У Києві майже втричі за рік зросла кількість дітей, яких шпиталізували через алкоголь і наркотики

Про це повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.

Так, протягом минулого року до медичних закладів столиці потрапили 174 дитини у стані гострого алкогольного або наркотичного сп’яніння. Тоді як у 2022 році таких випадків зафіксовано всього 64.

«І це діти, які мають родини, близьких людей, що ними опікуються. Чому я вважаю, що треба бити на сполох? Тому що більшість із цих випадків можна було б попередити. Адже ми говоримо зараз не про ДТП або травми, що складно передбачити. Ми говоримо про отруєння медикаментами, алкоголем, наркотичними речовинами і, найстрашніше, — про дитячі суїциди», — зауважила Гінзбург.

Директорка профільного Департаменту зауважила, що не краща й ситуація з отруєнням ліками та біологічними речовинами. У 2023-му медикаментами, побутовою хімією та іншими токсичними речовинами, що переважно зберігаються вдома, отруїлися 389 дітей. Таке в більшості стається з молодшими дітьми від 3 до 14 років.

«І майже кожен такий випадок — через неуважність дорослих. Йдеться про маленьких дітей, яких залишили без нагляду, або підлітків без належної уваги, з тих чи інших причин позбавлених психологічної підтримки дорослих», — відзначила посадовиця.

На її думку, саме недостатність відвертих, близьких відносин із дорослими може призводити до самогубства.

За даними Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва, у 2023 році бригади «швидких» за викликом «спроба суїциду у дитини» виїжджали 135 разів. За рік до цього, у 2022-му — 93 рази.

Торік 17 таких спроб завершилися летально, 16 із них — через падіння з висоти. Тоді як у 2022 році так загинули 11 дітей.

У КМДА розповіли, що найбільшу кількість спроб суїциду роблять діти 14-16 років. Дівчата частіше наважуються на самогубство і набагато частіше перед тим вживають алкоголь.

Як зрозуміти, що дитина потребує підтримки?

Фахівці стверджують, що часто випадкам суїциду передують зміни поведінки підлітка. Вони радять звернути увагу на такі ознаки:

• пригнічений настрій дитини або сильна роздратованість;
• різкі зміни настрою, порушення сну та апетиту;
• відмова від спілкування;
• раптова втрата інтересу до занять, що раніше приносили задоволення.

Розмови на кшталт «краще б я не з’являвся на світ» або «хочу заснути та не прокинутися» також не можна ігнорувати. Усе це привід щонайменше слідкувати за станом підлітка уважніше, а в разі необхідності — проконсультуватися з фахівцем щодо необхідності психологічної допомоги.

Якщо ж дитина різко змінила свою поведінку — з веселої перетворилася на депресивну та сумну, або навпаки — зі спокійної на занадто тривожну — необхідно звернути на це увагу. Раннє втручання в ситуацію має допомогти запобігти спробі суїциду.

Водночас батьки повинні бути максимально делікатними, готовими звернутися до спеціаліста за порадою. Також можна розповісти дитині про можливість самостійно зателефонувати до фахівця у зручний час. Просто дати таку інформацію та номери телефонів.

Куди звертатися по психологічну допомогу?

• В Україні діє Національна гаряча лінія для дітей та молоді — 0 800 500 225. Вона працює у будні з 9:00 до 21:00 та у вихідні з 10:00 до 18:00.
• У Києві працює цілодобовий телефон довіри: 080 050 12 12 (безплатно з мобільного).
• В Україні діє гаряча лінія, спеціалісти якої допомагають українцям підтримати психічне здоров’я в умовах постійного стресу й емоційної напруги, спричинених війною: 0 800 100 102. Вона працює щодня з 10:00 до 20:00, дзвінки з України є безоплатними.
• Цілодобова лінія із запобігання суїцидам та психологічної підтримки Lifeline Ukraine працює за номером 7333.