують запровадити реєстроване партнерство (яке також називають «цивільним») як добровільний сімейний союз двох повнолітніх людей однієї чи різних статей.
Після реєстрації партнери можуть набувати статусу близьких родичів, а саме: члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство.
Автори законопроєкту пояснюють, що хочуть захистити права військових, які не можуть офіційно оформити свої стосунки, бо їхні партнери чи партнерки однієї з ними статі.
Критика від Міноборони
У Міністерстві оборони розкритикували законопроєкт. У відомстві кажуть, що не мають даних про тисячі військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити стосунки з одностатевими партнерами.
Міністр оборони Олексій Резніков стверджує, що законопроєкт містить дискримінаційні ознаки щодо реєстрації шлюбу інших військовослужбовців у мирний і воєнний час.
Також він звертає увагу, що документ уповноважує командирів складати та засвідчувати Акт реєстрації реєстрованого партнерства, у випадках якщо один чи обоє реєстрованих партнерів є військовослужбовцями. Проте це суперечить Закону «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».
Водночас Резніков зазначив, що Міністерство юстиції до грудня 2023 року має розробити та подати до Кабінету міністрів законопроєкт про усунення дискримінаційних положень, які можуть порушувати майнові та немайнові права партнерів, які не перебувають у шлюбі. Цим законопроєктом планується запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
Відповідь міністерству
Громадська організація «КиївПрайд» вже заявила, що політика Міністерства оборони «нівелює права та можливості ЛГБТІК+ військових, є неприйнятною та порушує міжнародні стандарти».
У громадській організації «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права» також відповіли на заяву Резнікова про те, що у нього відсутні дані про «тисячі ЛГБТ+ військових» в українській армії. Активісти наголосили, що лише у їхньому об'єднанні є понад 300 ЛГБТ+ військових.
Реакція церкви та місцевих депутатів
Священний Синод Православної церкви України 28 березня ухвалив заяву про «категоричну неприйнятність» законопроєкту щодо запровадження в Україні інституту реєстрованого партнерства.
Там заявили, що цей законопроєкт «суперечить природному, Богом встановленому закону», «порушує норми Конституції щодо визначення шлюбу як союзу одного чоловіка та однієї жінки», «має загрозу для суспільної моралі» та «погіршуватиме демографічну ситуацію в Україні».
Крім того, спільну заяву проти цього законопроєкту до голови Верховної Ради опублікувала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. До неї, крім глави ПЦУ, входять очільники Українською православної церкви московського патріархату, Української греко-католицької церкви, головний рабин України, верховний муфтій України та інші керівники найбільших релігійних організацій України.
Також не допустити ухвалення законопроєкту закликають депутати Луцька, Ковеля та Івано-Франківська.
Так, на думку луцьких депутатів, запровадження реєстрованих партнерств — це лише етап на шляху до визнання одностатевих шлюбів.
Становище ЛГБТ+ в Україні
Останнім часом серед українців покращилося сприйняття ЛГБТ+. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології з'ясував, що ще 2016 року негативне ставлення мали 60,4% українців, а вже 2022-го — 38,2%. У січні 2023 року 58% українців цілком або частково погоджувалися, що представники ЛГБТ+ повинні мати такі самі права, як і інші люди. Протилежну думку мали лише 20%.
А втім, в Україні продовжують фіксувати випадки дискримінації. 2022 року на території України моніторингова мережа правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» зафіксувала 103 випадки гомофобії, трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини, зокрема 31 випадок із боку окупантів.
- Поділитися: