З таксиста в «диверсанти»: в окупованому Криму засудили українця Захтея

Він — фігурант так званої справи «українських диверсантів»: російське ФСБ звинуватило його в тому, що у складі цілої диверсійної групи він нібито готував диверсії на поромній переправі, нафтобазі й хімічних підприємствах.

7 серпня 2016 року російські прикордонники раптово закрили всі пункти пропуску на адмінкордоні між окупованим Кримом та материковою Україною. Кілька днів ані від «влади» Криму, ані від Москви, ані від російських силовиків не було жодного пояснення.

Водночас через соцмережі почали розповсюджуватися чутки, що на півночі Криму стався якийсь інцидент зі стріляниною за участю підрозділів ФСБ та ВДВ. У ці райони терміново стягнути великі сили Росгвардії, патрулювали вертольоти. Лише за чотири доби ФСБ оприлюднило повідомлення про нібито затриману в Криму українську диверсійну групу, а також показала відео, на якому «диверсанти» з неприхованими слідами побиття на обличчях зізнаються в підготовці вибухів та вказують на схрон з вибухівкою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Аварія на газогоні в Криму: диверсія чи наслідок буревію?

Тоді серед затриманих був і Андрій Захтей, мешканець Євпаторії, який заробляв у Криму автоперевезенями. За версією ФСБ, він на власному мікроавтобусі мав забирати біля сел Суворово та Рисове під Армянськом диверсійну українську групу, коли його затримали.

Цікава деталь: Андрія Захтея та ще одного фігуранта справи Євгена Панова так званий «суд» у Сімферополі спершу затримав на 15 діб «за грубу нецензурну лайку та образливі приставання до перехожих». Пізніше той самий «суд» арештував їх на два місяці — вже як «диверсантів». Пізніше обидва повідомляли, що цей проміжок часу знадобився ФСБ для того, щоб тортурами вибити із них зізнання.

«Мене били і катували два дні струмом, вимагаючи визнати провину в тому, що я з групи диверсантів, яка готувала вибухи в Криму, — заявив Захтей. — Я казав, що звичайний таксист і приїхав на місце перестрілки за дзвінком клієнта, але мене продовжували катувати».

Після таких знущань він написав офіційну відмову від громадянства Росії (як мешканець окупованого Криму, після анексії мусив крім українського паспорту отримати ще й російський — ред.). За це слідчі додали ще одну статтю — звинувачення у незаконному отриманні громадянства РФ. Крім того, погрожували дружині Андрія Оксані, яка разом з дитиною змушена була залишити Крим і повернутися на батьківщину, до Львівської області.

Акція на підтримку кримських політв'язнів у Києві Фото: Inna Annitova/krymr.org (RFE/RL)

Поступово справа «українських диверсантів» почала розвалюватися. Кілька фігурантів, наприклад, Редван Сулейманов, у результаті засуджені за іншими статтями, аж ніяк не такими серйозними, як «підготовка диверсії». А на вибухівці та зброї з диверсійної схованки не виявили ані відбитків пальців, ані жодних слідів ДНК Панова чи Захтея.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Історія «кримських диверсантів»: вирок Редвану Сулейманову

Відтак слідчі запропонували Андрієві піти на угоду. В обмін вимагали дати свідчення проти інших фігурантів справи та відмовитись від незалежних адвокатів. У липні 2017 він погодився. Відтоді суд проходив у закритому режимі та за особливою процедурою — без розгляду всіх доказів. Захтей не приховував, що пішов на це заради пом'якшення вироку. Однак обвинувачення запросило для нього 7 років колонії.

Так званий «верховний суд» окупованого Криму підтримав вимогу майже повністю, пом'якшивши лише на півроку — Захтея засудили до 6 років і 6 місяців колонії суворого режиму за статтями «незаконне володіння та перевезення боєприпасів та зброї, підготовку диверсії у складі групи та підробку документів».

Захист уже повідомив, що оскаржуватиме рішення судді, втім, невідомо, чи буде вдалою апеляція, зважаючи, що справою опікуються не незалежні адвокати, а захисники за призначенням.

Андрій Захтей народився в 1975 році в Бориславі Львівської області. Раніше мав проблемі із законом — у 1998 відбував покарання за пограбування, а у 2008 засуджений за шахрайство та підробку документів. Після покарання приїхав до Росії, де працював муляром-штукатуром, після народження дитини з дружиною переїхав до Криму, де і мешкав до арешту.