У Казахстані тривають протести через здорожчання газу попри поступки влади. На акціях зафіксували сутички (ОНОВЛЕНО)

Третій день у Казахстані тривають протести через здорожчення зрідженого нафтового газу: люди вимагають зниження вартості удвічі. На тлі тисячних протестів у низці міст влада погодилася на зниження ціни в одній області. А втім, мітинги не згасають.

Про це пишуть «Vласть» та «Радио Азаттык».

4 січня акції протестів продовжувалися у низці міст, зокрема в Алмати, Шимкенті та Нур-Султані. Демонстранти виходили для підтримки протестувальників із міста Жанаозен, де розпочалися акції протесту.

Увечері 4 січня в Алмати сталася сутичка між учасниками протестів та силовиками. За даними ЗМІ, правоохоронці застосували світлошумові гранати.

Мітингувальники зі свого боку розбили скло у машині пожежників та зупинили автівку поліції, яка намагалася приборкати натовп і фактично в'їхала у нього. У місті також було чуто звуки вибухів.

На тлі сутичок президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав людей «проявити розсудливість» і не «піддаватися на провокації».

«Заклики атакувати службові приміщення цивільних та військових відомств є абсолютно незаконними. Це злочин, за яким може бути покарання», ㅡ цитує слова Токаєва «Vласть».

З чого почалися протести?

З 1 січня 2022 року ціна на зріджений нафтовий газ у Казахстані піднялась до 120 тенге (приблизно 7 грн) за літр. Це викликало хвилю незадоволення, а люди вимагали знизити її вдвічі ㅡ до 50-60 тенге за літр.

Уже наступного дня жителі міста Жанаозен вийшли на протест. Спочатку місцеві мешканці опублікували відеозвернення з вимогою знизити ціну, після чого десятки людей вийшли на мітинг, перекривши дороги у центрі міста.

Протестувальники заявили, що більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним. Люди вимагали, щоб їхню область забезпечили постійним запасом газу, оскільки зараз вони стикаються зі збоями в його подачі.

До протесту долучилися й інші населені пункти: Актау, Алмати, Астана тощо. Окрім вимог про зниження газу, люди також закликали до відставки уряду.

Щоб привернути увагу влади, протестувальники блокували важливі дорожні сполучення.

Однак протести розганяли силовики: як зазначають ЗМІ, за чинним законом про мирні збори громадяни зобов'язані за п'ять днів до запланованої акції подати повідомлення про її організацію та дочекатися погодження.

Окрім того, на тлі протестів у Казахстані фіксували перебої зі зв'язком, недоступні месенджери Telegram, WhatsApp та Signal. Також перестали відкриватися сайти онлайн-видань Orda.kz та «КазТАГ».

За даними місцевих ЗМІ, з початку протестів силовики затримали вже десятки людей. Лише 4 січня були затримані щонайменше 20 протестувальників в Алмати.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив, що уряд «у межах даних йому повноважень» ухвалив рішення знизити в Мангістауській області ціну за скраплений газ до 50 тенге (приблизно 3,14 грн) за літр.

«Звертаюся з проханням до демонстрантів не слідувати закликам деструктивних осіб, зацікавлених у підриві стабільності та єдності нашого суспільства. Інші вимоги соціально-економічного характеру будуть розглянуті окремо», ㅡ написав він у Twitter.

Окрім того, до Актау відправили урядову комісію, яка має знайти «взаємоприйнятне рішення щодо проблеми на користь стабільності в країні». Токаєв також заявив, що правоохоронцям доручили не допускати порушення громадського порядку, а демонстранти «мають виявити відповідальність і готовність до діалогу».